Газопостачання в країни ЄС

Американські дипломати стверджували, що якщо їхня місія зазнає невдачі, то тиск з боку Росії посилиться. Нуланд, зокрема, привітала рішення Польщі, Угорщини та Словаччини почати реверсні поставки газу в Україну. Молдова також стала отримувати газ з Румунії, пише AP, змальовуючи контури американської стратегії. За підтримки США Литва і Польща почнуть імпортувати зріджений природний газ з Норвегії, Катару і, в перспективі, із США[19].

Нові трубопроводи дозволять центрально- і східноєвропейським країнам здійснювати поставки енергоресурсів із заходу на схід континенту і з його півночі на південь. Протягом декількох років в Європу почнуться поставки енергоресурсів в обхід Росії, по південному коридору з каспійського регіону, через Азербайджан, Грузію і Туреччину, пояснює агентство.

Серед інших стратегічних напрямків АР згадує завод зі зрідження газу на узбережжі Хорватії, створення енергетичної мережі між Болгарією та Румунією з відгалуженнями в Сербію і Угорщину і розширення енергетичної інтеграції аж до Іспанії та Франції.

Агентство приходить до висновку, що в підсумку дана стратегія призведе до збільшення торгівлі енергоресурсами всередині Європи, об'єднанню їх джерел і ослаблення впливу Росії [21].

Європейські споживачі можуть очікувати зниження платежів за газ на 11% завдяки падінню світових цін через зрослого експорту американського ЗПГ: це може вдарити по виручці російської компанії, – наголошується в дослідженні.

Незважаючи на те, що втрати будуть значними для «Газпрому», загальний вплив на російські експортні доходи буде скромним, припускаючи, що американський експорт газу навряд чи стане ефективним інструментом в примусі Кремля змінити політику, пише FT. На газ припадає близько 14% російських експортних доходів, серед яких переважають нафтові доходи, а це означає, що загальний ефект на економіку країни буде набагато менше, йдеться в дослідженні.

Сланцева революція в США вже зробила значний вплив на світові ринки газу, зокрема, за рахунок усунення необхідності імпортувати ЗПГ в США. Таким чином, «звільнені» поставки з Катару та інших країн перенаправлені в Європу і Азію і дали європейським споживачам газу більше важелів, що дозволяють переглянути контракти на поставку з «Газпромом», відзначає видання.

Експорт ЗПГ зі США, як очікується, почнеться в 2016 році і в кінцевому рахунку може перевищити денні обсяги поставок «Газпрому» до Європи. Велика частина американського ЗПГ, ймовірно, буде поставлятися в Азію, де ціни вищі, але додаткові поставки будуть і далі надавати знижувальний тиск на світові ціни на газ. За досить скромними підрахунками, це може коштувати Росії 27% експортних газових доходів, йдеться в дослідженні [21].

Отже, через динамічне зростання частки газу в енергетичному балансі ЄС виникає потреба у диверсифікації енергоносіїв для країн ЄС. Тому, як альтернатива російському газу, розглядаються такі держави, як Північна Африка, США, Близький і Середній Схід, Центральна Азія, а також держави Каспійського регіону.

 

Отже, ЄС у питанні забезпечення енергетичної безпеки досяг певних успіхів в оптимізації відносин всередині альянсу. Розроблені і введені у дію правові документи покращують енергетичний клімат Західної, Центральної і Південно-Східної Європи. Разом з цим, існуючі відмінності між державами ЄС не дозволяють цій організації проводити єдину, всебічну енергетичну політику, передусім у відносинах із експортерами енергоносіїв.

Зараз Росія є найбільшим постачальником газу до Європи, забезпечуючи третину від усіх потреб Євросоюзу. У більшості країн Євросоюзу російський природний газ відіграє досить відчутну роль в енергозабезпеченні. Наприклад, Фінляндія, Чеська Республіка, Угорщина, Польща, Туреччина, Греція імпортують більшу частину газу з Росії, а деякі з них забезпечують свої потреби в газі стовідсотково за рахунок цих поставок. В 2014р. після агресії Росії проти України, все більш голосно звучать розмови в країнах ЄС, чи варто в перспективі розраховувати на купівлю газу в Росії, та чи має сенс більш уважно розглянути можливості задіяти інші джерела постачання, на кшталт, іранські енергоносії тощо.

