Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування ФЕД у РДОБ

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
77
Мова: 
Українська
Оцінка: 

можлива інформація про ЕР. У ній, крім традиційних елементів обліку (бібліографічного опису та шифру зберігання документа) зазначаються також відомості про специфічні особливості ЕД. Якщо ЕД не опублікований, його бібліографічний опис необхідно здійснювати за археографічними правилами, зберігаючи при цьому форму паспорта як єдиного облікового документа [Павлуша І.А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні: бібліотекознавчий аспект (кінець XX — початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:57].

Паспорт ЕР, який дасть змогу не лише реєструвати документ, а й здійснювати управління ЕР з урахуванням його специфіки. 
Всі електронні видання проходять наукову обробку, інформація про них міститься у службових, читацьких каталогах та ЕК бібліотеки.
З огляду на той факт, що введення документа в науковий обіг пов'язано з його науковим опрацюванням, а інформаційні атрибути аналітичного опису документа (вихідні дані, анотація або реферат, зміст тощо) є компонентами ДПА бібліотечних і пошукових систем, технологічна обробка ЕД повинна здійснюватися за аналогією з традиційною бібліотечною технологією опрацювання вхідного документального потоку [Баркова О. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів21, 214].
ЕД мусить пройти шлях традиційного бібліотечного опрацювання - комплектування, каталогізацію, систематизацію, аналітичне опрацювання. До технологічного опрацювання онлайнового ЕД додається процес обробки файлу документа - кодування назви файлу, архівування, розміщення у відповідному каталозі файлового сховища. Цей "шлях" завершуватиме програмно-технічне забезпечення умов мережевого використання ЕД та архівне зберігання.
У практичному аспекті подані до електронної бібліотеки першоджерела встановлюються на файловому сервері в тому форматі, у якому вони були надані інтелектуальними власниками (HTML-, PDF- чи іншому). При цьому комп'ютерні версії документів лише впорядковуються за хронологічною (рік видання або час створення ІР, що не має друкованого аналогу), видовою (книги, статті тощо) і тематичною (природничі, гуманітарні науки та ін.) ознаками. Масиви одержаних першоджерел з певною періодичністю переносяться на носії довготривалого зберігання (CD-ROM або DVD- диски). 
Традиційним об'єктом обробки та збереження у бібліотеках є видання. Видання — це документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання і містить інформацію, призначену для поширення, самостійно оформлений відповідно до вимог стандартів та інших нормативних документів і має вихідні відомості. Електронне видання є електронним записом інформації (твору) на певному фізичному носієві, розраховане на використання за допомогою засобів обчислювальної техніки [Антоненко І. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / І.Антоненко, О.Баркова // Бібл. вісн. — 2004. — N 2. — С. 11-2214, 14].
Відповідно до ГОСТ 73.83-2001 електронне видання — це ЕД (група ЕД), які пройшли редакційно-видавниче опрацювання, призначені для розповсюдження у незмінному вигляді, які мають вихідні відомості. Це визначення вміщує такі типи електронних видань: текстове (символьне), зображувальне, звукове, програмний продукт та мультимедіа або їх комбінації, тобто відповідає визначенням ЕР, наданим в ISBD(ER), UNIMARC, AACR2 [Антоненко І. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / І.Антоненко, О.Баркова // Бібл. вісн. — 2004. — N 2. — С. 11-2214, 14].
Формат ЕД має відповідати вимогам розширених засобів його перегляду. Це можуть бути файли текстових редакторів, електронних таблиць, малюнків тощо. Для редагування і перегляду таких документів на робочих місцях застосовуються відповідні програми, зокрема для текстових документів використовуються формати PDF, PostScript та HTML.
Основні тенденції формування ЕР в ЕБ передбачають наявність трьох інформаційно-ресурсних складових, що функціонально орієнтовані на розкриття власних фондів: отримання повних текстів документів від власників інформації; пошук у світовому документному інформаційному потоці; розширення структури фонду за рахунок паралельного опрацювання ЕР мережі Інтернет шляхом створення метаданих у вигляді довідника.
Для формування ФЕД та ДПА ЕБ оптимальним є технологічний процес, що ґрунтується на конвеєрній обробці документального потоку з використанням автоматизованої бібліотечної ІТ, на технологічних етапах якого здійснюється доповнення бібліографічних записів рефератами наукових публікацій, систематичними індексами та електронними адресами документів.
Як при кумуляції наявних документних потоків, так і при підготовці нової інформаційної продукції бібліотеки використовують: 
клавіатурний ввід даних; сканування інформації з паперових носіїв і наступне її конвертування у файл HTML- чи PDF-форматів; 
конвертування комп'ютерних файлів, що представлені в довільних форматах, у HTML- або PDF-формат [Павлуша І. Електронні бібліотеки: зарубіжний досвід, питання розробки української концепції [Електр. ресурс]. – Режим доступу:43].
Технологічна схема формування ФЕД ЕБ передбачає повнотекстове розширення бібліографічних записів ЕК адресами комп'ютерних версій отриманих першоджерел. Поглиблене розкриття знань, зосереджених у фондах ЕД, здійснюється на основі використання як пошукового апарату ЕБ комплексу реферативних і авторитетних записів про суб'єкти й об'єкти системи документальних комунікацій. Для повноти комплектування ЕБ пропонується розширення структури її фонду за рахунок паралельного опрацювання ЕР мережі Інтернет шляхом створення метаданих. 
Для формування повнотекстового ЕР вкрай важливим є забезпечення його збереження. Наприклад, в IПС УДФ „Бібліотека” існує для цього п'ять типів місць: 
БД – документи зберігають в БД як окремі поля бінарного коду; 
локальна мережа – документи зберігаються на файловому сервері локальної мережі там, де вони розміщені користувачем. Система не переписує файлів, а лише робить відповідне посилання з бібліографічного опису; 
локальний CD – документ зберігається на компакт - диску, який необхідно поставити в локальний привід даної робочої станції, фактично це окремий випадок попереднього варіанту, окрім того, що
Фото Капча