Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Газопостачання в країни ЄС

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
36
Мова: 
Українська
Оцінка: 

США стали світовим виробником палива. А Європа, за словами спостерігачів, отримає альтернативного Росії постачальника енергоресурсів. До ембарго іранський імпорт нафти в Італію, Іспанію і Грецію становив 13-15%. Іран також найбільший виробник газу, і в перспективі він складе конкуренцію Росії і на цьому ринку, застерігають експерти. Саме повноцінне повернення Ірану на нафтовий ринок, а зовсім не примирення Тегерана з Вашингтоном і Брюсселем і потенційне закриття і так не надто відкритого ринку ІРІ для Москви, може боляче вдарити по економічним інтересам Росії.

3. 3. Можливості постачання природного газу країнами Африки
За даними досліджень, близько 20% споживання газу в Європі або 125 мільярдів кубометрів на рік буде покриватися поставками з Африки. Ці поставки можуть виявитися дорогими і нестабільними через високу собівартість видобутку і відсутність досвіду в багатьох країнах, які планують почати експорт газу.
Зараз Африка здатна поставляти на експорт 85 мільярдів кубометрів на рік, а до 2020 року цей показник може піднятися до 130 мільярдів, за оцінкою геологорозвідувальних компаній. Таким чином Європі знадобиться весь африканський газ, але аналітики зазначають, що азіатські споживачі готові платити більше від європейських. Основна частина майбутнього видобутку в Східній Африці в обсязі 40 мільярдів кубометрів на рік вже призначена для азіатських покупців[23].
Зростання попиту означає, що майже всі плановані газові проекти Африки повинні бути введені в дію без затримки, що аналітики вважають малоймовірним.
«Попит, швидше за все, перевищить очікування, а недосвідченість спонсорів нових проектів означає, що постачання будуть затримуватися», – йдеться у звіті південноафриканського інвестиційного банку Investec [23], розпоряджається активами в розмірі $110 мільярдів.
Ангола, наймолодший з африканських постачальників скрапленого газу (СПГ), почала експорт 2013 року після півторарічної затримки, а в цілому налагодження експорту зайняло 11 років. Цього року країна продасть скромні 7 мільярдів кубометрів на рік.
Зростаючий дефіцит постачання посилюється політичною нестабільністю і високою собівартістю видобутку. Поставки з Лівії та Єгипту скоротилися через повалення урядів, а січневий напад у 2013 році на підприємство In Amenas в Алжирі, керований BP і Statoil, виявив ризики роботи в цій країні.
У звіті Ernst&Young відзначаються підвищені загрози безпеки в Алжирі, Анголі, Лівії та Нігерії і говориться, що в цілому рівень ризику в усіх країнах Африки, що мають великий потенціал експорту газу, помірний або високий. Консалтингова фірма Control Risks також оцінює політичні ризики у всіх африканських експортерах газу як помірні або високі[23].
Найбільше побоювання викликає Алжир – найбільший з африканських постачальників газу до Європи. На нього припадає третина поставок газу до Італії та Іспанії, але країна вважається настільки нестабільною, що Рим і Мадрид шукають способи знизити залежність від алжирського палива.
Менш ніж за 10 років експорт з Алжиру скоротився з 70 мільярдів кубометрів на рік до трохи більш як 50 мільярдів, і в країні зростає загроза з боку збройних угруповань, особливо на півдні, поблизу кордонів з Малі і Лівією, де розташовані основні запаси газу.
BP повідомила в травні, що відкладає два великих газових проекти в Алжирі незважаючи на спроби уряду залучити нових партнерів. Аналітики зазначають також, що собівартість видобутку на нових родовищах і їхнє підключення до існуючої інфраструктури буде дуже високою.
Враховуючи посилення ситуації на ринку газу в цілому і загрози безпеки в Африці, аналітики вважають перебої в постачанні майже неминучими.
3. 4. Імпорт газу з США – як альтернатива російському природному газу
За словами спецпредставника Держдепартаменту США з питань енергетики Амоса Хохстейна, для початку у Вашингтоні хотіли б до 2020 року скоротити частку Росії на східноєвропейському газовому ринку на 20%. Щоб домогтися поставлених цілей, США допомагають прокладати нові газопроводи і будувати термінали для зберігання зрідженого газу в регіоні, який більш ніж на 70% залежить від російських енергопостачань, відзначає видання[19].
За його даними, Вашингтон також заохочує американські компанії брати участь в європейських тендерах на будівництво АЕС і розробку родовищ сланцевого газу. Кремль зі свого боку попереджає уряди сусідніх держав про наслідки, які для них будуть мати спроби отримувати енергоресурси із Заходу. Для цього Росія намагається обійти США по укладенню контрактів в галузі атомної енергетики і придбати контроль над мережею трубопроводів, щоб стежити не тільки за поставками енергоресурсів на Захід, а й за тим, як європейські уряди будуть розпоряджатися цими поставками.
У січні держсекретар США Джон Керрі відвідав Болгарію, яка на 85% залежить від Росії щодо поставок газу і повністю – у будівництві та обслуговуванні АЕС. У ході переговорів він торкнувся газового питання і порекомендував розглянути заявку американської компанії на будівництво АЕС. Болгарська енергозалежність викликає глибоку заклопотаність у НАТО[18].
«Ми виграли битву», – заявив Керрі співробітникам американського посольства в Софії, маючи на увазі перемогу Заходу в холодній війні. «І тепер в 2015 році ми тут, а Росія все ще намагається диктувати людям свою волю», – цитує виступ держсекретаря AP [18].
У листопаді віце-президент США Джо Байден обговорював енергетичне питання під час візитів до Румунії, яка також вважається енергозалежною країною, і в Туреччину, яку Європа розглядає як міст в багату ресурсами Центральну Азію. Агентство додає, що в
Фото Капча