Формування ФЕД у РДОБ

Електронна копія ЕД засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для ЕД є візуальне подання ЕД на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством [Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV // Відомості Верх. Ради Укр.- 2003. - №36. –Ст.278, 7].

ФЕД є найважливішим системоутворюючим елементом електронної бібліотеки (ЕБ), що є новою системою організації, розвитку та використання ЕІР [Баркова О. Інформаційна технологія 21, 212].

ЕБ – це впорядкована (керована) колекція документів [Столяров Ю. Библиотека – двухконтурная система // Наукові і технічні бібліотеки 2002 №1148, 8].

Електронна бібліотека (ЕБ) та її підсистема ФЕД являють собою інформаційну службу, в якій всі ІР містяться в електронній формі, а всі функції комплектування, зберігання, забезпечення збереження, видачі і доступу реалізуються за рахунок використання цифрових технологій [Павлуша І. Електронні бібліотеки: новий рівень одержання, розповсюдження та використання інформ39, 173].

Формування ЕБ - один з перспективних напрямків організації ІР. Вони створюються як розподілені ІС, які дозволяють надійно накопичувати, зберігати і ефективно використовувати ІР, що надаються в цифрових форматах та доступні через глобальні мережі передачі даних в зручному для користувача вигляді. В монографії В. Армса надається таке "інформаційне" визначення: "ЕБ - це керована колекція інформації у сукупності з відповідними сервісами, причому інформація зберігається у цифрових форматах і доступна по мережі. [Армс В. Электронные библиотеки /Перев. с англ.- ПИК ВИНИТИ,2001. – 274 15, 125]. Отже, створення ЕБ пов'язано з формуванням цифрових колекцій, розподілених ресурсів і організацією широкого спектру онлайнових інформаційних сервісів.

Оскільки ЕБ реалізуються зазвичай у мережевому режимі, в аспекті формування їх інформаційних складових маємо справу з ЕР віддаленого доступу (або мережевими ресурсами), які складають ФЕД і пошуковий апарат, включаючи бібліографічні, реферативні та інші БД і лінгвістичне забезпечення [Баркова О. Електронна бібліотека як перспективний засіб організації доставки документів та обслуговування по МБА / О.Баркова // Бібл. вісник . -2002. –N 1. - С. 47 – 5417, 76].

ЕБ формуються на інформаційній та технологічній базі різних інформаційних установ: бібліотек, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, архівів, музеїв, великих видавництв, державних інформаційних органів тощо. Таким чином, об'єктом ЕБ може бути будь-яка інформація (документи, об'єкти матеріального світу, явища, дані), що зафіксована або відтворена у цифровій формі. Це обумовлює різноманіття ЕР та багатоаспектність їх типології. Так, за специфікою інформаційного вмісту ЕР можна поділити на дві основні групи:

текстові, які охоплюють усі види текстових документів (тексти природною мовою, листінги програм, статистичні дані, економічні розрахунки, технічна документація тощо);

нетекстові, якими є цифрові образи речей та творів історико-культурної спадщини, зображувальні та картографічні матеріали, музичні твори, креслення, програмні продукти, звуко- та відеоматеріали тощо.

ЕБ можуть містити різні види інформаційних матеріалів: текст, графіка, звукозаписи, креслення, комп'ютерні програми, БД, ігри тощо. При цьому вказані матеріали можуть бути як копіями вже опублікованих у традиційній формі документів і даних, так і оригінальними об'єктами, які не мають матеріального еквіваленту [Павлуша І. Електронні бібліотеки: новий рівень одержання 39, 174].

ЕБ мають чимало переваг над традиційними, попри такі істотні обмеження, як необхідність значного фінансування і сучасного технічного оснащення. Найсуттєвішими з переваг є:

надання користувачам якісно нових можливостей роботи з великою кількістю документів;

забезпечення доступу до інформації, що існує виключно в електронній формі;

одержання інформації незалежно від часу і місця її знаходження;

суттєве підвищення оперативності надання документів користувачам;

можливість доступу до різнорідних ЕР з однієї точки завдяки єдиному інтерфейсу;

запобігання погіршенню фізичного стану оригіналів документів, оскільки вони виводяться з обігу і стають страховими масивами,

полегшення і прискорення обслуговування користувачів, що мають фізичні вади;

розширення доступу до рідкісних й особливо цінних документів, у тому числі архівних. Найчастіше електронна форма являє собою єдину можливість одержання необхідних документів;

оперативний пошук необхідної інформації за іменем, ключовим словом, фразою тощо;

можливість одержання високоякісної копії необхідного матеріалу;

економічність зберігання великих масивів у мінімальному фізичному просторі.

Різновидом ФЕД є фонд онлайнових документів ~ це принципово новий для бібліотек вид фондів і найважливіша системна компонента у функціональній структурі ЕБ. Одночасно він є принципово новою системою організації, розвитку та використання ЕІР бібліотек. Специфіку організації фонду онлайнових документів зумовлюють особливості електронного середовища, яке базується на комп'ютерному обладнанні, програмному забезпеченні та інформаційних мережах і в якому ЕД існують, зберігаються та використовуються [Баркова О. Організація фонду онлайнових документів / О.Баркова // Бібл. вісн. — 2003. — N 4. — С. 8-1723, 12].

Формування фондів онлайнових документів вимагає розв'язання завдань системного створення упорядкованих масивів файлів, розробки нових технологій обліку ЕД, методів моніторингу їх використання, технологій резервного копіювання тощо. Набуває актуальності питання організації систематизованих документальних файлових сховищ, що фізично відрізняються від традиційних бібліотечних книгосховищ, та забезпечення оперативного доступу до окремих документів із файлових масивів. До питання фізичного збереження додаються проблеми програмно-апаратної підтримки, захисту від несанкціонованого доступу,