Формування ФЕД у РДОБ

Важливою складовою ФЕД бібліотеки є колекція електронних журналів (ЕЖ). Не існує загальноприйнятого визначення ЕЖ. Термін об'єднує багато різних явищ і понять. Наприклад, чимало різних типів видань уже доступні чи невдовзі будуть доступні в електронній формі, і серед них - наукові журнали; популярні тижневики; інформаційні бюлетені; газети та аматорські видання ЕЖ можуть бути: 1) тільки електронними; 2) електронною версією попередньо існуючого журналу; 3) одночасно електронними і друкованими. Термін «ЕЖ» стосується журналів, доступних через: 1) СD-RОМ; 2) онлайнову мережу; 3) такі глобальні інформаційні мережі, як Іntеrnеt. ЕЖ можуть бути: 1) безкоштовними; 2) оплаченими на основі попередньої оплати; 3) оплачуваними за кожне використання або 4) ліцензовані на право доступу. Вони можуть: 1) зберігатися у комп'ютері бібліотеки; 2) бути доступними з віддаленого сайту. Іншими явищами, що мають відношення до ЕЖ, є: 1) домашні сторінки видавництв і журналів в Інтернеті; 2) академічні конференції чи дискусійні групи; 3) репринтні сервери в мережі.

ЕЖ відрізняється від «онлайнового» ЕЖ тим, що текст його зчитується або видруковується з комп'ютера кінцевого користувача, а не надрукованого документа. Дані онлайнового прямо перевантажуються з головного комп'ютера на комп'ютер кінцевого користувача, без застосування проміжного носія, такого, як, наприклад, СD-RОМ.

Велика частина онлайнових журналів є паралельними, тобто являють собою електронну версію існуючих друкованих видань [Ткаченко О. Електронні журнали та електронні бібліотеки як фактор інформаційного розвитку /О. Ткаченко // Наукові праці Національної бібл. Укр. ім. В.І. Вернадського. Вип.6. – К.: НБУВ, 2001. – 53455, 124].

Отже, збільшення у ДФ України документів на нетрадиційних носіях, зокрема на електронних, дає можливість створювати ФЕД, здійснювати оперативний пошук необхідних документів та доступ до них.

 

 

Процес розширення фондів бібліотек і розвиток новітніх технологій зумовили появу в БФ поряд з документами на традиційних носіях інформації і ЕІР. Це поєднання має значною мірою синкретичний характер, оскільки ще недостатньо відпрацьована інструктивно-нормативна база організації комплектування, обробки, зберігання та використання ЕД, відсутня взаємоузгодженість цих технологій з традиційно бібліотечними [Павлуша І.А. Створення та розвиток електронних бібліотек в Україні: бібліотекознавчий аспект (кінець XX — початок XXI ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:41].

Технологічно функціонуванням бібліотеки є комплекс взаємозв'язаних циклів, від яких залежить перетворення предметів праці (документів, інформації, знань) у формування БФ і ДПА, обслуговування користувача та ін. Цикли розділяються на процеси (наприклад, моделювання — комплектування — облік — обробка — розміщення фонду і т. д.), а процеси — на етапи, процедури, стадії, операції, прийоми. Бібліотечна технологія — це цілеспрямовані, послідовно здійснювані дії з документами або відомостями про них для реалізації цілей і змісту бібліотечної діяльності. Останнім часом в бібліотечну діяльність все ширше упроваджується комплексна автоматизована технологія [Столяров Ю. Документний ресурс50, 62].

Формування ДФ — це сукупність процесів комплектування, організації та вилучення творів друку й інших документів, один з основних бібліотечних циклів, що здійснюється згідно з установленими правилами, складається з ряду менших за обсягом процесів, процедур і операцій. 

Значна кількість бібліотечних циклів - це інформаційні технології (ІТ), тобто виробничі процеси, де основною продукцією, яка обробляється, є інформація [Баркова О. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів21, 211]. Взагалі ІТ - це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розподілених даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування. Автоматизовані бібліотечно-інформаційні технології, які базуються на спеціалізованих бібліотечно-інформаційних системах, є програмно-технологічною основою формування ДПА бібліотек та інформаційних складових ЕБ: бібліографічних, реферативних, повнотекстових ІР та лінгвістичних засобів.

Формування фонду електронних документів - це нова бібліотечна технологія. Основна відмінність від традиційної технології формування фондів пов'язана зі специфікою онлайнових документів - відсутністю окремого для кожного документа фізичного носія, новими джерелами комплектування (зокрема, з глобальної мережі Інтернет) та шляхами надходжень (комп'ютерні мережі та засоби телекомунікаційного зв'язку), файловою структурою ЕД тощо. Тому етапи та операції окремих процесів технологічного циклу формування ФЕД відрізняються від традиційних бібліотечних процедур опрацювання вхідного документального потоку, зокрема друкованих видань. Але набір процесів залишається постійним [Баркова О. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів 21, 211].

Загальний цикл формування ФЕД включає наступні процеси: 

моделювання фонду;

комплектування (виокремлюються технології збору електронних документів та технології оцифровування фондів);

облік;

технічна або формальна обробка файлів документів та аналітико-синтезне наукове опрацювання вмісту документів;

розташування документів у файловому сховищі;

зберігання та захист інформації та носіїв;

забезпечення умов використання (онлайновий доступ та локальне використання);

аналізування інформації та моніторинг використання фондів ЕД (Дод.1).

Практично усі ці процеси технологічного циклу формування ФЕД знаходяться в стадії досліджень, розробок та апробацій [Баркова О. Інформаційна технологія формування фонду електронних документів // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. 1. Вернадського. Випуск 8 / НАН21, 212].

В основу технологічної схеми створення ФЕД покладена базова технологія бібліотечної діяльності, що виходить з необхідності проведення ЕР за циклом "шлях документа" з урахуванням специфіки ІР. На початковій стадії формування ФЕД