Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гемодинамічні детермінанти оптимізації пролонгованої терапії в умовах формування “післяінфарктного серця”

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 

підставі гострих медикаментозних тестів за результатами ЕхоКГ.

Задачі дослідження:
1. Вивчити коронарний резерв та функціональний стан міокарда у хворих з післяінфарктним кардіосклерозом за даними ЧСЕС, ЕхоКГ, ВЕМ, ХМ ЕКГ.
2. Експериментально обгрунтувати доцільність використання гострих медикаментозних тестів з різними групами препаратів у хворих з “післяінфарктним серцем” для оптимізації подальшої терапії.
3. Об’єктивізувати індивідуальний підбір медикаментозних засобів у вигляді алгоритмів на основі вивчення змін коронарного резерву і функціонального стану міокарда за даними гострих медикаментозних тестів.
4. Проаналізувати зміни коронарного резерву і функціонального стану міокарда в умовах тривалого застосування комбінованого медикаментозного лікування з подальшим визначенням порівняльного ефекту комбінації з внутрішньовенним лазерним опроміненням крові (ЛОК).
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше використано клініко-діагностичний комплекс (гострі медикаментозні тести, ЕхоКГ, ЧСЕС, ВЕМ, ХМ ЕКГ) у хворих на ІХС на етапі післягоспітального лікування ГІМ в умовах розвитку післяінфарктного кардіосклерозу з метою об’єктивізації редукції коронарного резерву та змін функціонального стану міокарда для визначення гемодинамічних детермінант оптимізації пролонгованої терапії. За даними гострих медикаментозних тестів під час ЕхоКГ розроблена схема диференційованого застосування різних груп медикаментозних засобів в залежності від впливу на функціональний стан міокарда у хворих з “післяінфарктним серцем”. Проведено аналіз ефективності застосування найбільш вживаних комбінацій антиангінальних, антиішемічних засобів, дана комплексна оцінка ефективності їх впливу на клініко-функціональні показники, визначені зміни ішемізації скомпроментованого міокарда в умовах стрес-тестів та Холтерівського моніторингу на ранньому післягоспітальному етапі формування післяінфарктного кардіосклерозу та в порівнянні на фоні тривалої медикаментозної корекції (1 рік).
Практичне значення одержаних результатів. Уточнені критерії впливу різних факторів на клініко-функціональні детермінанти обмеження коронарного резерву у хворих ІХС. Визначені особливості коронарного резерву та функціонального стану міокарда у хворих ІХС, які надходять в поліклініку з ІМ після кардіологічного відділення. Розроблені алгоритми комбінованого пролонгованого лікування з передбаченням їх подальшої ефективності на протязі року. Обгрунтована доцільність використання гострих медикаментозних тестів для об’єктивізації застосування різних груп медикаментозних засобів. Впроваджена індивідуалізація та об’єктивізація призначення різних груп препаратів з подальшим проспективним визначенням їх ефективності в умовах пролонгованої терапії. Оптимізована терапія хворих на ІХС на етапі післягоспітального лікування ГІМ в умовах розвитку післяінфарктного кардіосклерозу на засадах використання внутрішньовенного ЛОК.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження використовуються під час викладання на кафедрах госпітальної терапії Буковинської державної медичної академії та практичній роботі відділень Чернівецького обласного кардіодиспансеру, 1 та 3 міських лікарень м. Чернівці, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок автора в отриманні наукових результатів є основним і полягає у виборі напрямку і методів дослідження, детермінації контингенту аналізуємих груп, формулюванні мети та завдань дослідження, в проведенні всього об’єму клінічних, інструментальних та лабораторних обстежень, в аналізі, узагальненні та статистичній обробці отриманих результатів в підготовці наукових даних до публікації. Висновки та практичні рекомендації сформульовані автором разом з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були обговорені на міжкафедральному засіданні терапевтичних кафедр Буковинської медичної академії, засіданні товариства терапевтів Чернівецької області, конференціях Буковинської медичної академії, науковій конференції молодих вчених медиків Івано-Франківської медичної академії (1997), XIV з’їзді терапевтів України (Київ, 22-25 вересня 1998), Пленумі кардіологів України, присвяченому пам’яті видатних вітчизняних вчених професорів А. Л. Міхньова, О. Й. Грицюка, Н. А. Гватуа (Київ, 11-13 листопада 1998).
Апробація дисертації була проведена на спільному засіданні кафедри госпітальної терапії №2 та ЛФК, наукової комісії Буковинської державної медичної академії, Чернівецького обласного товариства кардіологів 29. 12. 1998 року. Роботу апробовано на науково-практичній конференції відділу реанімації та інтенсивної терапії, відділення гострого інфаркту міокарда та відновлювального лікування, відділення аритмій серця та лабораторії експерементальної кардіології Українського науково-дослідного інституту кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска 18. 02. 1999 року.
Публікації. За матеріалами дисертації надруковано 8 наукових робіт, із них 4 у вигляді статей в наукових журналах, що визнані ВАК України та 4 тезів.
Структура дисертації. Основний текст дисертації викладено на 142 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи”, трьох розділів за результатами власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 396 літературних найменувань. Дисертація ілюстрована 24 рисунками та 39 таблицями.
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
Клінічна характеристика хворих та методологія дослідження.
Робота базується на обстеженні 168 кардіологічних пацієнтів, що надійшли в поліклініку на етапі післягоспітального лікування. Основну групу склали 79 хворих з перенесеним ГІМ, які закінчили стаціонарний етап лікування і в термін 2 місяці від початку ІМ були переведені на поліклінічне лікування та спостереження. Серед 79 хворих з перенесеним ГІМ у 36 (45, 6%) був зареєстрований трансмуральний некроз міокарда, ще у 14 (17, 7%) – великовогнищевий і у 29 (36, 7%) – дрібновогнищевий. В перебігу ІХС у 36 хворих з перенесеним трансмуральним ГІМ домінували скарги відповідно до стенокардії напруження II ФК в 7 (19, 4%) випадках, стенокардії напруження III ФК та спокою – в 29 (80, 6%) ; у 14 пацієнтів з великовогнищевим ГІМ стенокардія напруження II ФК зафіксована в 6 (42, 9%) випадках, стенокардія напруження III ФК та спокою – в 8 (57, 1%) ; у 29 хворих з дрібновогнищевим ГІМ стенокардія напруження II ФК реєструвалась в 4 (13,
Фото Капча