Фізичне виховання дітей раннього віку на засадах народної педагогіки

За експериментальною програмою кожне друге заняття в групі третього року життя будувалося з елементами етнопедагогіки, в першу чергу, фольклора. Фізичні вправи в поєднанні з фольклором у структурі заняття розташовувалися в певному порядку, що зумовлений фізіологічними і психологічними особливостями дитячого організму. Ми планували наступні види фольклорних занять з фізичної культури:

Сюжетні фізкультурні заняття з додаванням елементів фольклору. Ці заняття проводилися у формі «рухової» розповіді з «вплітанням» елементів фольклору. Так, наприклад, у заключній частині фізкультурного заняття «У бабусі Олени» виконувалася ходьба в поєднанні з речитативом:

Тапці, ручки, тапці,

Підемо до бабці,

Дасть нам бабця пиріжки,

Ще й на тісто замішки.

На заняттях використовували до 5-6 елементів фольклору, в залежності від сюжету і завдань заняття.

Творчо-рухові заняття, засновані на одному з видів усної народної творчості – забавлянках, казках. Найчастіше це були казки про тварин, наприклад «Теремок», «Колобок», «Рукавичка» та ін. Особливо доцільно використовувати сюжет казок під час виконання основних рухів. Наприклад, «Колобок покотився по стежині» – катання м’ячів двома руками на відстань 3, 5 метра. «Котиться, котиться колобок, а назустріч йому ведмідь» – повзання на долонях і ступнях (додаток №6).

При проведенні фізичних вправ використовувалися 10-15 забавлянок «рухового характеру», 4-5 видів малих фольклорних форм, або сюжет однієї-двох казок. Так, наприклад, при виконанні загальнорозвивальні вправи «Півники» (в. п. – ноги на ширині плечей, руки на поясі: нахил вперед, махи руками) використовували забавлянку:

Два півника, два півника

Горох молотили…

Під час виконання вправ ми пропонували дітям промовляти слова знайомих текстів. Тому ми добирали нескладні, ритмічні забавлянки, в яких відображено словами певний рух, дію.

Музично-ритмічні заняття, засновані на українських народних піснях і танцях, іграх і хороводах. Вони проводилися разом із музичним керівником і будувалися на імітаційних музично-ритмічних рухах та народних пісеньках ««День-день, добрий день», «У нашого Омелечка невелика сімеєчка», «Ту-ту-ту, вари кашу круту», «Зробим коло, погуляймо», «Вийди, вийди, сонечко», «Дощику, дощику», «Гарний танець гопачок» та ін.

Ігрові фізкультурні заняття, побудовані на українських народних рухливих іграх. Це означає, що для всіх частин заняття, виходячи з завдань, які вони вирішують, добиралися рухливі ігри та вправи. Слід зазначити, що всі народні ігри, які дійшли до нас з найдавніших часів, доцільно використовувати тільки в групах дошкільного віку. Тому добираючи зміст для занять даного типу, ми спиралися на програмні ігрові вправи, надаючи їм сюжетного спрямування та супроводжуючи забавлянками, пісеньками.

Театралізовані фізкультурні заняття з використанням імітаційних, мімічних і пантомімічних вправ та ігор-драматизацій. Провідним прийомом навчання дітей на цих заняттях виступала імітація: легко, безшумно «зістрибують пташки з гілки»; перевалюючись, широко розставляючи ноги, йде «незграбний клишоногий ведмідь»; весело, завзято, високо піднімаючи ноги, крокує «півник-золотий гребінець». Під час виконання мімічних і пантомімічних рухів діти намагалися передати шляхом виразних рухів м’язів обличчя і всього тіла образ певного персонажа. Наприклад, зображували зайчика, коли хитра лисиця обманом виганяє його з хатинки або показували, як весело танцюють мишенята у бабусиній хаті, як крадеться кіт та ін.

У інсценуваннях й іграх-драматизаціях діти виконують різні ролі, наслідуючи і копіюючи дії людини, зображуючи тварин і птахів. Наприклад, заняття «Будуємо хатинку для звірят», «Зайчикові слізки», «Колобок «. Для змісту цього типу занять найбільш підходять, на наш погляд, пісні-казки. Це музично-поетичні твори, в яких навколишній світ розкривається за допомогою фантастичних образів і тварин. Твори цього жанру з дорослого фольклорного середовища ввійшли в дитяче світосприйняття і стали повністю дитячим продуктом. Ми проводили заняття за змістом українських пісень-казок «Два півника», «В нашої бабусі два веселих гуся», «Танцювали миші по бабиній хижі», «Козуню-любуню, пристань до мене» «Ой зібралась звірина з цілої громади» та ін.

Традиційні заняття з використанням елементів фольклору, які пожвавлюють процес навчання, урізноманітнюють його.

Інтегровані фізкультурні заняття з елементами фольклору. Інтегрувалися, в першу чергу, заняття з ознайомлення з природою та заняття з розвитку рухів: «Сонечко», «Котики вербові», «Дощику, дощику», «Вітерець» та ін. На цих заняттях переважали імітаційні вправи, а народне слово супроводжувало не тільки рух, але й опис природних явищ.

У вправах, які були засвоєні під час фізкультурних занять, діти вправляються під час активного відпочинку (спортивні розваги та самостійна рухова діяльність).

Спортивні розваги ми планували щомісяця та надавали їм етнопедагогічного забарвлення. Оскільки основний зміст розваг складають рухливі ігри та забавки, то ми намагалися об’єднати їх певним сюжетом «Бабусіна скриня», «Коза-дереза», «Зайчик-чеберяйчик», «Пішла киця по водицю» та ін. А для ігрових вправ добирали фольклорний віршований або пісенний супровід (додаток 7).

Організовуючи ігрову діяльність, ми,