Художній світ української імпресіоністичної повісті пореволюційного десятиліття

У повістях кінця 20-х років поряд із імпресіоністичною розкадровістю намітилась тенденція до сюжетності, до хронологічної послідовності, епічності, що викликана певним відходом від ліричності (поезії в прозі). Структурна організація імпресіоністичної повісті будується на наскрізних мотивах, композиційних елементах – пейзажах, ліричних відступах, функціональній ролі деталі, лейтмотиву, художнього слова, куті зору оповідача і персонажа, кількох персонажів тощо.

Імпресіоністична, лірична повість домінує на літературному олімпі серед “великих епічних творів” 20-х років. Архітектоніка цього типу виражається в аморфності сюжету, довільності, уривчастості. Для неї характерне повільне, поступове зображення подій, які досить часто перериваються спогадами, роздумами, мріями, візіями. Основна увага зосереджена на вираженні почуттів, переживань, емоцій головного героя чи наратора, що досягається завдяки внутрішнім монологам, невласне прямій мові. У художній картині світу важливим є спосіб мислення персонажів, їх манера розмови, злиття слова автора зі словом героя. Ліричні вкраплення, що є в певному значенні об’єднуючим елементом, надають повісті піднесеного, емоційного звучання.

Жанрова своєрідність імпресіоністичної повісті визначається цілим спектром – це і психологічна, лірична повість, повість-спогад, повість-щоденник, повість-поема, “твір у творі”, невід’ємним елементом яких є форма “потоку свідомості”.

У Висновках підсумовано й узагальнено основні положення дисертації. Вивчення художнього світу та жанрової структури імпре-сіоністичної повісті 20-х років засвідчує інтенсивний розвиток молодої української літератури, яка, спираючись на чималі здобутки світового мистецтва та національну художню традицію, розширює ідейно-тематичні обрії, масштаби порушених проблем, а також збагачує стильовий діапазон української прози. Молоді митці цього періоду – Г. Михайличенко, В. Підмогильний, А. Головко, М. Івченко, М. Ірчан, Г. Косинка, М. Хвильовий, П. Панч, Ю. Яновський, О. Турянський – проголошують і утверджують нові підходи до змалювання людини, її життя, проблем суспільства. Художній світ української імпресіоністичної повісті збагатився новими образами, поетичним мовленням, картинами зображення. Він поставав не тільки святковим, барвистим, але й розбурханим, тривожним, драматичним. Втрачалося відчуття гармонійності, краси, хоча письменники намагалися повернути людині людське, допомогти пізнати саму себе. Для повноти розкриття внутрішніх імпульсів імпресіоністи вдаються до принципу самовираження і самоспостереження героя над своїм духовним життям. Важливу структурну роль при цьому відіграє не епічна розповідь, як це було в реалістичному творі, а внутрішній монолог, форми “потоку свідомості”, цікаві варіанти невласне прямої мови.

Повість 20-х років, імпресіоністична зокрема, постає як цілісна форма літературного твору, конкретний тип художньої структури, як особливий принцип художнього бачення світу. Спираючись на традиції української та західноєвропейської літератур, письменники-імпресіоністи знаходили нові сюжетні лінії й форми концентрації конфліктів та драматичних колізій, розширювали жанротворчі рамки повісті, поповнюючи структуру новими різновидами, творячи ліричну й описову повість, повість-сповідь і повість-щоденник, повість-поему, новелістичну і психологічну. Як жанротворчий новотвір, імпресіоністична повість, остаточно сформувавши свої структурні риси, починаючи з середини другого десятиліття, стала основою для художніх шукань митців у жанрі психологічного роману.

 

 

Журба С. Особливості художнього втілення мотиву фанатичної віри і втрачених ілюзій в імпресіоністичній прозі (на матеріалі повістей А. Головка, П. Панча, М. Івченка) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Літературознавство. – Тернопіль, 1997. – Вип. 1. – С. 65 – 73 (0, 3 друк. арк.).

Журба С. Психологізм як домінанта поетики повісті Валер‘яна Підмогильного “Остап Шаптала” // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Літературознавство. – Тернопіль, 1998. – Вип. 2. – С. 75 – 82 (0, 3 друк. арк.).

Журба С. “Пізнати правду життя” (Інтертекстуальне поле повісті М. Ірчана “Карпатська ніч”) // Наукові записки Тернопільського держав-ного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Літературознавство. – Тернопіль, 1998. – Вип. 3. – С. 136 – 140 (0, 6 друк. арк.).

Журба С. Ідея сенсу буття людини в українській імпресіоністичній повісті 20-х років // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль, 1998. – С. 113 – 116 (0, 2 друк. арк.)..

Журба С. “Він був ніжним ліриком” // Освітянин. – 1996. – №8-9-10. – С. 44. (Вперше опубліковано етюд М. Івченка “Єдиній (Калинові тропи) ”) (0, 1 друк. арк.).

Журба С. Поетика імпресіонізму у новелі “Смертний спів” М. Івченка // Науковий вісник історичного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту. – Тернопіль, 1996. – С. 292 – 295 (0, 2 друк. арк.).

