Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Головний отаман Холодного яру Кость Пестушко – Блакитний

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Червоний загін під командуванням Юдицького 05. 09. 1920 р. рушив на Ново-Стародуб з надією зненацька розгромити повстанців, але це їм не вдалося, оскільки частина степової дивізії відступила до Петрового, де і розбила вщент загін Юдицького.

На Олександрійську дивізію, що була серйозною військовою силою, звернуло увагу врангелівське командування. Воно бажало співпрацювати з Степовою дивізією, оскільки та діяла в тилу червоних частин, які стояли на Південному фронті.
До Блакитного щодня прибували зв’язкові з Чорного лісу від Хмари, з Київщини від Струка, з Поділля від Шенеля та інші. Отаманом було вирішено покинути насиджені херсонські гнізда і відправитися. Вирушили вони за маршрутом: Кам’янка – Єградківка – Ружичів – Чигирин. З сумом покидали зажурені повстанці свій рідний край.
 
VІІ. ОТАМАН ХОЛОДНОГО ЯРУ
 
Степовиків зустріла сотня холодноярівців у Медведівці коло Холодного Яру під жовто-блакитними прапорами. Після загальних привітань і огляду війська отаманами усіх частин відправилися на нараду, на якій за рекомендацією колишнього царського полковника Соловія, що знав Пестушка ще з турецького фронту, та враховуючи його організаторські здібності і ту славу, яку мала степова дивізія, Кость Блакитний був обраний Головним Отаманом Холодного Яру. На нараді отаманів вирішувалось питання чи рухатися назустріч Армії УНР, яка під проводом Симона Петлюри в союзі з поляками вела наступальні бої із Заходу, чи очищали від червоних села і чекати, доки фронт докотиться до них, щоб відрізати відхід Червоних на Схід. В цей день кінцевого плану боротьби не було розроблено. А вночі розвідка доповіла про те, що ворожі червоні частини, які йшли услід за дивізією Степового, перейшли у Чигирині Тясмин і рухаються у напрямку Черкас, отримуючи на марші значне підкріплення, як живою, так і матеріальною силою.
Повстанцям вдалося відбити наступ червоних загонів і переслідувати їх до Черкас. Відкривалася можливість з ходу взяти місто. Але Блакитний постановив: Черкаси обминути і йти на захід на з’єднання з Голим.
На черговій нараді після об’єднання з отаманом Голим було вирішено вести винищення червоних в центрі України, а не йти на з’єднання з Армією УНР, оскільки сили для такого маршу були замалі. В цей час прибули до Степової дивізії посланці із Херсонщини, які повідомили про безчинства червоних в селах, з яких вийшла дивізія. Степовики за мітингували і висунули вимогу Блакитному: вести їх «рятувати хати». З тяжким передчуттям отаман змушений був погодитись зі своїми побратимами.
 
VІІІ. ПЕРШІ ВТРАТИ
 
Склавши свої повноваження, Блакитний із дивізією вирушає на Херсонщину. Під час цього маршу роз’їзд Ворона наткнувся на будьоннівців і в нерівному бою ущент розгромлений. Це була перша відчутна втрата степовиків. Степова дивізія, втративши загін Чорного Ворона, ослабла, сутужно стало дивізії. Була пізня осінь, а в повстанців не вистачало одягу, з поляками, перекидали на схід нові частини. Тиск на повстанців збільшувався.
В кінці жовтня 1920 року штаб дивізії знаходиться в с. Чечеліївка. Загони степовиків активно діяли в цей час у Новостародубському та Новопразькому повітах. Рухалися далі тільки ночами. Вдень відпочивали по селах. Розвідка працювала на повну потужність. У радіусі 50-60 км усі дороги були вкриті роз’їздами і агентурною розвідкою. Почалася часткова демобілізація степової дивізії. Бажаючих повертатися додому, знайшлося 2-3 тисячі. Їм було наказано, повернувшись додому, прислухатися до своїх волосних і сільських проповідників. Навпаки, дивізія стала рухливішою та боєздатнішою.
Марш проходив вдало. На Покрову дивізія вже займала околиці, з яких вирушила на захід. Ці околиці були колискою Степової дивізії Блакитного: район Верблюжки – Варварівки – Гурівки – Водяної – Петрового.
Будьоннівці поспішно рухалися на Врангелівців. Головні дороги на Крим глухо стугоніли під важкими копитами. Насувалися тривожні для степовиків дні. Їхній рух все більше обмежувався… Друга Кінна Армія червоних знаходилася від степовиків за 40-50 км. Повстанські роз’їзди щодня стикалися з червоними, що здійснювали розвідку околиць. 30 жовтня 1920 р. розвідка доповіла про розташування резервів другої Кінної Армії, а бойові частини цієї армії знаходилися за 30-40 км на південь. Резервного війська було 3 тисячі чоловік. З них лише третина була добре озброєна.
 
ІX. ЗВІЛЬНЕННЯ ГАННІВКИ
 
Блакитним був розроблений план звільнення Ганнівки. За цим планом з боку Веселих Тернів, Кривого Рогу і П’ятихаток були виставлені кінні заслони по одній сотні, підсилені кулеметами. «Телефоністи» за 15 хвилин до початку дій переривають телефонний зв'язок, псують дорогу. Група своїх людей в момент нападу підпалює з чотирьох кінців села скирти соломи, а в центрі два будинки: млин і аптеку.
Напад робиться одночасно з усіх кінців: з Волошинівської посадки, з економії, Кременчуцького шляху і П’ятихатської дороги. На призначений час усі відділи зосередилися на своїх вихідних позиціях. Годинникова стрілка показувала 23: 40. Пошепки було віддано команду: «По конях!». Їздові на тачанках, кулеметники біля кулеметів. Погляди всіх спрямовані в темряву села. Кожен, затамувавши подих, мовчав, чекаючи сигналу. Раптом з північного боку села піднявся стовп полум’я, а за ним другий, третій, четвертий… Загримів густим баритоном церковний дзвін на сполох, неначе громом прорізав нічну тишу. Червоні стовпи полум’я вп’ялися в небо. Зацокотіли кулемети. По вулицях летіли примари кіннотників. В
Фото Капча