Фізичне виховання дітей раннього віку на засадах народної педагогіки

Якщо сильний буревій, –

Вже долоньки склали дві (складають дві долоні, дмухають сильніше, імітуючи звук вітру)

Вітерець кудись наш зник:

Може він від нас утік? (дмухають ледве-ледве, щоб долонька не відчувала вітру)

Ось він, лагідний, шепоче,

Знов долонечку лоскоче (дмухають лагідно, як спочатку)

Діти, а яких же звірів ми зустріли? З якої вони казки?

Подивіться, на нас вже чекають колобочки. Вони незвичайні, а різнокольорові. Кожен колобочок в кошику свого кольору. (Вихователь пропонує дітям обрати собі колобка певного кольору. Діти беруть шиповані м’ячики і розсідаються по колу. Давайте згадаємо, як з’явився колобок…

 

1. Спочатку «Дістанемо муку з верхньої полиці»

В. П. – стоячи, ноги на ширині плечей. Піднімаючись навшпиньки, руки з м’ячиком вгору, подивились на м’ячик.

2. «Розімнемо тісто»

В. П. – сидячи на підлозі зі схрещеними ногами (напівлотос), натискаємо долонями на м’ячик.

3. «Скатаємо кругленького колобка».

В. П. – те ж, кругові рухи руками, м’яч між долонями.

4. «Виліпимо ручки колобкові»

В. П. – сидячи в позі напівлотоса м’ячик тримаємо в правій руці, ліва пряма лежить на коліні, долонею догори. Виконуємо м’ячиком постукувальні рухи, починаючи від пальців до плеча.

5. «Виліпимо ніжки колобкові»

В. П. – сидячи, ліва нога пряма права зігнута лежить на стегні лівої підошвою догори. Правою рукою тримаємось за праву стопу. М’ячик в лівій руці. Масажуємо стопу правої ноги круговими та постукуючи ми рухами. Те ж виконуємо для лівої ноги.

6. «Поклали колобка в піч»

В. П. – лежачи на спині, м’ячик знаходиться між потиличною кісткою і сьомим шийним хребцем.

Гарних спекли ми колобків. А тепер наші колобочки відправляються у подорож, щоб бути сильнішими і спритнішими. (Діти відправляються на розташоване по всій залі обладнання поточним методом).

1. Проходження по ребристій дошці тримаємо м’яч у витягнутих вперед руках.

2. Проходження по кольоровому (колір вибирає дитина) мотузку боковим приставним кроком.

3. Прокочування лежачи по мату – руки угорі.

4. Проходження по коригувальному килимку – руки попереду.

5. Кидання м’яча в кошик (обраного кольору) з відстані 2 метра.

6. Проповзання на колінах і долонях по гімнастичній лаві.

7. Тупотіння ніжками в басейні з сухою сіллю.

8. Стрибки по коригувальним килимкам.

9. З’їзжання по похилій дошці на животі.

10. Підстрибнути, намагаючись дістати обома руками дзвіночка, підвішеного вище піднятих вгору рук дитини.

 

Вихователь показує дітям м’яку маску лисички, дає дітям погладити.

Бажаєте пограти з лисичкою? (Діти-колобки: їм на футболки приклеюють колобків-липучок. Діти займають свої будиночки – різнокольорові обручі, кожен обирає собі колір за бажанням. Вихователь стежить, чи змінився настрій дитини впродовж заняття, який колір обрала дитина на цей раз)

В лісі колобки гуляють:

Ходять, бігають, стрибають

А лисичка просинається

Колобки, тікайте! (Після команди «тікайте!» колобки біжать в свої хатки. Після двох повторів діти займають місця у своїх «будиночках», приймають позу «колобок».

В. П. – сісти на п’яти, животом укладаємось на коліна, а голова на руки. Поза розслаблення.

Під спокійну музику діти розслаблюють, відпочивають. Самомасаж

 

 

Ведуча. Малята, сьогодні ми з вами відправимося у цікаву подорож до чарівної Країни Іграшок. Згодні? Тоді швидше займайте місце в нашому поїзді. (Діти сідають на стільчики, поставлені «вагончиками»).

Чухи-чухи, поїзд мчиться.

Всі в вагонах, як годиться!

Потяг наш чудовий

Різнокольоровий! («Паровоз» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної).

Ведуча. Ось і приїхали!

В цій чудовій країні, малята,

Гарних іграшок багато:

І великих, і малих,

Привітаємо ми їх.

«Добрий день», – ми скажем вам -

І звірятам, і лялькам.

Будуть гратись всі малята

І не будуть нудьгувати.

Ведуча. Про свої улюблені іграшки нам розкажуть наші діти (Дитина бере іграшку і розказує вірш).

1. Коника мені купила мати,

Коника з базару принесла.

Я награвся, я лягаю спати -

Коник теж дрімає край стола.

Ведуча. Не тільки Дмитрик любить гратися з коником. Давайте заспіваємо пісеньку про коника, а потім покатаємось на ньому («Гра з конячкою» муз. І. Кишка, сл. Н. Кухловської. Діти продовжують читати вірші про іграшки).

2. Впав ведмедик на підлогу,

Відірвали йому ногу…

Все одно, мені – найкращий,

Не віддам його нізащо!

Ведуча. Ведмежатко прокидається

І танок розпочинається!

Буде Мишко танцювати,

Лялечку розвеселяти!

Нумо, нумо, веселіше –

Потанцюйте нам хутчіше (Танок. Діти продовжують читати вірші про іграшки).

3. Мій дзвінкий, веселий м’яч,

Ти куди помчав навскач?

Голубий, червоний, стій –

Не догнати тебе, прудкий!

