Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Гігієнічна та токсикологічна оцінка харчування дітей дошкільного віку в організованих колективах

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ГДК, становив для свинцю 0, 629 мг, кадмію – 0, 075 мг, ртуті – 0, 038 мг, міді – 6, 63 мг, цинку – 27, 1 мг, миш'яку – 0, 263 мг, що перевищує сумарну толерантну дозу, рекомендовану експертами ФАО/ВООЗ у 1986 році, для свинцю у 7-10 разів, кадмію – у 3-5 разів, ртуті – у 3-7 разів, цинку – в 1, 3-1, 8 рази, миш'яку – у 6-8 разів. За фактичними продуктовими наборами – відповідно у 4, 7-6 разів, 2, 5-3, 3 рази, 1, 2-1, 6 рази, 3, 9-5, 2 рази, 1, 0-1, 4 рази. За даними лабораторних досліджень середньорічні значення вмісту свинцю у раціонах дітей ДУ м. Львова із 4-разовим харчуванням становили у 1994 році 0, 47 мг, у 1995 році – 0, 54 мг і мали тенденцію до зниження у 1996 році до 0, 33 мг за мінімальною (0, 33 мг) і максимальною (0, 54 мг) середньорічною величиною фактичні добові дози для дітей масою тіла 20 (15) кг становили відповідно 0, 015 (0, 02) мг/кг та 0, 025 (0, 033) мг/кг і перевищували ДДД у 3, 7 (5) та 6, 2 (8, 2) рази, що практично збігається з розрахунковими величинами за фактичними раціонами.

Вміст свинцю у раціонах дітей м. Львова із 3-разовим харчуванням у 1997 році знаходився практично на тих же рівнях, що й при 4-разовому харчуванні у 1996 році незважаючи на загальну меншу кількість харчових продуктів у раціоні, що могло бути зумовленим збільшеним вмістом свинцю у молоці вище чинних ГДК у 1, 5-3 рази весною та в 1, 2-2, 5 рази восени. Аналогічна ситуація простежується і в дитячих установах Львівської області: вміст свинцю у молоці весною становив 0, 28-0, 33 мг/л, восени – 0, 25-0, 57 мг/л, що позначилося на загальній кількості свинцю в раціонах (див табл. 2). Лише за рахунок споживання 0, 5 л молока, котре містить свинець у кількості 0, 3-0, 5 мг/л фактична добова доза може бути перевищеною в 1, 8-3 рази для дитини 5-6 років. Вище чинних ГДК свинець знаходився і в крупах: геркулес – 0, 71 мг/кг, гречка – 0, 76 мг/кг, перлова – 0, 58 мг/кг, пшоно – 1, 44 мг/кг. Починаючи з 1998 року простежується закономірність загального зниження вмісту свинцю у раціонах до 0, 20 мг/добу, що також перевищує допустиме добове надходження (ДДН) у 3, 3 рази. Отримані результати збігаються з даними Р. Д. Габовича і співавт. (1990), проте є дещо вищими порівняно з іншими літературними даними (Szymsczak J. et al., 1987; Смоляр В. И., 1989; Штабский Б. М. и соавт., 1992; Polusova О. et al., 1992 та ін.).
Вміст кадмію у добових раціонах дітей при 4-разовому харчуванні (1996 р.) коливався в межах 0, 0039-0, 012 мг/раціон, при 3-разовому харчуванні (1997 р.) вміст кадмію у раціонах був практично на тому ж рівні, за винятком ДУ с. м. т. Соснівки, де взимку у раціонах вміст кадмію становив 0, 029 мг/раціон. З 1998 року як у дитячих установах м. Львова, так і Львівської області спостерігалася тенденція до підвищення вмісту кадмію у раціонах в окремі пори року.
Вміст ртуті і миш'яку у раціонах дітей знаходився на рівні 0, 0033 мг і 0, 051 мг відповідно і не перевищував ДДН.
Середні значення фактичного надходження нітратів в організм дітей за даними лабораторних досліджень у різних ДУ за 1994 р. коливалися в межах 12, 5-68, 0 мг/добу, в окремих раціонах максимальний рівень становив 115, 4 мг/добу; за 1995 р. – в межах 9, 8-28, 2 мг/добу з максимальним значення 30, 2 мг/добу; за 1996 р. – в межах 10, 6-18, 5 мг/добу з максимальним значенням в окремих раціонах 25, 2 мг/добу. Середньорічні показники становили відповідно 30, 4, 15, 4 і 14, 3 мг/добу, тобто спостерігалася тенденція до зниження добового надходженя нітратів з раціонами у 1995-1996 рр. порівняно з 1994 роком майже у 2 рази, що збігається з даними інших авторів (Цыганенко О. И. и соавт., 1990, 1991; Марченко Г. П. і співавт., 1993; Нелепа А. Е. и соавт., 1993).
Біологічна дія сумішей нітрату натрію, нітриту натрію та нітрату свинцю у токсикологічному експерименті. Встановлено, що для щурів ЛД50 для NaNO3 становить 6400 мг/кг, для NaNO2 – 180 мг/кг, для Pb (NO3) 2 – 3600 мг/кг. У підгострих дослідах повторне введення вищезазначених речовин та їх сумішей в дозах 1/10 та 1/100 ЛД50 призводило до утворення МГ у крові в усі терміни спостереження. Виявлено дозозалежну закономірність дії на утворення МГ у крові. За ортогональним планом 22 КД подвійної суміші за метгемоглобіноутворенням на рівні дії по 1/10 індивідуальних ЛД50 на 10 і 20 добу розцінюється як гетероадитивність, на 30 добу – антагонізм; на рівні дії по 1/100 індивідуальних ЛД50 на 10 добу відмічається формальна гетероадитивність, на 20 добу – незалежна дія NaNO2, на 30 добу – антагонізм. Оцінка КД потрійної суміші на рівні вищезазначених доз за ортогональним планом 22 свідчить про потенціювання дії речовин за утворенням МГ, а на рівні дії по 1/100 індивідуальних
Фото Капча