Європа повинна диверсифікувати енергетичний ринок, щоб знизити газову залежність від Росії. Євросоюз розглядає варіанти імпорту природного газу з Ірану у своїй довгостроковій стратегії. Умовою нарощування такого імпорту є зняття з Ірану санкцій, запроваджених через розробки спірної ядерної програми, а також будівництво газопровідної інфраструктури.

Пріоритетом ЄС залишається диверсифікація та пошук нових постачальників газу, збереження відносин з існуючими надійними постачальниками газу. В цьому контексті, частка ЗПГ в газовому балансі ЄС буде зростати та відіграватиме більшу роль у диверсифікації поставок. Обсяги нових постачань ЗПГ на світові ринки, зокрема до країн Азії, із США, Австралії, Катару та країн Східної Африки поступово зростатимуть, частина ЗПГ поставлятиметься до ЄС. Нині стратегічним завданням Єврокомісії є інфраструктурне забезпечення надходження ЗПГ до усіх регіонів ЄС.

Відкриття «Південного газового коридору» є одним з найбільш важливих завдань диверсифікації поставок газу до ЄС. Крім того, Трансанатолійський газопровід (TANAP) має забезпечити вихід на європейський ринок газу інших гравців з Близького Сходу. У довгостроковій перспективі до «Південного газового коридору» можуть бути підключені такі країни, як Іран, Ірак, Туркменістан, – у разі сприятливої міжнародної ситуації та зняття санкцій з окремих країн. Більше того, ЄС має нарощувати свою енергетичну політику в напрямі співробітництва з країнами Північної Африки, Східного Середземномор'я з перспективою створення у Південній Європі Середземноморського газового хабу.

 

