Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

4. Було встановлено факт існування в сучасній системі зовнішньої політики США механізму вироблення та застосування силових інформаційно-політичний акцій, до яких вдається Вашингтон при контактах із зовнішнім об’єктом, зокрема, з Україною. У свою чергу, наявність цього факту сприяла розкриттю:

трьох основоположних елементів, на яких базуються силові інформаційно-політичні акції: а) елемент “національної (єврейської) групи”; б) елемент “інформаційної війни”; в) елемент “ступеня інформованості найвищих політичних кіл”.

трьох основних типів стратегій інформаційного впливу американської преси на зовнішній об’єкт – Україну: а) стратегія «інформаційного впливу через треті країни»; б) стратегія «моделювання ситуації»; в) стратегія «інформаційного шпіонажу».

6. Першим є елемент “національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви “некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання (їх святинь, взагалі до єврейської тематики) одразу піддається жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом з цим почав прослідковуватись процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались єврейською громадою. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань – головним чином як результат політики селекції, яка застосовувалася рекламодавцями, тобто єврейськими промисловими колами.

7. Другим є елемент “інформаційної війни”. Його присутність можна розглядати як прямий вплив американської преси на український соціально-політичний процес. Деякі засоби, які зараз прийнято відносити до інформаційної зброї, такі, наприклад, як спеціальні психологічні операції, існують та активно застосовуються досить давно, інші, зокрема, специфічні комп’ютерні засоби боротьби, з’явилися лише кілька років тому. Але всі вони мають певні спільні риси – вони засновані на ідеї опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформації. Не дивно, що елементи ведення психологічної, інформаційної війни присутні при здійсненні американською пресою інформаційного тиску на визначений зовнішній об’єкт, у даному випадку – Україну.

8. Третім є елемент “ступеню інформованості найвищих політичних кіл”. Серед найбільш важливих питань, які традиційно відносять до сфери інформаційної безпеки, виокремлюється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, які приймають важливі державні рішення, а також інформаційних джерел, які беруть участь у здійсненні або підтримці зовнішньополітичного курсу країни. Саме підвищення ступеню орієнтації в усій інформаційній сфері, що необхідно для прийняття адекватних державницьких рішень, стає вагомим фактором задоволенні національних інтересів.

9. Розглянуті вище фундаментальні елементи є основоположними для проведення вдалих зовнішніх інформаційних акцій, а також спільними для досліджених нами різнотипних стратегій інформаційного впливу. Аналіз, схематичне виокремлення та характеристика можливих форм проведення американськими друкованими засобами масової інформації антиукраїнських кампаній, які мають місце у сучасній системі двосторонніх українсько-американських відносин, наявно демонструють існування цілої низки прихованих зв’язків всередині американського інформаційно-пропагандистського механізму. Вивчення різноджерельного інформаційного масиву з даної тематики дозволяє зробити висновок про те, що провідними американськими друкованими засобами масової інформації негласно володіють або мають на них безпосередній вплив великі промислові і банківські монополії. Проте у нашому випадку мову слід вести не стільки про контроль цих структур над ЗМІ, скільки про стале та глибоке залучення інформаційно-пропагандистського механізму до серцевини системи американської влади, що, безперечно забезпечує функціонування цього механізму в інтересах державної влади. Інформаційні монополії, у свою чергу, частково мають вплив та займаються реалізацією не тільки внутрішньополітичного, але й зовнішньополітичного курсу США на міжнародній арені загалом, і в Центральноєвропейському регіоні зокрема.

10. Концентруючи увагу безпосередньо на стратегіях інформаційного впливу американських ЗМІ, слід наголосити на тому, що “інформаційні кампанії” мають багатопланову та різноступеневу модель застосування, достатньо складну для вивчення. Інформаційні акції, які заторкують сферу зовнішньої політики і проводяться американськими засобами масової інформації, необхідно розглядати під схематично різноплановим кутом зору. За нашими оцінками, з боку держави найбільшими “інформаційними маніпуляторами”, які за допомогою різних методів та джерел концентрують інформацію саме на зовнішню тематику, обробляють її і поставляють до американських друкованих мас-медіа вже в інтерпретованій формі, виступають такі державні установи, як Державний департамент, Центральне розвідувальне управління та Міністерство оборони США.

11. Дослідження схем і шляхів глибокого переплетіння державних і комерційних інтересів, які мають місце у системі політичної влади в Сполучених Штатах Америки, встановлення глибини занурення інтересів великого бізнесу в американську зовнішню політику може дати відповідь на більшість питань щодо природи походження антиукраїнських інформаційних акцій, які час від часу здіймаються елітарною американською пресою. Розуміння присутності цих та розглянутих вище мотивів як основи, що складає суть використання стратегій інформаційного впливу на зовнішній об’єкт, з одного боку, і яка є вмотивованим підґрунтям для їх виникнення і використання, з іншого, дозволяє логічно перейти до безпосереднього схематичного розгляду побудови інформаційних атак.

12. Стратегія “інформаційного впливу через треті країни” – метод інформаційного тиску, за допомогою якого американські політики можуть опосередковано, через засоби масової інформації третіх країн впливати