Характеристика та фізична реабілітація хворих остеохондрозом шийного відділу хребта

На думку І. П. Антонова (1989), В. Г. Герасименко (1991), В. Є. Гречко (1982) у людей із шийним остеохондрозом спостерігається укорочення і нахил шиї вперед, сплощення в бічному напрямку за рахунок помірного сколіозу, анталгічної пози, що встановлюється при огляді й уточнюється в процесі лікування. У старечому віці ці зміни частіше мають органічну основу і не усуваються при пасивній корекції або довільному скороченні м'язів шиї.

Виявляється хворобливість при натисненні на остисті відростки, у точках Єрба, надербовских точках і т. д. Важливою діагностичною ознакою остеохондрозу є хворобливість при пальпації міжхребцевих дисків.

Рухливість у шийному відділі хребта буває обмежена, з'являється хворобливість при рухах у ньому частіше в одному, двох напрямках. При цьому варто враховувати, що в літніх і старих людей рухливість в хребті може бути обмежена навіть при відсутності болючого синдрому на третину від обсягу рухливості в молодих у силу вікових дистрофічно-деструктивних змін кістково-хрящових структур шийного відділу хребта, м'язів і зв'язкового апарату. Причиною обмеження мобільності міжхребетних рухових сегментів в осіб більш молодого віку частіше буває рефлекторна тонічна напруженість м’язів, обмеження меніскоїдів і синовіальної оболонки дуговідросткових суглобів, компресія спинномозкових корінців і ін.

У людей різного віку шийний остеохондроз найчастіше часто виявляється хронічною цервикалгією. Сприяє її виникненню тривале одноманітне або змушене положення голови, активні рухи головою. Гостра цервикалгія у виді прострілів буває в основному у людей молодших 55 років. Болі в хребті при остеохондрозі пояснюються ірритацією або компресією нервових корінців. Спостерігаються також болі без ознак поразки корінців, тобто дискалгічні болі.

А. В. Чижевський (1990) і А. В. Герус (1993) вважають, що при остеохондрозі, унковертебральному неоартрозі можуть подразнюватися шийні симпатичні утворення, що супроводжують хребетну артерію і інервують структури черепа, що іннервують, мозкових оболонок і головного мозку з формуванням різних черепно-мозкових порушень. Уритація нервового симпатичного сплетіння хребетної артерії або її компресія, обумовлена кістково-хрящовими розростаннями напівмісячних відростків шийних хребців, а також при гіпермобільності рухового сегмента, підвивиху в дугові і дросткових суглобах веде до утворення синдрому хребетної артерії. При цьому синдромі хворі вказують на головні болі, що стискують і давлять, або болі потилично-тім’яної локалізації, запаморочення, що переходить у зниження гостроти зору, слуху, відчуття шуму, дзенькоту у вухах, «завіси» перед очима, «сп'яніння»і ін.

При шийному остеохондрозі й унковертебральному неоартрозі в зв'язку з подразненням симпатичного сплетення хребетної й основної артерії спостерігаються іритативні болі в потиличній області голови. Головний біль з'являється переважно зранку або при окремому русі в шийному відділі хребта, підсилюється при зміні погодних умов, фізичних і розумових навантаженнях. Клінічний перебіг цього синдрому найбільш тяжкий у жінок в період ендокринно-вегетативних зрушень при розвитку клімаксу.

Можливі порушення гемодинаміки у верхній частині спинного мозку, у стовбурі і мозочку, потиличних частках головного мозку і частково гіпоталамічній області з відповідними клінічними проявами. У літніх і старих людей буває своєрідний синкопальний вертебральний синдром; при повороті голови подразнення периартеріальної симпатичної мережі кістково-хрящовими розростаннями приводить до ішемії у вертебробазилярному басейні і супроводжується вираженою вегетативною реперкусією, ішемія різко наростає при повороті голови, що спонукає до появи запаморочення, блювоти, іноді непритомного стану.

Варто пам'ятати, що церебральний прояв шийного остеохондрозу відрізняється від інших своєю залежністю від рухів у шийному відділі хребта. Для діагностики синдрому хребетної артерії має значення ортопедична проба Берчі – Роше (ручне витягування за голову) -хворобливість при натисненні в точці хребетної артерії.

На думку А. С. Яновської (1993) і Е. В. Орлової (1993) шийний остеохондроз нерідко виявляється болючим синдромом складного генеза- псевдокардіалгією, що виникає при подразненні симпатичного сплетіння хребетної артерії і при корінцевій компресії. Розвиток кардіалгічного синдрому в умовах шийного остеохондрозу пояснюється спільністю вегетативної іннервації міжхребцевих дисків, хребетної артерії і серця, що одержує верхній, середній і нижній серцеві нерви від шийних симпатичних вузлів. Біль в області серця, типу стенокардії, локалізуються в передніх відділах грудної клітини, частіше ліворуч.

Диференціальними ознаками псевдокардіалгії є початок болю в плечі – лопатковій області, і залежність від положення голови або руки, тривалий характер болю, відсутність ефекту від прийому кардіальних засобів, відсутність змін на кардіограмі. Позитивна динаміка в процесі лікування витягуванням за допомогою петлі Глісона й іншими методами підтверджує правильність діагнозу кардіалгії вертеброгенного генезу.

У розвитку нейродистрофічних і нейросудинних синдромів остеохондрозу велика роль належить змінам в шийних дуговідросткових суглобах і гачковидних відростках шийних хребців. При неоартрозі гачковидних відростків крайові кісткові розростання звужують міжхребцеві отвори в передніх відділах і стають джерелом болючої корінцевої компресії. Звуження отворів у задніх відділах відбувається за рахунок кістково-хрящових розростань в області дуговідросткових суглобів. Корінцева