Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

У четвертому підрозділі “Основні підходи у висвітленні зовнішньополітичних питань американськими друкованими ЗМІ” розглянуто редакційну політику дев’яти газет, які становлять основу дослідження цієї роботи.

Зроблено висновок про існуючи спільні для різновекторних (у політичному та економічному планах) видань погляди на одну й ту ж саму проблему. Очевидним є те, що незалежні, різні за партійною направленістю найбільші в США друковані видання досить часто виявляють певну заангажованість та упередженість щодо оцінки ситуації, яка має місце в українському суспільстві (очевидно, за українською аналогією можна говорити про схожий підхід і до інших країн). В аналітичних матеріалах американської – прореспубліканськи та продемократично орієнтованої – преси щодо української проблематики досить часто спостерігається схожість підходу до її оцінки і трактування. При цьому не виключено застосування виданнями різних силових інформаційних технологій, однак їх дія спрямовується на досягнення схожого результату. Це свідчить про те, що позиція американських ЗМІ по відношенню до зовнішнього об’єкта (зовнішньополітична інформація в американському інформаційному просторі) зазнає суттєвого впливу з боку офіційних чинників – Державного департаменту, Міністерства оборони, Центрального розвідувального управління.

У підрозділі зазначені основні складові традиційних інструментів зовнішньої політики США, визначені радянською американістикою: а) військова сила; б) економічний інструментарій – торгівля, кредити, виняткове положення на світових ринках американських транснаціональних корпорацій; в) науково-технічні розробки; г) культурне домінування. На основі наведеного у розділі матеріалу робиться висновок про те, що інформаційні стратегії впливу (або силового тиску) сьогодні є новою складовою американського зовнішньополітичного інструментарію.

У другому розділі – “Стратегії інформаційного впливу в сучасній системі силового інструментарію американської зовнішньої політики” безпосередньо розглядаються стратегії інформаційного впливу (силового тиску) на зовнішній об’єкт, їх тактичні характеристики, ознаки та передумови, за яких вони використовуються.

У першому підрозділі “Елементи різнотипних стратегій інформаційного впливу на внутрішній процес в Україні” докладно аналізуються основоположні елементи, які є підґрунтям віднайдених стратегій інформаційного впливу американських друкованих ЗМІ на зовнішній об’єкт. Ключовим кроком у дослідженні став пошук та виокремлення методологічного інструментарію, який використовується американськими бізнес – дипломатичними – мас-медійними колами – під час реалізації зовнішньополітичного курсу. Зокрема цей інструментарій включає визначені нами різнотипні стратегії інформаційного впливу на зовнішній об’єкт – Україну, визначені як особливі види стратегій: “інформаційного впливу через треті країни”, “інформаційного шпіонажу” та “моделювання ситуації”.

Підкреслено, що стратегії інформаційного впливу базуються на елементах, присутність яких є майже постійною під час проведення американською пресою зовнішньополітичних або економічних інформаційний кампаній. Усвідомлення присутності цих елементів частково пояснює і сам характер проведення інформаційних атак на Україну американською пресою.

Першим є елемент “національної (єврейської) групи”: він полягає у тому, що будь-які прояви “некоректної поведінки” української політичної еліти по відношенню до єврейського питання одразу піддаються жорсткій критиці з боку провідних американських видань. Для розуміння сучасної ситуації, яка склалася навколо ступеню впливу першого елементу на сферу зовнішньої політики та американський і світовий інформаційний простір, важливо зазначити, що на початку ХХ-го століття саме єврейський торговий капітал став домінуючою економічною силою Америки. Разом із цим почав простежуватися процес концентрації американських видань навколо потужних промислових корпорацій, що контролювались представниками єврейської громади. І це мало місце на фоні постійного зменшення кількості конкуруючих з цими виданнями інших видань – головним чином як результат політики селекції, яка застосовувалася рекламодавцями, тобто єврейськими промисловими колами.

Другим є так званий елемент “інформаційної війни”. Його присутність можна розглядати як прямий вплив американської преси на український соціально-політичний процес. Деякі засоби, які зараз прийнято відносити до інформаційної зброї, такі, наприклад, як спеціальні психологічні операції (ПО), існують та активно застосовуються досить давно, інші, зокрема специфічні комп’ютерні засоби боротьби, з’явилися лише кілька років тому. Але всі вони мають певні спільні риси – вони засновані на ідеї опосередкованого впливу на матеріальний світ через світ інформації. Елементи ведення психологічної, інформаційної війни присутні при здійсненні американською пресою інформаційного тиску на визначений зовнішній об’єкт, у даному випадку – Україну.

Третім є елемент “ступеню інформованості найвищих політичних кіл”. Серед важливих питань, які традиційно відносять до сфери інформаційної безпеки, виокремлюється проблема забезпечення необхідною інформацією людей, які приймають важливі державні рішення, а також інформаційних джерел, які беруть участь у здійсненні або підтримці зовнішньополітичного курсу країни. Саме підвищення ступеню орієнтації в інформаційній сфері, що необхідно для прийняття адекватних державних рішень, стає вагомим фактором задоволенні національних інтересів.

У другому підрозділі “Інструментарій преси CША при веденні політики інформаційного впливу” увагу сконцентровано на основних етапах розробки інформаційної стратегії силового тиску – від її зародження до застосування. В контексті дослідження впливу американських засобів масової інформації на український політичний процес виникає цілком логічне запитання про встановлення природи і джерел походження антиукраїнських імпульсів, що народжуються у Вашингтоні і складають основну частину цього ж впливу. Такі “інформаційні кампанії” мають складну багатопланову та різноступеневу модель застосування. Для виокремлення та логічного спостереження за