Гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії в умовах формування “післяінфарктного серця”

5. Кокощук Л. Г., Чаплінський Р. Б., Маковійчук І. О., Тащук В. К. Гемостазіологічні та біохімічні маркери ішемії міокарда в віковому та статевому аспектах // Збірник праць 29 наукової конференції молодих вчених медиків Івано-Франківської медичної академії. – Івано-Франківськ. – 1997. – С. 69-70.

6. Турубарова Н. А., Маковійчук І. О., Чаплінський Р. Б., Тащук В. К. Об’єктивізація медикаментозної корекції у хворих на гострий інфаркт міокарда з початковими ознаками серцевої недостатності // Збірник праць 29 наукової конференції молодих вчених медиків Івано-Франківської медичної академії. – Івано-Франківськ. – 1997. – С. 84-85.

7. Тащук В. К., Чаплінський Р. Б., Каушанська О. В. Каптоприл проти дигоксину в лікуванні серцевої недостатності // Матеріали XIV з’їзду терапевтів України. – Київ. – 1998. – С. 261-262.

8. Маковійчук І. О., Кулик Т. О., Чаплінський Р. Б. Нейрогуморальні особливості формування гострого дрібновогнищевого інфаркту міокарда залежно від статі хворих // Український кардіологічний журнал. – 1998. – №10, додаток (Матеріали Пленуму правління наукового товариства кардіологів України). – С. 10.

 

 

Чаплінський Р. Б. Гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії в умовах формування “післяінфарктного серця”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14. 01. 11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска АМН України, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено вивченню коронарного резерву та функціонального стану міокарда у хворих на етапі післягоспітального лікування ІМ в умовах формування післяінфарктного кардіосклерозу із застосуванням комплексу обстежень – ЕхоКГ, гострих медикаментозних тестів, ЧСЕС, ВЕМ, ХМ ЕКГ в умовах поліклініки. Запропонована методика індивідуального підбору медикаментозних засобів для пролонгованого лікування за даними гострих медикаментозних тестів. Проаналізовані зміни коронарного резерву і функціонального стану міокарда в умовах тривалого застосування комбінованого медикаментозного лікування з подальшим визначенням порівняльного ефекту комбінації з внутрішньовенним ЛОК.

Ключові слова: інфаркт міокарда, гострі медикаментозні тести, пролонговане лікування, лазерне опромінення крові.

 

 

Chaplinskiy R. B. Circulatory dynamic determinants of prolonged therapy optimisation of “post-infarct heart”. – Manuscript.

Thesis for the candidate’s degree of medical sciences in speciality 14. 01. 11 – cardiology. – N. D. Strazhesko Institute of Cardiology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the study of the coronary reserve and functional state of the cardiac muscle with the patients in the period of post-hospital treatment of myocardial infarction under conditions of forming post-infarction cardiosclerosis. A complex examination was used in conditions of policlinics – ultrasonic cardiograms, sharp medical tests, TSES, BEM, HMECG. Methods of individual choice of medical remedies for prolonged treatment according to the results of the sharp medical tests have been proposed. Changes in the coronary reserve and funstional state of the cardiac muscle have been analysed under conditions of prolonged use of medical treatment with further determination of the comparative effect in combination with intravenous LIB.

Key words: myocardial infarction, sharp medical tests, prolonged treatment, laser irradiation of blood.

 

 

Чаплинский Р. Б. Гемодинамические детерминанты оптимизации пролонгированой терапии в условиях формирования “постинфарктного сердца”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14. 01. 11 – кардиология. – Институт кардиологии им. акад. Н. Д. Стражеско АМН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению коронарного резерва и функционального состояния миокарда у 168 кардиологических пациентов, которые поступили в поликлинику на этапе постгоспитального лечения.

Установлено, что наиболее выраженную картину ишемизации миокарда, неблагоприятные изменения объемных показателей и сократительной способности миокарда, ОХС, максимальное ограничение коронарного резерва и наибольшее количество БИМ и ББИМ при ХМ ЭКГ обнаружено у пациентов, которые перенесли ОИМ различной величины, у больных с клиникой стенокардии напряжения III ФК, стенокардии напряжения II ФК или III ФК и покоя. Больные, которые перенесли мелкоочаговый и трансмуральный ИМ, отличались наиболее выраженной картиной ишемизации миокарда и максимальным количеством БИМ при ХМ ЭКГ. При трансмуральном ИМ отмечался минимальный уровень ФВ.

Установлено неблагоприятное влияние сопутствующей СН II стадии на клиническое течение ИБС. Максимальные размеры КДО, КСО и минимальная ФВ, увеличение уровня ОХС наблюдались у больных с сопутствующей гипертензией и СН II стадии. Наименьший коронарный резерв, увеличение электрической нестабильности миокарда и вероятности БИМ наблюдались при СН II стадии, сахарном диабете и сопутствующей гипертензии.

При проведении острых медикаментозных тестов на фоне ЭхоКГ, независимо от величины перенесеного ИМ, наибольшее увеличение ФВ наблюдалось при использовании каптоприла (8, 6-10, 5%), на втором месте – нифедипин (6, 4-9, 3%), дальше – нитроглицерин (5, 2-8, 1%), обзидан (4, 3-6, 6%), верапамил (2, 4-5, 6%) и дигоксин (2, 7-4, 4%). У больных с клиникой стенокардии напряжения II ФК или III ФК и покоя при использовании в острых тестах дигоксина и верапамила, регистрировалось снижение ФВ (2, 7%), обзидана (1, 7%).

Анализ эффективности комбинированного медикаментозного лечения на протяжении 1 года наблюдения показал, что менее выраженная картина ишемизации миокарда отмечалась на фоне базисной терапии нитратами и аспирином и схем с нифедипином, каптоприлом; обзиданом, каптоприлом; верапамилом, каптоприлом; обзиданом; нифедипином, дигоксином. Достоверное увеличение ФВ отмечалось на фоне лечения обзиданом, каптоприлом (3, 8%) ; верапамилом, каптоприлом (3, 2%) ; нифедипином, каптоприлом (2, 9%). Достигнутая пороговая нагрузка при ВЭМ после лечения увеличилась на 27, 7% у больных, которые получали нифедипин, каптоприл; на 23, 0% – верапамил, каптоприл; на 17, 7% – обзидан, каптоприл. Частота прекращения стимуляции увеличилась после лечения обзиданом, каптоприлом (10, 7%) ; нифедипином, каптоприлом (6, 7%) ; верапамилом, каптоприлом (4, 2%) ; обзиданом (4, 1%). Максимальное уменьшение БИМ при ХМ ЭКГ наблюдалось при применении обзидана, каптоприла (53, 3%), а ББИМ на фоне лечения верапамилом, каптоприлом (53, 4%).

Включение пяти сеансов внутривенного ЛОК в комбинированое лечение у больных ИБС привело к уменьшению САД на 12, 8%, ДАД – на 13, 9%, боли в покое – на 31, 4%, частоты употребления нитроглицерина – на 40, 5%, одышки до 500 м – на 20, 3%, наджелудочковой экстрасистолии – на 21, 2%, БИМ при ХМ ЭКГ – на 50, 2%, ББИМ – на 42, 3%, ЖЭ – на 20, 4%. ФВ достоверно увеличилась на 6, 7%, достигнутая пороговая нагрузка при ВЭМ на 18, 0%, частота прекращения стимуляции на 9, 5%.

Ключевые слова: инфаркт миокарда, острые медикаментозные тесты, пролонгированное лечение, лазерное облучение крови.