Громадсько-політична та наукова діяльність Антона Петрушевича

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

 

Королько Андрій Зіновійович

 

УДК 94 (477)

 

 

Спеціальність: 07. 00. 01-Історія України

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

 

Чернівці – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України Прикарпатського університету імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, академік АН вищої школи України, заслужений діяч науки і техніки України Грабовецький Володимир Васильович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри історії України.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Михайлина Павло Васильович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри історії України кандидат історичних наук, доцент Соляр Ігор Ярославович, Український державний лісотехнічний університет (м. Львів), доцент кафедри історії України.

Провідна установа: Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України (м. Львів)

 

 

Актуальність теми. Протягом тривалого часу наукова спадщина видатних українських науковців замовчувалася, а не рідко і грубо фальсифікувалася. Тому тепер, коли відбувається хоч і запізнілий у часі, але закономірний процес переоцінки цінностей, ми повертаємо собі забуті імена вчених, письменників, державних діячів, які вивчали історичне минуле країни. Багатьох із них відкриваємо для себе вперше.

В останні роки українська історіографія збагатилася синтетичними дослідженнями, які по новому розглядають наукову та громадсько-культурну спадщину таких відомих істориків, як М. Грушевський, Д. Дорошенко, М. Костомаров, І. Крип'якевич та інші. Незважаючи на це, в сучасній українській історіографії катастрофічно не вистачає робіт, які б на широкому, належним чином опрацьованому фактичному матеріалі розкривали і по новому переосмислювали загальні характеристики надбань українських вчених у вивченні різноманітних проблем історії України.

Важливим на сьогодні є відтворення загальної картини досліджень, які мають персоналійний або біоісторіографічний характер. Відсутність таких робіт, присвячених визначним і неординарним українським історикам, істотно ускладнює реконструкцію у всій багатогранності і суперечності реального розвитку та тенденцій історіографічних процесів і виявлення ступеня вирішення актуальних наукових проблем. Дані наукові дослідження вимагають залучення широкого кола джерел, визначення тої суспільно-політичної атмосфери, у якій науковець жив.

Антон Степанович Петрушевич, проживши 92 роки, своєю невтомною працею вніс значний вклад у розвиток вітчизняної історичної науки. Він був професійним істориком, його творчий доробок складає 245 праць із найрізноманітніших галузей історичного знання: історії України, археології, історії церкви, нумізматики, музеєзнавства, джерелознавства, історичної географії, генеалогії, а також з лексикографії, слов'янської філології, мовознавства. Продуктивною була діяльність і на громадській ниві. Вийшовши з когорти греко-католицького духовенства, він від самого початку українського національного відродження 1848 року залишався провідним діячем суспільно-політичного та національно-культурного руху Галичини.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є науково-дослідна, науково-організаційна, громадсько-культурна і суспільно-політична діяльність Антона Петрушевича.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є весь комплекс джерел та матеріалів, що стосуються життєвого шляху та діяльності видатного українського історика і громадського діяча Антона Петрушевича, його наукової спадщини.

Хронологічні рамки дослідження. Хронологічні рамки дисертаційного дослідження визначаються роками життя та діяльності Антона Петрушевича (1821-1913 рр.), хоча при висвітленні багатьох аспектів проблеми неминучим було звернення до попередніх та наступних історичних епох.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію Галичини, яка після першого поділу Речі Посполитої входила до складу Австрійської імперії. У середині ХІХ ст. тут розпочалися процеси національно-культурного відродження, а Антон Петрушевич був очевидцем і активним учасником цих подій.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження проаналізувати наукову і громадсько-політичну діяльність Антона Петрушевича. Розуміючи складність та багатоплановість досліджуваної проблеми, автор зосередив головну увагу на вирішенні наступних завдань:

-охарактеризувати історичні праці та показати внесок дослідника в розвиток тогочасної історичної науки;

-показати вклад історика в джерелознавство, археологію, спеціальні історичні дисципліни;

-зясувати особливості суспільно-політичного світогляду вченого, розкрити причини змін поглядів і переконань на різних етапах його громадсько-політичної діяльності у другій половині ХІХ- на початку ХХ століття;

-визначити його роль, характер і форми діяльності в національно-культурних товариствах Галичини.

Теоретико-методологічними засадами дисертаційного дослідження є принцип історизму та об'єктивності, тобто визнання цілісності й причинної обумовленості суспільних процесів, поєднання долі окремої людини з цими процесами, визнання загальнолюдських вартостей як система організуючих у суспільстві й пріоритету фактів в історичному дослідженні.

При вирішенні висунутих у роботі завдань застосовано проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, системно-структурний методи дослідження, що дозволили з урахуванням основних тенденцій суспільно-політичного і культурного розвитку Галичини другої половини ХІХ-початку ХХ ст. краще вивчити діяльність А. Петрушевича, а також встановити, уточнити та узагальнити однотипні фактичні дані з життя і діяльності вченого.

Наукова новизна роботи. На основі багатогранного джерельного матеріалу досліджено наукову та громадсько-політичну діяльність Антона Петрушевича. Показано еволюцію поглядів історика на фоні суспільно-історичного розвитку краю, розкрито його внесок у розвиток української історичної науки. На прикладі життя та діяльності Антона Петрушевича показано роль представника греко-католицького духовенства Галичини ІІ половини ХІХ-початку ХХ століття, який одночасно міг займатись громадсько-політичними та науковими справами.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність роботи полягає в тому, що вона в багатьох аспектах доповнює наукові знання з історії Галичини ХІХ-початку ХХ ст., продовжує в українській історичній