Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на міжнародному форумі Fogarty International center Environmental Research Forum (Львів, 1997) ; науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології” (Київ, 1998) ; “Актуальні проблеми гігієни дітей і підлітків в сучасних умовах та шляхи їх вирішення” (Київ, 1999) ; республіканській конференції “Актуальні проблеми токсикології” (Київ, 1999) ; міжнародній науковій конференції студентів і молодих лікарів (Львів, 1999) ; міжнародній науковій конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоров'я дітей” (Полтава, 2000) ; першому з'їзді токсикологів України (Київ, 2001) ; науково-практичній конференції “Сучасні проблеми гігієни і медичної екології” (Київ, 2001).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 15 наукових праць, з яких 5 – у фахових наукових виданнях, 10 – у збірниках наукових праць, матеріалах і тезах наукових та науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 231 сторінці комп'ютерного друку (основна частина 122 сторінки), ілюстрована 17 рисунками та 50 таблицями. Бібліографічний опис містить 303 вітчизняних і зарубіжних джерел.

 

 

Матеріали та методи досліджень. Досягнення поставленої перед нами у роботі мети і виконання намічених завдань проводилось у чотирьох взаємопов'язаних між собою напрямках досліджень.

Перший напрямок досліджень включав вивчення і оцінку якості харчування дітей дошкільних установ (ДУ) м. Львова та Львівської області паралельно розрахунковим (за меню-розкладками) і лабораторним методами. Харчування дітей вивчали протягом 1994-1999 рр. у 30 ДУ м. Львова та 6 Ду Львівської області (м. Радехів, м. Сокаль, с. м. т. Соснівка, м. Червоноград) із 4- і 3-разовим харчуванням згідно з офіційними рекомендаціями (Методические рекомендации № 2967-84, М., 1984; Методические рекомендации № 4265-87, М., 1987). Набори харчових продуктів для дітей порівнювали з офіційно рекомендованими нормами споживання, затвердженими МОЗ україни у 1995 році, № 5. 03. 04/958. Оцінку забезпечення дітей харчовими речовинами і енергією проводили порівняно з рекомендованими нормами фізіологічних потреб у харчових речовинах і енергії, затвердженими у 1991 р., за окремими показниками отримані результати порівнювали з Національними Нормами фізіологічних потреб, затвердженими у 1999 р. При оцінці 3-разового харчування дітей орієнтувалися на 75-80% забезпечення від добової потреби. Всього проаналізовано (за 19 показниками: білки, жири, вуглеводи, енергетична цінність, пектин, мінеральні речовини: Са, Мg, Р, Fе, Сu, Zn, вітаміни: А,? -каротин, В1, В2, РР, С) 2189 меню-розкладок, зокрема у ДУ м. Львова із 4-разовим харчуванням 688 меню-розкладок, із 3-разовим – 1069 меню-розкладок і 432 меню-розкладки у ДУ області. Вміст основних нутрієнтів (білки, жири, вуглеводи, енергетична цінність) визначали загальноприйнятими лабораторними методами (Методические рекомендации № 4287-86, М., 1986), кальцію, магнію, фосфору і вітаміну С – титраційним методом, заліза, міді, цинку – атомно-абсорбційним методом згідно (ГОСТ 30178-96) у 544 добових раціонах, зокрема при 4-разовому харчуванні у 229 раціонах, при 3-разовому харчуванні у 223 раціонах ДУ м. Львова та 92 раціонах ДУ області.

Другий напрямок досліджень включав розрахункове (за меню-розкладками) визначення у раціонах дітей вмісту свинцю, кадмію, ртуті, миш'яку і нітратів за умови їх вмісту у харчових продуктах на рівні чинних ГДК і максимально допустимих рівнів (МДР) (СанПиН 42-423-4089, М., 1986, СанПиН 42-123-4619-88, М., 1988) та лабораторне визначення зазначених ксенобіотиків у дублікатах добових раціонів згідно з вимогами офіційних нормативних документів (ГОСТ 26929-86; ГОСТ 30178-96; Методические указания по определению содержания общей ртути в пищевых продуктах методом беспламенной атомной абсорбции, М., 1989; ГОСТ 26930-86; Методические указания № 2629-82, М., 1982) з наступною оцінкою їх добового надходження в організм дітей шляхом порівняння з ДДД рекомендованими експертами ФАО/ВООЗ, стосовно свинцю та кадмію – також з ДДДп рекомендованими Б. М. Штабським і співавт. (1991) (при оцінці фактичних добових доз ксенобіотиків для дітей віком 4 і 5-6 років виходили з маси тіла 15 і 20 кг відповідно). Розрахунковим методом добове надходження токсичних елементів і нітратів оцінено за 90 меню-розкладками. Лабораторним методом вміст токсичних елементів і нітратів визначено у 551 раціоні (свинець – у 505 раціонах).

Третій напрямок досліджень включав вивчення особливостей комбінованої дії (КД) подвійної (нітрати і нітрити) та потрійної (нітрати, нітрити, свинець) сумішей у співвідношенні 1: 1 за ЛД50 в токсикологічних експериментах на білих щурах. КД оцінювали на основі комплексного токсикометричного методу (Федоренко В. І., 1994) способом сумації ефектів з застосуванням методу ортогонального планування 22 (Cова Р. Е. и соавт., 1984). Максимально неефективні величини розраховували у вигляді ДЕ050 на рівні паралельного контролю (Штабский Б. М. и соавт., 1979). Визначали вміст метгемоглобіну (МГ) у крові за Evelyn i Malloy (Кушаковский М. С., 1968), SH-груп у сироватці крові (Соколовский В. В., 1962),? -АЛК у сечі (Семенова Л. С. и соавт., 1982), сумаційно-пороговий показник (СПП) (Сперанский С. В., 1969), тест відкритого поля і нірковий рефлекс (Информационное письмо, 1979). На 24