Інвестиційна діяльність комерційного банку та її вплив на його фінансовий стан

Управління інвестиційним портфелем банку відбувається в умовах ризику та невизначеності.

Інвестиційні ризики комерційного банку класифікуються за наступними ознаками:

1) джерелами виникнення;

2) методами управління;

3) методами оцінки;

4) характером фінансових наслідків;

5) ступеню диверсифікованості;

6) характером прояву в часі;

7) рівнем фінансових втрат;

8) ступеню передбачуваності;

9) можливістю мінімізації негативного впливу тощо.

Ведучи мову про проблему формування портфеля за основними напрямами інвестиційної діяльності банку, які дозволяють обґрунтовано підходити до вибору стратегії управління та прийняття ризикових інвестиційних рішень щодо вибору об'єктів інвестування на основі заданої вихідної інформації, слід зазначити, що для її вирішення необхідно ідентифікувати перелік характеристик, на основі яких описується інвестиційна альтернатива, а також показники, що можуть бути використані у якості критерію прийняття оптимального ризикового інвестиційного рішення. Для цього необхідно розраховувати оптимальну структуру портфеля акцій для комерційних банків України з можливістю залучення та подальшого використанням різних видів активів як динамічної системи моделювання розміщення інвестицій, що здійснюється у відповідності до однієї зі сформованих перспектив.

В другому розділі роботи було проаналізовано, яким чином здійснюється управління інвестиційним портфелем в ПАТ КБ “Приватбанк”.

ПАТ КБ «Приватбанк» є одним з найбільших учасників фондового ринку в Україні.

Головним критерієм добору певних цінних паперів до інвестиційного портфелю банку “Приватбанк” є їх доходність та ліквідність.

Інвестиційний портфель банку формується таким чином, щоб забезпечити максимальну доходність. При цьому дотримання високої ліквідність цінних паперів необхідне для того, щоб банк мав можливість швидко продати ті цінні папери, по яким склалася несприятлива динаміка курсових вартостей (в певній мірі умова дотримання високої ліквідності присутніх у портфелі цінних паперів є запорукою уникнення значних фінансових втрат, оскільки забезпечує можливість продати цінні папери у разі перевищення граничної межі втрат.).

Аналіз динаміки, обсягів та структури інвестиційного портфелю “Приватбанку” дозволив відзначити, що ринкова вартість інвестиційного портфелю КБ “Приватбанк” протягом 2010 року збільшилась на 1, 090 млн грн або на 16, 1%. При цьому змінилась структура портфелю банку в розрізі окремих фінансових інструментів: сума векселів та корпоративних акцій в портфелі зменшилась на 0, 068 та 0, 08 млн грн відповідно. В результаті змінилась структура інвестиційного портфелю банку – збільшилась частка найбільш надійних фінансових інструментів, таких як облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та зовнішні державні зобов'язання, і відповідно зменшилась частка більш ризикованих інструментів – векселів, корпоративних акцій та облігацій. Збільшення в структурі портфелю банку надійних інструментів пов'язане з тим, що в умовах досить нестабільного фондового ринку України банк обрав досить консервативну стратегію управління інвестиційним портфелем, орієнтуючись головним чином на забезпечення надійності вкладень.

Проведений факторний аналіз доходності та ризику інвестиційного портфелю “Приватбанку” дозволив констатувати успіхи інвестиційних менеджерів “Приватбанку”, оскільки їм за аналізований період вдалося підвищити доходність портфелю на 0, 9% при тому, що рівень портфельного ризику був знижений на 0, 5%. Аналіз показників рентабельності інвестиційного портфелю КБ “Приватбанк” дозволив зробити висновки, що найбільш рентабельними є, відповідно, найбільш ризиковані фондові інструменти – акції підприємств, які забезпечують рентабельність на рівні 15, 6%; найменш рентабельними є відповідно найбільш надійні активи – внутрішні та зовнішні державні зобов'язання. Відзначимо, що саме низькі показники рентабельності більшості вітчизняних цінних паперів багато в чому стримують активність банку на фондовому ринку. Зазначимо також, що загалом “Приватбанк” дотримується досить консервативної стратегії управління інвестиційним портфелем, віддаючи перевагу більш надійним, але менш доходним цінним паперам.

В третьому розділі дипломної роботи на підставі проведеного аналізу були внесені пропозиції по удосконаленню механізму управління інвестиційним портфелем ПАТ КБ “Приватбанк”.

На наш погляд, існує два можливих напрямки оптимізації управління портфелем цінних паперів в КБ “Приватбанк”: По-перше, це відмова від орієнтації портфеля корпоративних цінних паперів виключно на цінні папери підприємств базових галузей промисловості (енергетичної, металургійної, нафтохімічної) і включення до портфелю акцій компаній інших галузей, які демонструють високі показники ефективності фінансово-господарської діяльності і які є більш цікавими з точки зору портфельного інвестування. По-друге, банку буде доцільним збільшити в портфелі цінних паперів частку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) а також збільшити присутність в портфелі зовнішніх боргових зобов'язань держави.

Зазначимо також, що зараз виникла об'єктивна необхідність у включенні до портфелю акцій нових підприємств, що ставить перед управлінням фінансових інвестицій “Приватбанку” проблему вибору найбільш перспективних з них. Головним орієнтиром при виборі підприємства для інвестування повинні служити саме перспективи росту компаній, а не недооціненість цінних паперів, виходячи з чого всі інвестиції повинні ґрунтуватися на серйозних фундаментальних дослідженнях. При цьому доцільним було б утримання в портфелі “Приватбанку” на рівні близько 10-15% акцій саме розвиваючихся компаній.

При виборі галузей факторами, що визначають галузеву структуру інвестиційного портфеля, залишаються ризик