Формування ФЕД у РДОБ

URL – адреса в мережі Інтернет, за якою знаходиться документ; 

контейнер – каталог на сервері локальної мережі, який визначається в параметрах системи.

Всі ці типи мають єдину ідею – зберігати інформацію на сервері мережі, і відрізняються лише за орієнтацією на тип серверу мережі (сервер БД, файловий сервер, сервер Інтернет), а для файлового серверу ще, і за способом визначення адреси (локально на фіксованому диску, за місцем, що визначив користувач та за місцем, що визначив адміністратор).

За одиницю зберігання ЕР запропоновано визнати матеріальний носій інформації, який забезпечуватиме його довгострокове збереження (CD-ROM, DVD тощо). Інформація на ньому фіксується у вигляді, котрий передбачає її подальше ефективне використання. Такий ЕД повинен мати вихідні дані, що реєструються у паспорті ЕР та відображаються в книзі сумарного обліку документів, а також включаються до ДПА бібліотеки.

Отже, різноманіття ЕД, що включаються до ДФ, можна виразити структурно — це фонд документів на оптичних компакт-дисках; фонд мережевих документів ЕБ; фонд мережевих ЕД віддаленого доступу; архівний фонд ЕД.

Збереження ЕД в бібліотеках — особлива проблема. Весь світ сьогодні переймається пошуком методів збереження цифрової спадщини. Зберігати документ у форматах, що забезпечують повну відповідність оригіналу, часто неможливо через технічні причини — графічні формати суттєво погіршують пошук та роблять його тривалішим. Цю проблему вирішують шляхом розміщення у фондах бібліотек лише текстів документів - графіка, малюнки, фотографії при цьому губляться [Кругових С. Фонд онлайнової бібліотеки як об'єкт інтелектуальної власності // Вісн. Кн. Палати. – 2005. - №2. – С. 19-2047, 19].

До питання фізичного збереження додаються проблеми програмно-апаратної підтримки, захисту від несанкціонованого доступу, негативних впливів на обладнання та інформацію, підтримки масивів онлайнових документів у актуальному стані [Баркова О. Організація фонду онлайнових документів23].

Найбільш зручним з точки зору доступу до інформації та її захисту є збереження ресурсу в БД. Проте для великих за обсягом документів такий спосіб спричиняє суттєве збільшення БД, що не завжди бажано і з економічної, і з технічної точки зору. Збереження на файловому сервері локальної мережі потребує відповідного права доступу на рівні мережевої файлової системи (для спеціалістів бібліотеки – на запис, користування і знищення, для користувачів – на перегляд). Збереження на локальному CD орієнтовано на таку технологію, коли читачеві видається компакт-диск для роботи з локального приводу. Контейнер дозволяє організувати автоматичну компресію (декомпресію) документів з метою економії місця, а в усьому іншому - схожий на два попередні. URL – відкриває можливість робити посилання з бібліографічного опису документу на його зміст в мережі Інтернет, що, при наявності стійкого зв'язку, постійній готовності відповідного серверу мережі, є найзручнішим [Степаненко І. До питання формування повнотекстового електронного ресурсу http://library.kr.ua/conference/stepanenko.html 47].

Що стосується компакт-дисків, аналіз доступних з літератури даних показав, що основним критерієм оцінки пошкодження компакт-диску виступає некоригована частота появи похибок чи частота появи блоків з помилками. При «штучному старінні» в одному випадку диски піддавалися дії тільки високих температур, а в іншому -дії температури та відносної вологості повітря [Муха Л.Збереження бібліотечно-інформаційних фондів: традиційні та нові підходи / Муха Л., Добрусына С., Затока Л. // Бібл. вісн. – 2007. - №6. – С. 39-41, 39].

Але поки найнадійнішим носієм інформації прийнято рахувати мікрофільм, виготовлений на галогенідосрібній основі і що зберігається в спеціальних умовах. Тому переважно в даний, можливо перехідний, період використовувати гібридні технології збереження електронної інформації, тобто об'єднуючі переваги різних її носіїв [Хахалева Н.И. Формирование библиотечного фонда в электронной среде: концептуальный подход// Библиотековедение. -2006. - №3. – С.38-4184, 41].

Одним із ключових принципів роботи онлайнових бібліотек є також контроль якості інформації, яку вони надають користувачеві. Оцінка ІР з точки зору повноти, достовірності та об'єктивності наданих даних має в інформаційному середовищі таке ж значення, як і в традиційних бібліотеках. Зберігати документ у форматах, що забезпечують повну відповідність оригіналу, часто неможливо через технічні причини — графічні формати суттєво погіршують пошук та роблять його тривалішим. Цю проблему вирішують шляхом розміщення у фондах бібліотек лише текстів документів - графіка, малюнки, фотографії при цьому губляться.

Інформування користувачів про нові надходження до ФЕД запропоновано здійснювати шляхом: створення періодичних рекламно-інформаційних видань (наприклад, збірник нових надходжень до ФЕД) в електронному та друкованому варіантах; організації рекламних акцій на виставках нових надходжень документів до БФ та під час проведення відповідних заходів; відображення відомостей про ЕР у загальнобібліотечному ЕК з позначкою "ЕР" або "ЕД"; представлення розширеної інформації на Веб-сайті бібліотеки [Павлуша І.А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні: бібліотекознавчий аспект (кінець XX — початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс]. – Режим доступу57].

Виділення процесів, процедур і операцій сприяє правильній організації і послідовному здійсненню роботи з формування ФЕД, дає можливість виконувати її в установленому порядку; аналізувати стан роботи щодо створення, упорядкування і зберігання фонду; вдосконалювати її шляхом упровадження механізації та автоматизації; диференціювати планування і нормування праці, правильно розподілити між бібліотечними працівниками різні етапи роботи тощо [Васильченко М.П. Бібліотечні фонди25, 24].

Отже, сучасний процес формування ФЕД - це створення постійно діючої системи завдяки ефективності всіх