Журба С. Духовність та жанрово-стильові особливості повісті М. Івченка “Горіли степи” // Культура – Духовність – Мистецтво. Збірник наукових праць. – К., 1995. – С. 171 – 179 (0, 3 друк. арк.).

Додаткові публікації:

1. Журба С. Образ Григорія Сковороди у повісті М. Івченка “Напоєні дні” // Філософська, педагогічна та літературно-мистецька спадщина Г. С. Сковороди і сучасність. Матеріали Всеукраїнських міжвузівських сковородинських читань. – Кривий Ріг, 1994. – С. 117 – 118 (0, 1 друк. арк.).

 

 

Журба С. С. Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ ст. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 01 – українська література. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 1999.

Дисертація присвячена дослідженню художнього світу української імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ століття. Головну увагу приділено жанротворчим пошукам митців, інтертекстуальності та внутрішній дискусійності, літературознавчому аналізу творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Косинки, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського, Ю. Яновського. Повість розглядається як цілісна структура в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту (сюжет, композиція, конфлікт, часово-просторові координати).

Ключові слова: імпресіоністична повість, художній світ, концепція героя, роздвоєність, екзистенційні мотиви, інтертекстуальне поле, структура.

 

 

Журба С. С. Художественный мир украинской импрессионистической повести 20-х годов ХХ в. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 01 – украинская литература. – Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 1999.

Диссертация посвящена исследованию художественного мира украинской импрессионистической повести 20-х годов ХХ века. Особое внимание уделяется жанровым исканиям писателей, интертекстуальности и внутренней дискуссийности, литературоведческому анализу сочинений А. Головко, М. Ивченко, М. Ирчана, Г. Косынки, Г. Михайличенка, В. Пидмогильного, О. Турянского, Н. Хвилевого, Ю. Яновского. Повесть рассматривается как целостная структура в плане изучения доминирующих признаков ее поэтики, концепции героя, структуры текста (сюжет, композиция, конфликт, временно-пространственные координаты).

Анализ художественного мира и жанровой структуры импрессионистической повести 20-х годов в исследовании свидетельствует о новом этапе развития молодой украинской литературы, которая, используя достижения мирового искусства и национальные художествен-ные традиции, расширяет идейно-тематические горизонты, обогащает стилевой диапазон. Художественный мир повести этого стиля наполнился новыми литературными образами, поэтической речью, картинами изображения и предстал не столько праздничным, ярким, но и тревожным, разбросанным. Исследователь указывает на изменения в концепции героя относительно прозы рубежа веков. Изображение героя одинокого, с расколотой, раздвоенной психикой, перелом в душе которого происходит в связи с внутренней дисгармонией и изменениями в окружающей среде, в импрессионистической повести подан во всем жанровом разнообразии.

Важный акцент диссертантка делает на исследование интертекстуального поля украинской импрессионистической повести, взаимополемику, дискуссийность художественной картины в повестях А. Головко “Червоный роман” и И. Михайличенко “Блакитный роман”; взаимодействие и взаимоотталкивание образов в “Можу” А. Головко и “Остап Шаптала” В. Пидмогильного и других, что дало возможность определить жанровую природу художественных текстов.

Импрессионистическая повесть 20-х годов рассматривается как целостная форма литературного произведения, как конкретный тип художественной структуры, как особенный принцип художественного изображения мира. Продолжая традиции украинской и западноевропей-ской литератур, писатели-импрессионисты 20-х годов находили новые сюжеты и формы концентрации конфликтов и драматических коллизий. Импрессионистическая повесть в этот период, расширяя жанровые рамки, обогащает свою структуру новыми разновидностями: лирической, описательной, новеллистической, повестью-поэмой, повестью-исповедью, повестью-дневником.

С помощью анализа содержания и структурных особенностей исследуется эстетический феномен импрессионистической повести, ее жанровые виды. Структурная организация повести, ее хронотоп, поэтика наррации, разных углов зрения – нарратора, персонажа, определяет индивидуальность художественного письма прозаиков.

Практическое значение научной работы в том, что ее материалы могут быть использованы для дальнейшего исследования украинской повести, в лекциях и спецкурсах для студентов факультета украинской филологии, а также при изучении творчества писателей-импрессионистов 20-х годов.

Ключевые слова: импрессионистическая повесть, художественный мир, концепция героя, раздвоение, экзистенциальные мотивы, интертекстуальное поле, структура.

 

 

Zshurba S. Artistic world of Ukrainian impressionist story of the 20s of XX th century. – Manuscript. Dissertation for awarding candidate degree of philological sciences on speciality 10. 01. 01 – Ukrainian literature. – Shevchenko instiitute of literature NAC of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to the investigation of artistic world of Ukrainian impressionist narrative of the 20‘s of ХХ th century. The main attention is concentrated on the genre search of writers, the problem of inter text, inner discousse and literary analysis of artistic works of A. Holovko, M. Ivchenko, M. Irchan, G. Kosynka, H. Mychailychenko, V. Pidmohylny, O. Turiansky, M. Hvylovy, U. Janovsky. Story is observed as an integrate structure according to the dominating features of its poetics, character conception and text construction (plot, composition, conflict, time and space coordinates).

Key words: impressionist story, artistic world, character conception, bifurcation, inter text, existential motifs, structure.