Функціонально-семантичне дослідження дієслівної метафори: семасіологічний та ономасіологічний аспекти (на матеріалі “Симфоній” А. Бєлого)

Фрагменти багатомірної функціонально-ономасіологічної класифікації дієслівних метафор можуть бути використані при аналізі ключових для певного тексту концептів. Здійснений на підставі інтерпретації окремих фрагментів функціонально-ономасіологічної класифікації дієслівних метафор концептуальний аналіз імені небо в “Симфоніях” А. Бєлого дозволив реконструювати дві моделі неба, що відрізняються від зображеної в загальномовній картині світу.

Художні тенденції й особливості “поетичної граматики” А. Бєлого, що виявлено у ході системного вивчення дієслівної метафори, дають підстави – у світлі ідеї про функціональну асиметрію мозку – висунути гіпотезу про домінантність “лівопівкульних” тенденцій у його творчій свідомості.

Специфіка цілої низки тропів і фігур А. Бєлого може бути з достатньою повнотою експлікована лише із залученням концептуального апарату породження мовлення, оскільки ця специфіка зумовлена характерними операціями на більш ранніх або більш пізніх, ніж перекатегорізація (що складає суть метафори), етапах вербалізації. Очевидно, що найширші перспективи для подальшого вивчення метафори пов’язані саме з когнітивною ономасіологією, що базується на теорії породження мовлення.

 

 

Ономасиологический подход к метафоре в контексте смены лингвистических парадигм // Семантика мови і тексту: Матеріали V Міжнар. наук. конференції. – Івано-Франківськ, 1996. – С. 42-43.

Функціонально-ономасіологічне вивчення дієслівної метафори // Провідні лінгвістичні концепції кінця ХХ століття: Тези Всеукр. наук. конференції. – Львів, 1996. – С. 55-56.

Глагольная метафора как средство формирования языковой картины мира // Язык. Культура. Взаимопонимание: Материалы Междунар. науч. конференции. – Львов, 1997. – С. 76-81.

Полухина В., Пярли Ю. Словарь тропов Бродского (рецензия) // Vocabulum et Vocabularium: Сб. науч. трудов по лексикографии /Под ред. В. В. Дубичинского. – Харьков, 1997. – Вып. 4. – С. 106-110.

О возможностях концептуального анализа при исследовании художественных заимствований // Російське слово в українському тексті. Українське слово в російському тексті. – Львів, 1998. – С. 61-79.

Глагольное олицетворение имен “психофактов” у А. Бєлого (на материале “Симфоний”) // Антропоцентричний підхід у дослідженні мови: Матеріали VII Міжнар. Карських читань. – Ніжин-Гродна, 1998. – С. 167-169.

О критериях разграничения общеязыковой и индивидуально-авторской глагольных метафор // Русская филология. Украинский вестник: Республиканский научно-методический журнал. – Харьков, 1998. – № 3-4. – С. 11-16.

О способах индивидуализации глагольной метафоры (на материале “Симфоний” А. Белого) // Наука і сучасність: Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. – К. : Логос, 1999. – Ч. 2. – С. 205-215.

“Неагентивность” в русском языке и дискурсе А. Белого (на материале “Симфоний”) // Национально-культурный компонент в тексте и языке: Материалы Междунар. науч. конференции: В 3-х ч. – Минск, 1999. – Ч. 1. – С. 108-111.

О принципах построения функционального метафорического тезауруса // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – Вип. 28. – С. 111-117.

До питання про системне вивчення індивідуально-авторської дієслівної метафори (на матеріалі “Симфоній” А. Бєлого) // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – Вип. 29. – С. 141-147.

Опыт концептуального анализа имени игра // Филологические науки. – 2000. – №4. – С. 73-82.

 

 

Гажева І. Д. Функціонально-семантичне дослідження дієслівної метафори: семасіологічний та ономасіологічний аспекти (на матеріалі “Симфоній” А. Бєлого). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 02 – російська мова. – Харківський державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. – Харків, 2002.

Дисертація присвячена вивченню особливостей функціонування дієслівної метафори у тексті “Симфоній” А. Бєлого. У роботі уточнено техніку функціонально-ономасіологічного аналізу дієслова та дієслівної метафори з огляду на когнітивну лінгвістику; виявлено семантичну специфіку різних класів загальномовної та індивідуально-авторської дієслівної метафори; систематизовано структурно-семантичні типи дієслівної метафори А. Бєлого; здійснено функціонально-ономасіологічну класифікацію дієслівних метафор тексту “Симфоній” та концептуальний аналіз ключових слів, що функціонують у дієслівних метафоричних конструкціях.

Ключові слова: дієслівна метафора, індивідуально-авторська метафора, структурно-семантичні типи дієслівної метафори, функціонально-ономасіологічний аналіз, концептуальний аналіз.

 

Гажева И. Д. Функционально-семантическое исследование глагольной метафоры: семасиологический и ономасиологический аспекты (на материале “Симфоний” А. Белого). – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 02 – русский язык. – Харьковский государственный педагогический университет имени Г. С. Сковороды. – Харьков, 2002.