1. Газпром в вопросах и ответах // ОАО «Газпром» [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http: //gazpromquestions. ru/
2. Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України. Сторінка національного проекту «LNG-Термінал» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. ukrproject. gov. ua /node/27.
3. Енергетична стратегія України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //mpe. kmu. gov. ua/fuel/control/uk/doccatalog/list? currDir=50358
4. Євробюлетень. Інформаційний бюлетень Представництва Європейської Комісії в Україні № 4, квітень 2014.
5. Закон України вiд 08. 07. 2010 № 2467-VI «Про засади функціонування ринку природного газу» зі змінами та доповненнями; [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/2467-17
6. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //mpe. kmu. gov. ua/
7. Міністерство фінансів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. minfin. gov. ua/
8. Рассоха Л. Л. Диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання – пріоритетний напрям політики Європейського Союзу / Л. Л. Рассоха [Електронний ресурс] // Одеський філіал Національного інституту стратегічних досліджень. – Режим доступу: http: //www. niss. od. ua/analitics. html
9. Ромашко О. М. Особливості функціонування ринку газу в ЄС / О. М. Ромашко // Економічний часопис – ХХI. – 2012. – № 5. – червень 2012. – С. 18.
10. Саприкін В. Л. «Газовий трикутник» ЄС – Україна – Росія: єдність та боротьба інтересів / В. Л. Саприкін // Дзеркало тижня. – 2014. – № 8 (332). – 13 квітня. – С. 49 – 52.
11. Селезньова О. А. Енергетична політика Європейського Союзу / О. А. Селезньова // Наукові праці МАУП. – 2013. – № 1 (24). – С. 207 – 212.
12. Статистична служба Європейського союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //epp. eurostat. ec. europa. eu
13. Україна і Енергетичне Співтовариство: два роки в очікуванні/ Український аналітичний центр «Діксі Груп» /[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //ua-energy. org/post/29041
14. Укртрансгаз [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. utg. ua/uk/press/publications/Газотранспортна система України: надійність та безпека
15. Голос столицы [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //newsradio. com. ua/2015_03_16/vrosojuz-shuka-alternativi-ros-jskomu-gazu-vrokom-sar-2406/
16. ЄС знайшов альтернативу російському газу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //expres. ua/news/2014/09/24/115018-yes-znayshov-alternatyvu-rosiyskomu-gazu
17. ЗМІ назвали чинник, який сильно підірве позиції Росії і обвалить ціни на енергоресурси [Електронний ресурс]. – Режим доступу: : http: //expres. ua/news/2015/04/03/130658-zmi-nazvaly-chynnyk-sylno-pidirve-pozyciyi-rosiyi-obvalyt-ciny-energoresursy
18. США планують витіснити Росію з енергетичного ринку Європи, – ЗМІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //espreso. tv/news/2015/02/04/ssha_planuyut_vytisnyty_rosiyu_z_enerhetychnoho_rynku_yevropy____ap/
19. Експорт газу з США може обвалити прибутки «Газпрому» майже на 20%, – FT [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //espreso. tv/news/2014/09/22/eksport_hazu_z_ssha_mozhe_obvalyty_prybutky_quothazpromuquot_mayzhe_na_20____ft
20. Європа планує знизити імпорт російського газу на 25% до 2020 року, – Reuters [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //espreso. tv/news/2014/04/11/yevropa_planuye_znyzyty_import_rosiyskoho_haza_na_25_do_2020_roku___reuters
21. Владислав Дейнеко, Аналітичний центр регіонального співробітництва, для «Української енергетики»Європа в пошуку нової стратегії енергобезпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //ua-energy. org/post/44895
22. Наталія Слободян: Енергетичний фактор як поштовх для економічного розвитку європейських країн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //energy-market. com. ua/enerhetychnyy-rynok/novyny/analityka/enerhetychnyy-faktor-yak-poshtovkh-dlya-ekonomichnoho-rozvytku-vropeyskykh-krayin/
23. Ризики в Африці загрожують газового ринку Європи – аналітика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //ua. korrespondent. net/business/economics/1603369-riziki-v-africi-zagrozhuyut-gazovogo-rinku-evropi-analitika
24. BP Statistical Review of World Energy, June 2003. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/liveassets/bp_internet/globalbp/STAGING/global_assets/downloads/B/BP_statistical_review_of_world_energy_2003_print_version. pdf
25. BP Statistical Review of World Energy, June 2005. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/liveassets/bp_internet/switzerland/corporate_switzerland/STAGING/local_assets/downloads_pdfs/s/statistical_review_of_world_energy_2005. pdf
26. BP Statistical Review of World Energy, June 2007. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. deutschebp. de/liveassets/bp_internet/germany/STAGING/home_assets/assets/deutsche_bp/broschueren/statistical_review_of_world_energy_full_report_2007. pdf
27. BP Statistical Review of World Energy, June 2008. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/en/global/corporate/about-bp/statistical-review-of-world-energy-2008. html
28. BP Statistical Review of World Energy, June 2009. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/liveassets/bp_internet/globalbp/globalbp_uk_english/reports_and_publications/statistical_energy_review_2008/STAGING/local_assets/2009_downloads/statistical_review_of_world_energy_full_report_2009. pdf
29. BP Statistical Review of World Energy, June 2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/assets/bp_internet/globalbp/globalbp_uk_english/reports_and_publications/statistical_energy_review_2011/STAGING/local_assets/pdf/statistical_review_of_world_energy_full_report_2011. pdf
30. BP Statistical Review of World Energy, June 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/en/global/corporate/about-bp/statistical-review-of-world-energy-2012. html
31. BP Statistical Review of World Energy, June 2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступ: http: //www. bp. com/content/dam/bp/pdf/statistical-review/statistical_review_of_world_energy_2013. pdf
32. BP Statistical Review of World Energy, June 2014. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. bp. com/content/dam/bp/pdf/statistical-review/statistical_review_of_world_energy_2014. pdf