Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування навчальної діяльності у дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дати змогу зробити помилки, спробувати їх виправити й надалі малювати правильно. Звичайно, можливості дітей у малюванні одного візерунка вичерпуються протягом кількох хвилин. Це завдання належить до складних, через те дітям, які недостатньо готові до навчання, особливо з труднощами зорово-моторної координації, воно може бути малодоступним. У таких випадках його доцільно поділити на простіші:

а) змальовувати візерунки зі зразка, а не під диктовку;
б) після того, як дитина навчиться змальовувати зразки, їй пропонують малювати візерунки самостійно, використовуючи зразок із кількох ланок;
в) виконувати під диктовку найпростіші візерунки, поступово переходячи до складних [див. Дод. А]. Деякі види робіт можуть проводитися одночасно в одному занятті.
 
2.3 Рiвень розвитку пiзнавальної дiяльностi дiтей з ЗПР
 
Для дітей із затримкою психічного розвитку характерна значна неоднорідність порушених і збережених ланок психічної діяльності, а так само яскраво виражена нерівномірність формування різних сторін психічної діяльності.
Як показують численні клінічні та психолого-педагогічні дослідження, значне місце в структурі дефекту розумової діяльності при даній аномалії розвитку належить порушень пам’яті.
Однією з основних причин недостатньої продуктивності мимовільної пам’яті у дітей з ЗПР є зниження їх пізнавальної активності. У дослідженні Т. В. Єгорової (1969) ця проблема була піддана спеціальному вивченню. Вона у застосовуванні в роботі експериментальних методик передбачала використання завдання, мета якого полягала в розкладанні картинок із зображеннями предметів на групи відповідно до початкової літери назви цих предметів. Було виявлено, що діти із затримкою розвитку не тільки гірше відтворювали словесний матеріал, але і витрачали на його пригадування помітно більше часу, ніж їх нормально розвинені однолітки. Головна відмінність полягала не стільки в неординарній продуктивності відповідей, скільки в різному ставленні до поставленої мети. Діти із ЗПР самостійно майже не робили спроб домогтися більш повного згадування і рідко застосовували для цього допоміжні прийоми. У тих випадках, коли це все ж відбувалося, найчастіше спостерігалася підміна мети дії. Допоміжний спосіб використовувався не для пригадування потрібних слів, що починаються на певну букву, а для придумування нових (сторонніх) слів на ту ж літеру [13].
У дослідженні Н. Г. Піддубної вивчається залежність продуктивності мимовільного запам’ятовування від характеру матеріалу і особливостей діяльності з ним у дошкільників із ЗПР. Піддослідні мали встановлювати смислові зв’язки між одиницями основного і додаткового наборів слів і картинок (у різних комбінаціях). Діти із ЗПР виявили труднощі при засвоєнні інструкції до серій, які вимагають самостійного підбору іменників, які підходять за змістом до пред’явлених експериментатором картинок або словами. Багато дітей не зрозуміли завдання, але прагнули швидше отримати експериментальний матеріал і почати діяти. При цьому вони, на відміну від нормально розвинених дошкільнят, не могли адекватно оцінити свої можливості і були впевнені, що знають, як виконувати завдання. Виявилися виразні відмінності як за продуктивністю, так і за точність і стійкості мимовільного запам’ятовування. Кількість правильно відтвореного матеріалу в нормі було вище в 1, 2 рази. Н. Г. Піддубна відзначає, що наочний матеріал запам’ятовується краще вербального і в процесі відтворення є більш дієвою опорою. Автор вказує на те, що мимовільна пам’ять у дітей із ЗПР страждає не в такій мірі, як довільна, тому доцільно її широке використання при їх навчанні [14].
Т. А. Власова, М. С. Певзнер вказують на зниження довільної пам’яті у дітей з затримкою психічного розвитку як на одну з головних причин їх труднощів у шкільному навчанні. Ці діти погано запам’ятовують тексти. Їм властиві коливання продуктивності пам’яті, швидке забування вивченого.
Специфічні особливості пам’яті у дітей з ЗПР:
зниження обсягу пам’яті й швидкості запам’ятовування;
мимовільне запам’ятовування менш продуктивно, ніж в нормі;
механізм пам’яті характеризується зниженням продуктивності перших спроб запам’ятовування, але час, необхідний для повного заучування, близький до норми;
переважання наочної пам’яті над словесною;
зниження довільної пам’яті;
порушення механічної пам’яті.
Причини порушеної уваги:
у дитини є астенічні явища;
несформованість механізму довільності в дітей;
несформованість мотивації, дитина проявляє хорошу концентрацію уваги, коли цікаво, а де потрібно проявити інший рівень мотивації – порушення інтересу.
Дослідник дітей з ЗПР Жаренкова Л. М. відзначає такі особливості уваги, характерні для даного порушення:
низька концентрація уваги: нездатність дитини зосередитися на завданні, на будь-якій діяльності, швидке відволікання. У дослідженні Н. Г. Піддубної яскраво проявилися особливості уваги у дітей з ЗПР: в процесі виконання всього експериментального завдання спостерігалися випадки коливань уваги, велика кількість відволікань, швидке виснаження і стомлюваність [15];
низький рівень стійкості уваги. Діти не можуть довго займатися однією і тією ж діяльністю;
вузький обсяг уваги;
Нестійкість уваги і зниження працездатності у дітей даної категорії мають індивідуальні форми прояву. Так, в одних дітей максимальна напруга уваги і найбільш висока працездатність виявляються на початку виконання завдання і неухильно знижуються у міру продовження роботи; в інших дітей найбільше зосередження уваги настає після деякого періоду діяльності, тобто цим дітям необхідний додатковий період часу для включення в діяльність; у третьої групи дітей відзначаються періодичні коливання уваги і нерівномірна працездатність протягом всього виконання завдання.
У дітей із затримкою психічного розвитку спостерігається низький (у порівнянні з нормально розвиненими однолітками) рівень розвитку
Фото Капча