Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Характеристика осередку ураження у хворих у гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп'ютерно – електроенцефалографо – томографічних досліджень

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
41
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
 
КУЗНЄЦОВ ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
 
УДК 616. 831 – 005. 1+616. 831 – 005. 4) – 06: 616. 8 – 009. 1 – 073
 
Характеристика осередку ураження у хворих у гострому періоді мозкового інсульту на підставі комп'ютерно – електроенцефалографо – томографічних досліджень
 
14. 01. 15 – нервові хвороби
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Харків – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України. 
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Козьолкін Олександр Анатолійович, Запорізький державний медичний університет завідувач кафедри нервових хвороб.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук Міщенко Тамара Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу судинної патології головного мозку доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нервових хвороб.
Провідна установа: Харківський державний медичний університет, кафедра нервових хвороб, МОЗ України м. Харків.
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Одним із найважливіших і складних розділів медицини є ангіоневрологія, яка включає різноманітні види судинних уражень головного мозку, серед яких дуже значущими є гострі порушення мозкового кровообігу (Волошин П. В., 1998-2001). Щорічно у світі відбувається приблизно 6 мільйонів інсультів (Віничук С. М., 1993-2001; Гафт П. Г., 1994; Дзяк Л. А., 1999; Міщенко Т. С., 2000; Гусев Е. И., 1999). У структурі загальної смертності населення планети мозкові інсульти (МІ) займають третє, а в Україні – друге місце (Віницький О. В., 1987; Пашковський В. М., 1996, 1997; Москаленко В. Ф. із співавт., 2001).
Останніми роками в Україні та інших країнах спостерігається прогресуюче зростання судинних захворювань головного мозку. Кількість гострих церебральних ішемій переважає чисельність геморагії у співвідношенні 4: 1 відповідно, а у деяких регіонах України – 5: 1 (Мерцалов В. С., 1997; Віничук С. М., 1999). З’явились численні сучасні дані щодо етіології, патогенезу гострих порушень мозкового кровообігу (Маньковський М. Б., 1996; Кузнєцова С. М. та ін., 1997; Григорова І. А., 1998-2001; Дубенко Є. Г., 1999 – 2001; Волошин П. В., Тайцлін В. Й., 1999; Грицай Н. М., 2000; Неретин В. Я., 1996; Варакин Ю. Я., 1996; Гусев Е. И., Скворцова В. И., 1999-2001; Hockenberry D., 1995; Adams R. J., 1996; MacManus J. P., Linnik M. D. J., 1997), факторів ризику розвитку МІ (Боброва В. І. та ін., 1995; Булеца Б. А., 1996; Виленский Б. С., 1995; Bonita R., 1992; Ferro J. M., Crespo M., 1994; Bonita R. et al., 1999), клінічної структури МІ (Руденко А. Ю., 1997; Євтушенко С. К., 2001; Зозуля І. С., 2001). Незважаючи на значні успіхи сучасної ангіоневрології, питання диференційної діагностики характеру МІ у його найгострішому періоді займають одне з провідних місць.
Існує велика кількість робіт, присвячених використанню методів нейровізуалізації у хворих з МІ, але проблема точності діагностики у перші години з початку розвитку захворювання, залишається складною і дискутабельною (Мерцалов В. С., 1997; Верещагин Н. В. и др., 1986; Акберова С. Р., 1997; Шмырёв В. И. и др., 2001; Allain H. et al., 1991; Ocamoto K. et al., 2000). Крім цього, у роботах, присвячених застосуванню комп’ютерної томографії (КТ) у гострому періоді МІ, переважно відображені характер і локалізація осередку ураження, мало описані структурно-функціональні взаємовідносини, які формуються у гострому періоді МІ, а також їх динаміка (Терещенко Л. П., 1991; Малик Н. М., 1994; Михайлов А. Б., 1999). У зв’язку з цим, представляє інтерес застосування комп’ютерної електроенцефалографії (КЕЕГ) із топоселективним картуванням біоелектричної активності мозку, що дає змогу розглянути патофізіологічні особливості в гострому періоді МІ (Школьник В. М., 1999; Жирмунская Е. А., 1989, 1993; Зенков Л. Р., 1996; Гнездицкий В. В., 1997, 2000; Christensen G. et al., 1993, 1994; Duffy F. U. et al., 1989, 1991, 1992). Методика КЕЕГ має велике значення й тому, що не в усіх лікувальних установах нашої країни є комп’ютерні томографи, а КЕЕГ є більш доступним методом діагностики захворювання.
В літературі є дослідження, присвячені застосуванню КЕЕГ у хворих у гострому періоді МІ. В цих роботах показані особливості ЕЕГ-патерну в залежності від порушень свідомості у клінічній структурі МІ та локалізації осередку ураження згідно з даними КТ (Гетманенко А. В., 1990; Вавилов С. Б., 1985-1987; Кириченко А. А., 1990; Гриндель О. М., 1991; Лапкин М. М. и др., 1998). Разом з тим, не було проведено порівняльного аналізу клінічних даних, параметрів КЕЕГ та критеріїв КТ. Вивчення цього питання дасть можливість об’єктивізувати характер осередку ураження, його локалізацію, розробити критерії прогнозування тяжкості стану хворих, перебігу та кінця гострого періоду МІ.
У відповідності до цього, вивчення особливостей перебігу ішемічного та геморагічного інсульту у гострому періоді з застосуванням сучасних методів нейровізуалізації, таких як КТ головного мозку, КЕЕГ із топографічним селективним картуванням, має важливе теоретичне й практичне значення у комплексному обстеженні хворих із МІ, що визначає мету й завдання даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковою програмою. Дисертацiйна робота
Фото Капча