Ведуча. Юля теж любить гратися з м’ячиком. Вона заспіває пісеньку «М’ячик-стрибунець» (Гра «Веселі м’ячики». Діти продовжують читати вірші про іграшки).

Вушко праве, вушко ліве,

Вушко сіре, вушко біле,

Чорний носик, чорні очі,

Хвостик білий ледь тріпоче,

Хто кумедне це звірятко?

То маленьке цуценятко (Гра з песиком за вибором музичного керівника. Діти продовжують читати вірші про іграшки).

4. В мене лялечка маленька,

Дуже гарна, чепурненька.

«Мама» вміє вимовляти,

Всіх запрошує пограти (Пісня «Про ляльку», муз. А. Філіпенка, сл. Ю. Пархоменка).

Ведуча. Діти, а на наше свято завітала жива лялька («Танок ляльки» виконує дівчина зі старшої групи).

Ведуча. Як цікаво ви читали вірші, співали пісеньки та гралися з улюбленими іграшками. А спробуйте відгадати, які іграшки граються з вами у «хованки». Це іграшки незвичні, всі вони – музичні (Дидактична музична гра «Впізнай інструмент»).

Інструменти в руки взяли

І всі дружно нам заграли,

І від суму, і від скуки

Нашого оркестру звуки (Шумовий оркестр «Веселий гопачок», українська народна мелодія).

Ведуча. Часу діточки не гають:

То заграють, то співають.

Іграшок у нас багато –

Вони хочуть танцювати. («Танок з іграшками», українська народна мелодія).

Ведуча. Їде поїзд через гай,

Я гукаю: «Постривай!»

Він, почувши, не тікав,

Нас, маляток, почекав:

Ту-ту-ту – гуде гудок,

Їдем всі у дитсадок.

Скінчилася наша мандрівка до Країни Іграшок. Займайте свої місця у поїзді, беріть із собою свої улюблені іграшки.

(Діти знову сідають у «поїзд» і виконують пісню «Паровоз» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної).

Ведуча. Незвичний був сьогодні день,

Скільки музики, пісень,

Ігор теж було багато,

Але час кінчати свято.

Добре, весело у нас, але всім додому час!

 

 

Під ритмічне промовляння або спів вихователя діти роблять наступні рухи

Ой, Василю, Василю,

Не їж мого киселю. (тричі роблять застережливий рух вказівним пальцем)

Ой, Василю, Василечку,

Не їж мого киселечку! (притупують ногами)

А Оксана і Тиміш (руки в боки)

Посварились за куліш (тупають і зображують насупленість) :

Ой Тимоше, Тимошу

Не їж мого кулешу! («сваряться» вказівним пальчиком),

Ой Тимоше, Тимошечку, («сваряться» вказівним пальчиком).

Не їж мого кулешечку (притупують ногами)!

А Мар’яна та Дем’ян

Посварились за бур’ян: (тричі роблять застережливий рух вказівним пальцем)

Ой Дем’яне, Дем’яну,

Не рви мого бур’яну! (тупають і зображують насупленість)

Ой Дем’яне, Дем’яночку, («сваряться» вказівним пальчиком),

Не рви мого бур’яночку! (притупують ногами)

 

Забавлянка може використовуватися як фізкультхвилинка. Вихователь звертається до дітей: Діти, сьогодні ми попросимо бабуню Одарочку (показує іграшку) допомогти нам зварити кашу. Тож візьмемо великий казан, поставимо його у піч на погонь (показує дії, діти повторюють).

Наллємо у нього водички, насиплемо крупу. (Всі слова супроводжуються показом відповідних дій.) Починаємо варити кашу. А щоб каша не пригоріла, її слід помішувати. Беремо дерев’яні ложки, починаємо вимішувати кашу. А щоб каша була смачнішою, треба приспівувати.

Ту-ту-ту, ту-ту-ту

вари кашу круту! (вимішувати кашу)

Наливай молочка,

нагодуем козачка.

Давайте, онучатка, подивимось, чи закипіла вже наша кашка? Відкриваємо кришку... (Імітується відкривання кришки горщика і в цей момент бабця зойкає і починає дути на руки, наче обпекла їх.

Дітки, кришка дуже гаряча, так можна й обпектися. Подмухаємо на ручки і остудимо їх. (Виконуються своєрідні вправи на дихання з різким і швидким видихом. Потім дітям знову пропонується уявити, що вони дивляться, чи закипіла вже кашка у казані, тільки тепер вже обережно і з ганчірочкою.) Ні, ще не кипить. А знаєте, щоб скоріше закипіла наша кашка, треба проказати примовку.

Кипи, кипи, кашко

поки прийде Йвашко.

Зварилася вже наша каша. Ну ж бо подивимося та понюхаємо, чи смачну ми кашку наварили. (Глибокі вдих і видих 2-3рази, вдаючи, що нюхають кашу.)

Ой, яка смачна каша у нас вийшла! У мене з родзинками, а у вас? (Діти відповідають з чим «наварили» кашу – з яблуками, вишнями, чорносливом, маком тощо.) Молодці, гарну кашку з бабусею наварили!

Ну що ж, пригощаймо нашою смачною кашкою бабуню і поласуймо самі. А ще візьмемо дерев’яні ложки і постукаємо ними:

Їли кашку, їли кашку

Кашку з молочком

 

Вихователь зображає квочку, діти шикуються за ним і повторюють рухи за текстом. Ходьбу слід виконувати зі зміною напрямку.

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок одноліточок.

 

Діти сидять або стоять у довільному півколі. Вихователь промовляє текст і імітує рухи:

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик (імітація ліплення пиріжка).

Більшому – більший,

Меншому – менший (діти складають долоні разом, а вихователь «роздає» їм хлібчик.

Шур у піч! (діти піднімають руки догори).