Формування сценаріїв розвитку морегосподарського комплексу України

Особливості теоретичних поглядів науковців на тлумачення терміну морегосподарьского комплексу розглянуті у роботах О. П. Подцерковного, Ю. З. Драпайло, В. В. Ковалевської, Ю. В. Сєднєва, С. Б. Савєльєва та ін. (додаток А).

У широкому розумінні, морегосподарський комплекс – це сукупність функціонально відокремлених галузей і об'єктів, умовою для функціонування яких є обов'язкова наявність морського та приморського середовища.

Сучасні підходи сценарного аналізу в морегосподарьскому комплексі мають специфічний характер та розповсюджуються на широке коло об’єктів (рис. 1. 4)

 

 

Сценарний аналіз керується баченням, що морегосподарський комплекс – це цілісна сукупність господарюючих суб’єктів, які прямо або побічно пов'язані із господарською діяльність морських та рибних портів, суднобудівельною та судноремонтною діяльністю, морським транспортом, рекреаційною, мінерально-видобувною, будівельною індустрією та ін., та існують з метою задоволення потреб населення та суспільного виробництва в продукції та послугах морського транспорту за допомогою використання природних, інтелектуально-професійних і створених людиною засобів.

В рамках системи морегосподарського комплексу розглядають дві складові (рис. 1. 5) :

- морська, що безпосередньо пов’язана з морською діяльністю, а саме: морський транспорт, рибальство, добуток морських мінеральних ресурсів, морські круїзи та суднобудування;

- прибережна, яка пов’язана з розвитком прибережних територій та забезпеченням морської діяльності.

 

Морегосподарський комплекс являє собою складну систему взаємопов’язаних та взаємовпливових суб’єктів господарювання, на кожен з яких можливо застосувати сценарні методи. Але в силу того що морегосподарський комплекс розвивається стихійно, не є доцільним одночасно проводити аналіз всіх підприємств у його структурі. Виходячи з цього судження у роботі буде проведений вибірковий аналіз ключових об’єктів морегосподарського комплексу – морських торгівельних портів.

Методологія сценарного аналізу передбачає визначення головної мети існування порту та його стратегічних цілей. Мета визначається з урахуванням інтересів численних зацікавлених сторін, серед яких слід відзначити власників та інвесторів підприємства, вантажовласників, судновласників, різних посередників, підприємства інших видів транспорту, державні органи різного рівня, учасників портових співтовариств, працівників підприємства, постачальників факторів виробництва та ін.

Постановка цілей – найбільш важливий момент у визначенні призначення системи. Реалізація загальної мети пов'язана з досягненням ряду внутрішніх цілей системи.

Першим впорядковуючим інструментом для створення сценаріїв розвитку порту стає дерево цілей (рис. 1. 6), який вважається одним із найефективніших інструментів у плануванні.

 

 

Загальна мета розвитку морського торгового порту полягає у підвищенні фінансової стійкості підприємства шляхом покращення його конкурентоспроможності, досягненні високого рівня розвитку, що забезпечує його функціонування в міжнародній транспортній системі, а також задоволення потреб економки України в експортно-імпортних операціях.

Для визначення критеріїв оцінки портового господарства для сценарного аналізу необхідно сформувати основні напрями, що забезпечують основний внесок на шляху досягнення вищенаведених стратегічних цілей підприємства.

Діяльність морського порту доцільно розглядати в рамках чотирьох напрямків:

- фінанси – розглядається ефективність діяльності підприємства;

- клієнти – проводиться оцінка якості послуг компаній з погляду кінцевих споживачів, визначається оптимальне задоволення клієнтів з урахуванням цінової чутливості, рівень підтримки іміджу портового підприємства;

- внутрішня операційна ефективність організації – відображає забезпечення рівня ефективності організації господарської діяльності портового підприємства, ріст інвестиційної привабливості;

- інновації та навчання, тобто здатність організації до сприйняття нових ідей, її гнучкість, орієнтація на постійні поліпшення. Включає в себе навчання співробітників та розвиток культури підприємства, як в індивідуальному плані, так і на рівні порту в цілому. Наявність кваліфікованих працівників дозволяє безперервно підтримувати високу якість послуг при мінімальних витратах на витратні матеріали, значення має і наявність висококваліфікованого менеджменту.

Виходячи з вищенаведеного, визначено основні критерії оцінки морських торгівельних портів для сценарного аналізу (рис. 1. 7)

 

 

Отже, необхідно кожен критерій доповнити набором показників відповідно до напрямків, які їх характеризують (Рис. 1. 8).

Рис. 1. 8 – Показники оцінки морського портового господарства для сценарного аналізу

Таким чином, обрані показники відповідають таким вимогам:

- відповідають цілям і задачам підприємства;

- дають якісну оцінку виробничого потенціалу;

- забезпечують комплексність оцінки оптимальності планів розвитку виробничого підприємства.

Для обгрунтування сценаріїв розвитку портового господарства використовують результати PEST- та SWOT- аналізу.

Метою динамічного аналізу PEST є оцінка впливу найбільш значущих чинників макрооточення на діяльність підприємства і можливостей зміни їх впливу з часом. При цьому слід враховувати фактори, які є незначними зараз, але здатні в значній мірі вплинути на діяльність організації в даній часовій перспективі [23].

Оскільки PEST-аналіз зачіпає зовнішні чинники, що впливають на роботу порту, розподіл зовнішнього середовища проводиться за певною схемою. У ній виділяється:

- макросередовище (включає загальні фактори, які не стосуються прямо короткострокової діяльності підприємства, але можуть впливати на його