Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії в умовах формування “післяінфарктного серця”

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ
ім. акад. М. Д. СТРАЖЕСКА
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
ГЕМОДИНАМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЛОНГОВАНОЇ ТЕРАПІЇ В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ “ПІСЛЯІНФАРКТНОГО СЕРЦЯ”
14. 01. 11 – Кардіологія
 
ЧАПЛІНСЬКИЙ Ростислав Борисович
УДК: 616. 127-005. 4-071-072. 7-08-039. 35
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Тащук Віктор Корнійович, завідувач кафедри госпітальної терапії №2 та ЛФК Буковинської державної медичної академії МОЗ України (м. Чернівці).
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, старший науковий співробітник Шумаков Валентин Олександрович, Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України, завідувач відділення гострого інфаркту міокарда та відновлювального лікування (м. Київ) ; доктор медичних наук Білоножко Олександр Георгійович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупіка МОЗ України, провідний науковий співробітник проблемної лабораторії ангіографічних та електрофізіологічних досліджень кафедри кардіології та функціональної діагностики.
Провідна установа: Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра факультетської терапії №2, МОЗ України, м. Київ.
Захист відбудеться “ 22 ” червня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 616. 01 при Інституті кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України, (252151 м. Київ 151, вул. Народного ополчення, 5).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України, (252151 м. Київ 151, вул. Народного ополчення, 5).
гемодинамічний детермінант оптимізація пролонгована терапія
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Ішемічна хвороба серця (ІХС), її гострі форми та особливо гострий інфаркт міокарда (ГІМ) на початку нового тисячоліття продовжують залишатися однією з найбільш складних проблем сучасної кардіології, про що свідчить розподіл ІХС в структурі смертності в Україні, який у 1997 році склав 62, 1%, а для працездатного віку – 55, 8%; смертність за період 1992-1997 років зросла на 42, 2%, поширеність – на 32, 8%, захворюваність – на 21, 3% (В. М. Коваленко, А. П. Дорогой, 1998). Серцево-судинні захворювання посідають перше місце серед іншої патології, яка впливає на тривалість та якість життя людини і продовжують залишатися головною причиною втрати працездатності і смертності населення в більшості економічно розвинутих країн (А. Н. Пархоменко, 1996; Ю. Н. Сиренко и др., 1998; D. G. Julian, 1991).
Як свідчить аналіз літератури останніх років, в лікуванні хворих на ГІМ досягнуті певні успіхи (завдяки системі невідкладної госпіталізації, профілактиці аритмій, впровадженню фібринолізу), тоді як в оптимізації лікування хворих в післяінфарктному періоді є цілий ряд невирішених проблем (Л. Т. Малая, 1997; Н. В. Атанасова, 1998; И. К. Следзевская и др., 1998; P. Silva et al., 1993; S. Heuper et al., 1997). Летальність від ІМ в Україні залишається на високому рівні – 16-18% (Л. Т. Малая, Я. В. Дыкун, 1998).
Адекватне і патогенетично обгрунтоване лікування хворих зі стенокардією після ІМ визначає не тільки якість їх життя, а й можливість зниження частоти коронарних ускладнень (И. К. Следзевская и др., 1997; О. С. Сычев, 1997; М. І. Лутай, Ю. Ю. Борсук, 1998; C. Buonnano et al., 1992; L. Bentivoglio et al., 1994).
В сучасній кардіології важливу увагу дослідників привертає проблема стабілізації стану хворих з гострими коронарними синдромами (В. А. Шумаков, 1994; Л. Г. Воронков, 1998; G. A. Lanza et al., 1997).
Важливим аспектом проблеми є необхідність вдосконалення методів індивідуального підбору медикаментозних засобів у хворих з “післяінфарктним серцем” на основі вивчення коронарного резерву та функціонального стану міокарда (Е. М. Нейко, Л. В. Глушко, 1996). Рання об’єктивізація стану хворих з післяінфарктним кардіосклерозом, оптимізація пролонгованої медикаментозної терапії, прогнозування подальшого перебігу захворювання із застосуванням отриманих результатів для визначення груп підвищеного ризику залишаються актуальними на даному етапі розвитку сучасної кардіології (Н. М. Середюк, І. П. Вакалюк, 1996; В. А. Бобров и др., 1997; Г. В. Дзяк и др., 1997; M. Radice et al., 1995). Застосування черезстравохідної електрокардіостимуляції (ЧСЕС), ехокардіографії (ЕхоКГ), велоергометрії (ВЕМ), Холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ), гострих медикаментозних тестів дають змогу оцінити коронарний резерв і функціональний стан міокарда (И. Э. Малиновская и др., 1991; А. Н. Соловьян, 1998; A. Pozzati et al., 1995). Оптимізація пролонгованої терапії у хворих з “післяінфарктним серцем” за допомогою гострих медикаментозних тестів на основі ЕхоКГ з різними групами препаратів, на відміну від стандартних схем лікування, дозволяє індивідуалізувати та об’єктивізувати застосування різноманітних медикаментів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії №2 та ЛФК Буковинської державної медичної академії на тему “Створення регістру гострого інфаркту міокарда Північної Буковини з визначенням циркадіанних ритмів та клініко-функціональних предикторів перебігу гострої стадії” (реєстраційний номер 01. 97 V015. 111).
Мета і задачі дослідження. Вивчити зміни коронарного резерву та стан гемодинаміки у хворих з різними варіантами перебігу ІХС на етапі післягоспітального лікування ГІМ в умовах розвитку післяінфарктного кардіосклерозу, дослідити гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії, об’єктивізувати та індивідуалізувати застосування різних груп медикаментозних засобів на
Фото Капча