Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

Об’єктом дослідження є силові інформаційно-пропагандистські акції американської преси, розгорнуті з метою впливу на український внутрішньо- та зовнішньополітичний процес. Відповідно предметом дослідження є редакційна політика провідних американських друкованих ЗМІ, спрямована на інформаційно-аналітичне висвітлення української тематики. Зокрема, було обрано такі американські газети як “New-York Times”, “Washington Times”, “Washington Post”, “Іnternational Gerald Tribune”, “Wall-Street Journal”, “Los-Angeles Times”, “Boston Globe”, “Chicago Tribune”, “Christian Science Monitor”.

Методи дослідження. При написанні роботи дослідником було застосовано широкий спектр методів аналізу інформації, які дозволяють говорити про достатньо високий ступінь наближеності результатів до дійсності. Так, зокрема, найбільш вживаними у ході дослідження був такий методологічний інструментарій:

Контент-аналіз – використовується для відповідей на питання тоді, коли існує який-небудь матеріальний носій інформації. Наприклад, газетні публікації про процес або явище, яке вивчається.

Інвент-аналіз. Подієвий аналіз є одним із найбільш розповсюджених методологічних засобів вивчення динаміки політичних ситуацій. Методика інвент-аналізу ґрунтується на спостереженні за розвитком та інтенсивністю подій з метою визначення тенденцій еволюції геополітичної обстановки на міжнародній арені. У даному випадку дослідження ведеться на основі класифікованого підходу до збору інформації. З цією метою завчасно визначається, які з елементів процесу, що досліджується, мають для дослідження найбільше значення.

Крім цих методів, було також активно використано порівняльний аналіз, що дало змогу вивести загальну картину ступеню впливу американської преси на український політичний процес; для оброблення первинних даних було обрано метод опису і класифікацій (американські газети, обрані для дослідження, було класифіковано, в залежності від їх політичної та економічної орієнтації на американські кола, була дана загальна характеристика способам подачі зовнішньополітичної інформації на їх сторінках) ; метод узагальнення (на основі проаналізованих матеріалів було зроблено висновок про ступінь залучення того чи іншого видання до реалізації Державним департаментом США своїх зовнішньополітичних акцій).

Ступінь наукового опрацювання проблеми на момент написання даної роботи ще не є достатньо високим. Її політологічному аспекту, тобто відносинам між Україною та США, українські та зарубіжні політологи та журналісти вже надали певної уваги. Проте саме той кут зору, який обрано для дисертаційного дослідження – застосування американськими політичними колами сучасних технологій інформаційного впливу на зовнішній об’єкт – є ще відносно новим для сучасної журналістики як науки. У цій праці простежується аналіз запропонованої проблеми із залученням напрацювань теорії журналістики, політології і соціології. Слід зауважити, що значний внесок у вивчення дотичних проблем зробили такі українські та зарубіжні вчені, як Сарфеті С.  , Едвард С. Херман , Чомські Н., Жіковні Р.  , Коен Б.  , Краус С., Девіс Д.   – США; Андрунас А., Лісічкін В, Шелепін Л.  , Уткін А.  , Арбатов Г.   – Росія; Різун В.  , Шкляр В.  , Москаленко А.  , Іванов В.  , Приступенко Т.  , Петрів Т.  , Слісаренко І.  , Камінський Є.  , Литвиненко О.   – Україна та ін. Так, більшість провідних українських фахівців у галузі журналістики в ході дослідження розвитку глобальних інформаційних процесів звертають особливу увагу на роль та місце американської преси у здійсненні як внутрішнього, так і зовнішньополітичного курсу США. Автори колишнього Радянського Союзу схильні розглядати діяльність американських друкованих ЗМІ в контексті поширення культурного домінування США як на розвинені країни Заходу, так і на країни так званого третього світу. Самі ж автори зі Сполучених Штатів також визнають існування певного тиску (впливу) урядових структур на редакційну політику видань, який проявляється тоді, коли йдеться про зовнішню політику.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні факту існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:

трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”. Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює походження інформаційних атак американських друкованих ЗМІ на політичну та економічну сфери України.

трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт – Україну: а) стратегія «інформаційного впливу через треті країни»; б) стратегія «моделювання ситуації»; в) стратегія «інформаційного шпіонажу». У ході їх аналізу наголошується на тому, що силові “інформаційні кампанії” мають складну для вивчення багатопланову та різноступеневу модель застосування. Однак вдалося встановити, що з боку держави найбільшими “інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих мас-медіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США, а також приватні промислові корпорації, які безпосередньо контролюють самі видання.

Аналіз застосування американською пресою даних стратегій дозволив також зробити висновок про те, що в США існує дві основні системи контролю над пресою – з боку політичної та бізнесової еліт. Обидві ці системи, переплітаючись та доповнюючи одна одну, утворюють єдиний механізм політичного та фінансового контролю над інформаційним комплексом Сполучених