Формування ФЕД у РДОБ

Відмічаючи позитивні аспекти системи ІРБІС АРМ „Комплектатор", слід зазначити і окремі проблеми, що мають місце в роботі з фондом.

Основними формами обліку фонду для комплектаторів є Книга сумарного обліку (КСО) і Інвентарна книга (ІК). Відповідно до прийнятих в Україні нормативів структура ІК в паперовому варіанті складає інформацію про інвентарний номер, автора, назву, рік видання і ціну. Програмою пропонується перегляд ІК за даним номера КСО чи за порядковим номером документа, який надійшов, що не завжди зручно. Для спеціалістів найбільш зручним був би перегляд ІК, починаючи з будь-якого інвентарного номера. Документи в цій книзі повинні розміщуватися в порядку зростання інвентарних номерів, а не за зростанням порядкового номера запису. Розміщення по інвентарних номерах при перегляді надає можливість перевірити правильність введення їх в документи і не припускати помилок в інвентарних номерах [Буза24, 54].

Деякі незручності мають місце і при веденні звітних документів. Програма не враховує вартість документів, які не ставляться на баланс (брошури). Комплектатор цей процес виконує вручну. Недосконалою є програма і у визначенні видань за типами.

Висновки

В умовах інформатизації суспільства за наявності значного інтелектуального потенціалу (знань науковців і фахівців, які мають акумулюватися і поширюватися в часі і просторі) науково-видавнича діяльність в Україні у зв'язку з економічними негараздами не підтримується на належному рівні. Збільшення обсягів надходжень електронної інформації до бібліотек і неминучість подальшого розвитку електронних бібліотек зумовлюють актуальність розробки нового напряму сучасного бібліотекознавства, який пов'язаний з розробкою наукових засад, нормативно-методичного та організаційно-технологічного забезпечення процесу формування ФЕД і забезпечення їх багатоаспектного використання. Саме цим визначається актуальність теми.

Сучасна бібліотека виконує функції збору загальнодоступної електронної інформації, її впорядковування, формування колекцій ЕД, їх запису на комп'ютерні носії постійного зберігання.

Дана тема добре опрацьована такими відомими фахівцями з бібліотечної справи та документознавства як О. Барковою, Т. Гранчак, І. Давидовою, Л. Костенко, Ю. Столяровим, І. Павлушою. 

Проте, в умовах переходу до інформаційного суспільства і зростання ролі електронних комунікацій перед бібліотеками постає проблема формування ФЕД і забезпечення їх багатоаспектного використання. Вихід цієї проблеми на перший план зумовлений зростанням обсягу знань, що мають фіксуватися в документній формі, з одного боку, і неможливістю видання творів друку значними тиражами (а в ряді випадків і забезпечення появи публікацій взагалі), з іншого.

Крім того, вкрай важливо не лише забезпечити доступ до інформації, але й зберегти особливо цінні, рідкісні документи, інтегрувати їх в нове інформаційне середовище без жодних втрат. Тому сьогодні особливо актуальною стає проблема переведення текстів документів, зокрема і в повному обсязі, в інформаційно-машинну форму.

Практично усі технологічні процеси формування фондів електронних, зокрема онлайнових, документів перебувають у стадії досліджень, розробок та перших апробацій. Світова практика надає широкий спектр вирішення цих проблем, що свідчить про їх неоднозначність.

Труднощі на сучасному етапі створення фонду онлайнових документів викликані тим, що практично не існує правової, нормативної та методологічної бази щодо комплектування бібліотек онлайновими документами у зв'язку з новизною проблеми та відсутністю сталої практики.

Проблеми формування ФЕД, які потребують вирішення на державному рівні стосуються: 

забезпечення уніфікованого і простого інтерфейсу; 

правових питань взаємовідносин бібліотек з власниками авторських прав, широти доступу і свобод копіювання, комерційне використання і т. ін.; 

оцифровки і архівування стародруків, рідкісних дореволюційних видань;

організаційно-методичного та інформаційного забезпечення процесів формування повнотекстових ресурсів з боку національних бібліотек та інші.

Поняття «ФЕД» – розглядається як організована більшість електронних документів об'єднаних за певною формальною ознакою (тематичною, хронологічною, класовою тощо).

ФЕД є важливим ІР, реалізованим в електронній формі.

Основним елементом ФЕД є ЕД: електронне видання, Інтернет-публікація, електронний аналог або електронна копія друкованого видання або публікації.

ЕД - це інформаційні матеріали, візуальною формою представлення яких є відображення інформації, що вони містять, електронними (програмно-апаратними) засобами відображення або переведення її до друкованої форми за допомогою комп'ютерного обладнання.

ЕД фіксуються на відносно нових фізичних носіях. Основними засобами збереження та розповсюдження інформації у цифровій формі сьогодні є: по-перше, найпопулярніші у останні роки компакт-диски — цифрові аудіодиски (CD-A), диски для зчитування (CD-ROM), запису (CD-R), перезапису (CD-RW та магнітооптичні), багатофункціональні цифрові диски (DVD) тощо; по-друге, засоби віддаленого доступу, такі як комп'ютерні мережі з відповідним програмно-технічним обладнанням для збереження електронної інформації та засобами візуального відображення.

Призначення ФЕД:

- архівне зберігання ЕД;

- підтримка онлайнового доступу до повних текстів публікацій.

Формування ФЕД здійснюється за методикою організації традиційних фондів бібліотек з урахуванням технологічних особливостей опрацювання та мережевого використання електронних документів, з застосуванням сучасних бібліотечно-інформаційних технологій їх опрацювання та обліку.

Загальний технологічний цикл формування ФЕД включає наступні процеси: 

моделювання фонду;

комплектування (виокремлюються технології збору електронних документів та технології оцифровування фондів);

облік;

технічна або формальна обробка файлів документів та аналітико-синтезне наукове опрацювання вмісту документів;

розташування документів у файловому сховищі;

зберігання та захист інформації та носіїв;

забезпечення умов використання (онлайновий доступ та локальне використання);

аналіз інформації та моніторинг використання фондів ЕД.

У цілому особливості технологічного циклу «Шлях документа» для вхідного потоку електронної інформації полягають у