Фізичне виховання дітей раннього віку на засадах народної педагогіки

Топчу, топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть.

І ще буду топтати,

Щоб на той рік діждати.

Віршовані тексти добиралися й до сюжетних ігор. У грі «Зайчики» читався віршик, під який розгортався сюжет:

Станьте в коло, раз, два, три.

Першим зайцем будеш ти.

Довговухий в гречку – скік,

В просі заєць – сірий бік.

Всі ховайтесь зайці в ліс:

За кущами хитрий лис!

В ході експериментальної роботи ми спостерігали за поведінкою дітей, їх відношенням до занять фізичними вправами і констатували, що позитивні зміни відбувалися. Так, малюки з задоволенням стали брати участь у всіх заходах фізичного виховання, вивчили багато віршованих текстів і з задоволенням їх промовляли, їх рухи стали більш виразними, образними, тому що більшість вправ, завдяки віршованому або музичного супроводу, набували імітаційного характеру.

Але щоби зробити більш обґрунтовані висновки, був проведений контрольний експеримент, результати якого представлено у наступному параграфі.

 

 

Ефективність роботи з впровадження традиції народної педагогіки у фізичне виховання дітей раннього віку визначалась шляхом порівняння знань дорослих у галузі фізичного виховання та етнопедагогіки до і після експерименту.

Рівень знань про етнопедагогіку й національні традиції фізичного виховання вихователів та батьків до і після експерименту подано в таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень знань про національні традиції фізичного виховання батьків та вихователів до і після експерименту (в балах)

Види знаньОцінка знань

до експериментупісля експерименту

Заборони й перестороги вагітній жінці2, 41±0, 093, 98±0, 07

Традиційні потішки й забавлянки2, 13±0, 074, 25±0, 08

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 1-го року життя2, 83±0, 064, 17±0, 06

Ігри для дітей 2-го року життя2, 74±0, 074, 31±0, 09

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 2-го року життя3, 18±0, 084, 41±0, 09

Ігри для дітей 3-го року життя3, 25±0, 064, 35±0, 08

Рекомендовані фізичні вправи для дітей 3-го року життя3, 51±0, 074, 42±0, 09

Способи загартування для дітей до 3-річного віку2, 63±0, 094, 15±0, 07

Прийоми і види масажу для дітей до 3-річного віку2, 24±0, 064, 17±0, 06

Загальний рівень знань2, 77±0, 074, 25±0, 08

 

Результати, подані в таблиці, свідчать, що рівень знань дорослих (як вихователів так і батьків) до початку експерименту був дуже низьким (2, 77 бала). Після експерименту рівень знань підвищився на 1, 48 бала і, в середньому, становив 4, 25 бала. Найкраще дорослі знають рекомендовані фізичні вправи та ігри для дітей другого і третього років життя. Дещо нижче вони обізнані з традиційними заборонами і пересторогами для вагітної жінки, способами загартування та прийомами й видами масажу для дітей до 3-річного віку.

Результати опитування дорослих свідчать, що за всіма питаннями анкети рівень їх спеціальних знань підвищився. Наприклад, якщо до експерименту більше п’яти пересторог для вагітної жінки знали тільки 15, 4% респондентів, то після експерименту – 36, 9%. Кількість жінок, які не знають жодної заборони, знизилась з 26, 1% до 1, 4%. Найбільш поширеними є такі перестороги: не переживати сильних емоцій: страху, раптового переляку, не лаятися, не кривдити тварин, не стригти волосся, не переступати через різні перешкоди. Потрібно зазначити, що зросла кількість жінок, які в період вагітності дотримувалися зазначених пересторог.

Результати нашого дослідження показують, що переважна більшість жінок добре обізнані із змістом і правилами виконання фізичних вправ для вагітних жінок. Якщо до початку експерименту жодна із респондентів не назвали більше 3-х вправ, то після експерименту їх кількість становила 81, 7%.

За результатами анкетування виявлено, що у батьків значно зріс арсенал рекомендованих фізичних вправ та рухливих ігор для дітей першого, другого і третього років життя. Зокрема, до початку експерименту таких батьків було 10, 2%, після експерименту – 28, 2%. Результати роботи з батьками підвищили їх знання з форм і засобів української етнопедагогіки. Кількість респондентів, що мають знання в цій галузі, зросла з 6, 1% до 67, 3%. Після експерименту батьки також назвали більшу кількість літератури про українську етнопедагогіку і національні традиції фізичного виховання.

Вивчення рівня рухової активності дітей на фізкультурних заняттях та протягом дня відбувалося за тією ж технологією, що й на етапі констатувального експерименту.

Аналіз показників частоти серцевих скорочень (ЧСС) під час переглянутих занять дозволив встановити, що вони дещо збільшилися, а отже й збільшилося фізичне навантаження на організм дітей. Так в середньому ЧСС максимально збільшувалася до 30-40% в порівнянні з вихідною під час проведення рухливих ігор, хоча фізіологи й гігієністи вважають нормою збільшення на 40-50% від вихідних показників.

Показники загальної та моторної щільності переглянутих занять свідчать про зміни на краще: кількість занять з оптимальним фізичним навантаженням зросла майже у двічі, бо їх