Диссертация посвящена выявлению особенностей функционирования глагольной метафоры в тексте “Симфоний” А. Белого и ее роли в формировании картины мира писателя.

Глагольная метафора представляет собой явление функционально, структурно и семантически многообразное. Многоаспектность, структурная и функциональная разноплановость глагольной метафоры требуют комплексного ее изучения. Наиболее благоприятную почву для интеграции различных методов при исследовании метафоры создает функционально-семантический подход, дающий возможность двухаспектного, семасиолого-ономасиологического рассмотрения метафоры.

Главное различие между общеязыковой и индивидуально-авторской глагольной метафорой состоит в том, что первая работает на узко понятом значении, неотличимом от понятия, вторая же – широко использует энциклопедическую информацию. Соответственно, механизм создания общеязыковой метафоры может быть эксплицирован методом компонентного анализа, механизм же создания и семантические эффекты индивидуально-авторской метафоры чаще всего требуют обращения к концептуально-фреймовому способу описания. Следовательно, методы компонентного и концептуального анализа необязательно являются альтернативными, но могут использоваться дифференцированно, в соответствии большей адекватности каждого из них тому или иному объекту исследования.

В осуществлении семантической связи глагольного предиката с именем субъекта важную роль играют онтологические свойства референта имени субъекта, и в частности, его субстанциональная природа. Так, главным условием сохранения конвециональности общеязыковой глагольной метафоры является соблюдение “закона сохранения субстанциональных природ S1 и S2 языковой глагольной метафоры”, то есть соответствия: S1 – дискретен, S2 – дискретен или S1 – недискретен, S2 – недискретен. В случае же нарушения этого соответствия метафора является неконвенциональной. Однако, кроме случаев безусловной конвенциональности и абсолютной неконвенциональности глагольной метафоры, существует целый ряд переходных случаев. Так, в настоящей работе по степени узуальности-неузуальности выделено четыре класса глагольных метафор.

Наиболее традиционным способом создания оригинальной глагольной метафоры является осуществление нерегулярного для языка межреферентного переноса на именах субъектов метафоры. Однако А. Белый, кроме того, активно использует при создании глагольной метафоры возможности структурной переорганизации элементов пропозициональной формы. Всего в работе выделено 13 структурно-семантических типов глагольных метафор в рамках двух магистральных: метафоры двусубъектной и метафоры односубъектной. Основная тенденция, выявленная в результате анализа структурно-семантических типов глагольных метафор, – это тенденция к расщеплению предмета изображения на тело и его характерную деталь. Она коррелирует с выявленной в ходе суммарной функцинально-ономасиологической классификации глагольных метафор текста “Симфоний” тенденцией – к “развоплощению” реального мира.

Функционально-ономасиологическая классификация глагольных метафор должна строиться как многомерная, то есть учитывающая не только природно-таксономическую отнесенность имен S1 и S2, но также динамические признаки (Pm и P), послужившие собственно основанием их сближения и обусловившие тот или иной функциональный статус имен S1 и S2.

Фрагменты многомерной функционально-ономасиологической классификации глагольных метафор, отражающей “варианты слотирования” участвующих в метафоризации фреймов, могут быть использованы при концептуальном анализе ключевых слов, задействованных в метафорических конструкциях. Так, анализ имени небо, осуществленный на основании интерпретации отдельных фрагментов функционально-ономасиологической классификации глагольных метафор, позволил реконструировать характерную именно для “Симфоний” модель неба.

Специфика целого ряда тропов и фигур А. Белого может быть с достаточной полнотой эксплицирована лишь с привлечением концептуального аппарата теории порождения речи, поскольку она (специфика) обусловлена характерными операциями на более ранних или более поздних, чем перекатегоризация (составляющая суть метафоры), этапах вербализации. Думается, что наиболее широкие перспективы для дальнейшего изучения метафоры открываются именно в рамках когнитивной ономасиологии, базирующейся на теории речепорождения.

Ключевые слова: глагольная метафора, индивидуально-авторская метафора, структурно-семантические типы глагольной метафоры, функционально-ономасиологический анализ, концептуальный анализ.

 

I. D. Hazheva. Functional and semantic study of the verbal metaphor: semasiological and onomasiological aspects (based on “The Symphonies” by A. Bielyi). – Manuscript.

A thesis for the Scholarly Degree of candidate of Philology in specialty 10. 02. 02 – Russian language. Kharkiv H. S. Skovoroda State Pedagogical University, Kharkiv, 2002.

The dissertation highlights the peculiarities of functioning the verbal metaphor in the text of “The Symphonies” by A. Bielyi. The research specifies the procedure of the functional and onomasiological analysis of the verb and verbal metaphor within the plane of the cognitive linguistics; reveals the semantic specificity of various classes of the general lingual and individual author’s verbal metaphor; systematizes structural and semantic types of the verbal metaphor of A. Bielyi; provides the functional and onomasiological classification of all verbal metaphors in “The symphonies” and conceptual analysis of key words actualized in metaphoric constructions.

Key words: verbal metaphor, individual author’s metaphor, structural and semantic types of verbal metaphor, functional and onomasiological analysis, conceptual analysis.