Комплексна профілактика патологічних змін тканин протезного ложа з використанням біоінертних протезів, вакуум-терапії та препарата соєвих ізофлавонів "Ексо"

Використання протезів без покриття і додаткових впливів на організм знижують амплітуду піддатливості слизової оболоки альвеолярних відростків, особливо в перші терміни після протезування. Це пояснюється зміною функціонального стану сполучнотканинних структур, погіршенням кровонаповнення тканин протезного ложа. У четвертій і п'ятій групах пацієнтів динаміка змін показника амплітуди піддатливості вказує на вірогідно незначні порушення піддатливості слизової оболонки. Різке зниження цього показника у пацієнтів першої групи можна пояснити зниженням еластичних властивостей сполучнотканинних елементів слизової оболонки, а також її запальною зміною під впливом акрилових зубних протезів. Вакуум-терапія і покриття протезів фторопластом послаблюють це явище, а комбінація цих двох впливів, також як і сполучення фторопласта із застосуванням “ЕКСО” роблять слизову оболонку альвеолярних відростків дуже стійкою за цим показником. Стабільні показники у четвертій і п'ятій групах підтверджують ангіопротекторну і протизапальну дію препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО” і вакуум-впливу.

Аналізуючи ефективність додаткових лікувально-профілактичних заходів на ступінь атрофії альвеолярних відростків щелеп виявлено, що вже через один рік користування протезами вакуум-терапія і покриття протеза фторопластом істотно знижують ступінь атрофії відростків. У наступні роки атрофія прогресує, однак у групах пацієнтів, що одержали додаткове лікування, ступінь атрофії збільшується значно менше. Найбільш разючі результати отримані у пацієнтів, в яких поряд із покриттям протезів фторопластом використовувався препарат соєвих ізофлавонів “ЕКСО”. У цьому випадку атрофія не прогресувала навіть через три роки після користування протезами.

Ефективність додаткових лікувально-профілактичних заходів на ступінь атрофії альвеолярного відростка представлена на рис. 1.

 

Рис. 1. Вплив додаткових втручань на ступінь атрофії альвеолярного відростка щелепи після протезування.

 

Аналізуючи показники атрофії альвеолярних відростків верхньої і нижньої щелепи, відзначено, що процеси атрофії в середньому протікають інтенсивніше на нижній щелепі. Ступінь атрофії значно нижче в п'ятій групі і складає відповідно (0, 070, 005) мм і (0, 090, 005) мм на верхній і нижній щелепах проти

(0, 420, 039) мм і (0, 400, 042) мм відповідно в першій групі через два роки після протезування.

Аналізуючи цитологічну картину змін слизової оболонки протезного ложа під повними знімними акриловими протезами можна відзначити значну негативну реакцію епітелію слизової оболонки на протези, виготовлені методом компресійного пресування. Помітна поява в препаратах-відбитках значної кількості клітин глибоких шарів епітелію, загальним збільшенням клітинних елементів у полі зору, значним зростанням мікробіологічної обсімененності слизової оболонки, виявленням дріжджів і появою лейкоцитів. У четвертій і п'ятій групах відзначається тенденція до поступової зміни кількісного показника цитологічних досліджень: відзначається зниження у препаратах-відбитках ороговілих клітин поверхневого епітелію, зменшенням кокової флори, зниженням кількості лейкоцитів і зникненням з поля зору клітин базального шару епітелію.

Показники секреторної функції слинних залоз є відмінними індикаторами загальної резистентності організму (Левицкий А. П., 2000). Визначення показників секреторної функції демонструє динаміку реактивності слинних залоз після різних впливів. Протезування викликає неадекватні реакції організму, що відображається на різких перепадах швидкості салівації. Додаткові втручання  вакуум-вплив, покриття фторопластом і введення “ЕКСО” призводять до пом'якшення реакції організму на протез (рис. 2).

 

Рис. 2. Вплив додаткових втручань на секреторну функцію слинних залоз після протезування.

 

Важливим показником запалення є активність лізосомального ферменту кислої фосфатази. Протезування у терміни 6 місяців – 1 рік призводить до знач-ного підвищення активності цього ферменту в змішаній слині. Покриття зубних протезів фторопластом викликає істотне зниження активності кислої фосфатази. Ці дані вказують, що протези викликають запальні явища в ротовій порожнині як за рахунок виділення хімічних речовин, так і за рахунок дефектів поверхні. Запропонований комплекс знижує активність ферменту в усі терміни спостереження.

Аналізуючи біохімічні показники, відзначили, що в першій групі пацієнтів відзначаються порушення функціонування слинних залоз – згодом знижується рівень салівації, підвищується активність -амілази, пероксидази, кислої фосфатази. Активність лужної фосфатази, катепсинів рН-3, 5, БАЕЕ-естерази знижується. Аналіз цих змін показує збільшення частки ферментів, вироблених довколовушними слинними залозами при зменшенні частки секретів підщелепних, під'язичних і дрібних слинних залоз.

Комплексний вакуум-вплив поліпшує мікроциркуляцію в тканинах протезного ложа і стимулює процеси метаболізму в м'яких і кісткових тканинах пародонта. При цьому нормалізуються показники концентрації білка змішаної слини. Активність БАЕЕ-естерази, лужної фосфатази підвищується, активність -амілази, кислої фосфатази знижується. Аналогічну дію робить і призначення препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”. З огляду на те, що застосування “ЕКСО” призводить до більш виражених остеотропних ефектів, можна рекомендувати призначення всім пацієнтам із протезами курсових доз препарату. Це сприятливо впливає не тільки на тканини парадонта, але і на весь організм, включаючи опорно-руховий апарат і серцево-судинну систему.

Отримані дані слугували обгрунтуванням для розробки комплексу профілактики атрофії тканин протезного ложа на основі впливу на процеси мінералізації твердих тканин щелеп та процеси метаболізму м‘яких тканин порожнини рота, біохімічні показники слинних залоз.

Клінічні спостереження, проведені протягом трьох років, дали можливість зробити висновки, що використання препарата соєвих ізофлавонів “ЕКСО”, вакуум-вплив, біоінертне протезування попереджує прогресування патологічних змін тканин протезного ложа у пацієнтів із повною відсутністю зубів.

 

 

У дисертації теоретично обґрунтовано і подано нове практичне рішення задачі уповільнення патологічної атрофії тканин протезного ложа за повної відсутності зубів і подовження термінів