Характеристика та фізична реабілітація хворих остеохондрозом шийного відділу хребта

Компресія шийних корінців виявляється болями в області шиї (цервікалгія), у потилично-шийних м'язах, у м'язах надпліч, в області ключиці, серця (псевдокардіалгія), плеча, передпліччя, парастезіями, кисті, пальців. Визначене значення потрібно надавати порушенню поверхневої шкірної чутливості і рефлексів.

В міру старіння людей болючі відчуття й ознаки корінцевого синдрому затихають, в той час як м'язові атрофії, розлади чутливості і рефлексів констатуються всі частіше й інтерпретуються як залишкові явища корінцевої компресії в минулому або розвиненими на цей час внаслідок прогресування остеохондрозу. Спинальні синдроми, обумовлені шийним остеохондрозом, можуть виникати при здавлюванні спинного мозку і його судин (передньої спинальної, хребетної, корінцевої артерій) елементами диска, крайовими кістковими розростаннями, стовщеними жовтими зв'язуваннями. Клінічно вони можуть виявлятися болем в області шиї, плечового пояса, ніг, слабкістю, гіпотонією, атрофією м'язів, рук, спастичним парезом ніг, розладами поверхневої чутливості нижче рівня поразки однобічної або двосторонньої локалізації. У випадку компресії хребетної артерії, як правило, церебральні прояви переважають над спинномозковими.

У розвитку хронічних порушень спинального кровообігу (мієлопатій), крім остеохондрозу, велика роль належить також вираженому атеросклерозу судин. Мієлопатії частіше зустрічаються у людей похилого віку з різко вираженими змінами хребта і судин, і по клінічному перебігу нагадує аміотрофічний склероз, екстрадуральну пухлину й ін. Для міелопатії характерні поступове наростання млявого парезу верхніх кінцівок і спастичного парезу нижніх кінцівок. Іноді спостерігаються порушення функції тазових органів. Як правило, рухові порушення при мієлопатії переважають над чуттєвими.

Л. В. Боровик (1985) вважає, що плечолопатковий периартрит, плечовий епікондилит, стілоідити кісток передпліччя, синдром переднього сходового м'яза і деякі інші відносяться до рефлекторних нейродистрофічних синдромів і можуть розвиватися при компресії шийних нейросудинних утворень, так і без такої.

Для плечолопаткового периартрозу характерні болі в плечовому суглобі (частіше правому) під час нічного сну, особливо на боці, хворобливість в області дзьобовидного відростку, інсерції дельтоподібного м'яза, обмеження відведення і ротації (більше внутрішньої) плеча, зниження функції кінцівок. Эпікондилит і стілоідит як нейродистрофічні синдроми шийного остеохондрозу, на відміну від таких синдромів травматичного генеза й ін. виявляються лише болем при натисканні в області плеча або шиловидного відростка без істотного обмеження функції кінцівки. Болі можуть підсилюватися при роботі, що вимагає тривалої фізичної напруги кисті. Синдром переднього сходового м'яза виявляється болем у плечі або кисті (іноді в передпліччі), або тільки парастезіями, відчуттям важкості, слабкості в руці, блідості шкіри, асиметрією пульсу, температурою шкіри.

Ручне витягування за голову звичайно підсилює клінічні прояви даного синдрому, а введення 1-2 мол 2% новокаїну в товщу переднього сходового м'яза зменшує болі й інші неприємні відчуття в руці, що може служити диференціальним діагностичним тестом. Пальцеве натиснення в області цього м'яза на стороні синдрому викликає хворобливість, що різко підсилюється на висоті глибинного вдиху при поверненій у протилежну сторону голові.

За даними ряду авторів (А. Б. Ессенфельд, В. В. Яременко, А. К. Ельберт, 1980) при шийному остеохондрозі, особливо у людей похилого віку, клінічно часто діагностуються дистрофічні ущільнення м'яких тканин. Локалізуються ці ущільнення найчастіше часто в області остистих відростків шийних хребців (В7, рідше інших), над- і підключичних ямок, ліктьових, промін-зап'ясних суглобів, в м'язах (міогелоз), головним чином шиї.

У процесі старіння людей все частіше зустрічаються рубцеві ущільнення. долонного апоневрозу кистей, що нагадують контрактуру Дюпюїтрена (КД). У початковій стадії КД зміна долонної поверхні кисті характеризується наявністю підшкірного ущільнення округлої форми, надалі може розвитися дифузійне ущільнення долонного апоневрозу в проекції сухожиль-згиначів найчастіше IV, потім V і III пальців. Розвиток КД закінчується рубцюванням з утворенням тонких щільних тяжей, кратероподібного утягування шкіри, у ряді випадків – рубцевим спаянням тяжа зі шкірою в області поперечної шкірної складки долоні. Віковими особливостями КД є хронічний перебіг без загострень, незначна виразність (не вище I ступеня), симетричне розташування на обох кистях у людей літнього віку. Весь вищеописаний симптомокомплекс дистрофічно-деструктивних змін в тканинах хребта характеризує клінічний перебіг і прояви остеохондрозу, які у людей різного віку мають різний ступінь виразності.

Рентгенологічно остеохондроз хребта виявляється по зниженню висоти міжхребцевих щілин, наявності кісткових розростань, розташованих перпендикулярно вертикальної вісі тіла хребця, і по помірковано вираженому їх остеопорозу. В міру збільшення віку людей такі зміни наростають і поширюються на весь шийний відділ хребта, особливо у старих людей і довгожителів. Найбільш вираженим структурно-функціональним порушенням піддаються його середні і нижні сегменти (С4 – С5. С5 – С6, С6 – С7). При цьому деструкція дисків більш виражена в задній їхній частині, кісткові розростання переважають по задньому краю тіл хребців. Чим старіша людина, тим більше дисків піддається деструктивним змінам, тим вужчою стає міжхребцева щілина і більше спостерігається змін кісткової структури з боку всіх елементів хребців.

На думку В. Т. Бутузова (1988) і Г. Н. Філіпової (1982), на відміну від осіб молодого і середнього віку, в людей похилого віку шийний остеохондроз часто поєднується зі спондилозом, унковертебральним неоартрозом, нестабільністю хребетних сегментів, нерідко є хрящові вузли Шморля.

Для зручності в клініці розроблена