Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ОСВІТИ ім. ШУПИКА
 
ГРУШЕЦЬКА ОЛЕНА ВІКТОРІВНА
 
УДК 616-085: 618. 12-002: 615. 326
  
Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Київ- 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК академік АМН України, доктор медичних наук, професор Запорожан Валерій Миколайович, Одеський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1.
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ
член-кореспондент АМН України і Росії, доктор медичних наук, професор Тимошенко Леонід Васильович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології;
доктор медичних наук, професор, Венцківський Борис Михайлович, Національний медичний університет ім. академіка О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1
ПРОВІДНА УСТАНОВА
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології, м. Дніпропетровськ
Захист дисертації відбудеться “27” червня 2002 року
о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 613. 02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України (м. Київ, вул. Дорогожицька, 9)
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Незважаючи на те, що останнє десятиріччя характеризується значними досягненнями у вивченні етіології і патогенезу хронічних неспецифічних запальних захворювань придатків матки, успіхами їх лабораторної та інструментальної діагностики, а також удосконаленням і поліпшенням якості фармакологічних препаратів, використовуваних при лікуванні запальних захворювань жіночої репродуктивної системи, зазначена патологія становить 60-65% усієї гінекологічної захворюваності (Вовк І. Б., 1999; Дубоссарська З. М., 1996).
Найбільш частим ускладненням запальних процесів органів малого таза є трубно-перитонеальна безплідність, що становить 60-75%, при цьому, навіть після єдиного епізоду запального захворювання частота безплідності досягає 5-18% (Запорожан В. М., 2000; Кулаков В. И., 2001). Хронічні запальні захворювання придатків матки є етіологічним фактором анте- та інтранатального інфікування плоду і у 30% випадків приводять до невиношування вагітності (Венцківський Б. М., 1999; Чайка В. К., 2001). Порушення менструальної функції виявляються у 40-43% хворих, 60% пацієнток із ХЗЗПМ страждають сексуальними дисфункціями. Зазначені фактори стають причиною розладів психічного і фізичного здоров'я жінок і дезадаптації у шлюбі, обумовлюючи економічний і соціальний аспекти даної проблеми.
Зазначено тенденцію до збільшення частоти стертих і первинно хронічних клінічних форм ХЗЗПМ. Це пов'язано із зниженням загальної імунореактивності в популяції, безконтрольним застосуванням антибіотиків, еволюцією мікробного фактора, несприятливою екологічною обстановкою (Тимошенко Л. В., 1988).
Спостерігається також значне “омолодження” запальних процесів органів малого таза у жінок. Так, за даними Г. М. Савельєвої (1998), 70% хворих із сальпінгітом становлять жінки молодше 25 років, 75% з них ще не народжували.
При запальних захворюваннях органів малого таза у жінок виникає неузгодженість діяльності основних регуляторних систем організму, яка викликає порушення гомеостатичних реакцій і ослаблення адаптаційної здатності організму, внаслідок чого стає можливою реалізація етіологічних аспектів у виникненні, перебігу і хронізації запального процесу (Запорожан В. М., 2001; Іванюта Л. І. та співавт., 1999; Сметник В. П., 2000;).
Принципові терапевтичні підходи до проблеми ХЗЗПМ у даний час визначені, досить різноманітні й ефективні. Однак, з огляду на мультифакторність ХЗЗПМ, а також полісистемність розладів основних регуляторних систем організму, усе вищенаведене змушує вишукувати нові немедикаментозні підходи, що впливають на основні ланки патогенезу запального процесу і підвищують ефективність медикаментозної терапії (Дубоссарська З. М., 1997; Кира Е. Ф., 2001; Чайка В. К. и соавт., 1999).
Одним з найбільш перспективних напрямків у комплексі патогенетично обґрунтованих терапевтичних підходів при ХЗЗПМ є застосування немедикаментозних факторів, що діють як ізольовано, так і потенціюють дію медикаментозних препаратів (Венцківський Б. М. та співавт., 1999; Запорожан В. М., 2000; Іванюта Л. І., 2000).
Дані літератури щодо застосування електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону у гінекологічних хворих, а також його позитивний вплив на імунно-ендокринні взаємовідношення, дозволяють обґрунтувати його включення до комплексу протизапальної терапії у хворих із хронічними неспецифічними запальними захворюваннями придатків матки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом науково дослідної роботи кафедри акушерства і гінекології Одеського державного медичного університету і частиною Державної науково-технічної програми “Проблеми материнства, дитинства і сім'ї в сучасних соціально-економічних умовах України”, (№ держреєстрації 0196 U018907).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ шляхом розробки комплексного методу лікування із застосуванням немедикаментозних факторів.
Для реалізації зазначеної мети були поставлені наступні задачі:
1. Вивчити клінічний стан хворих і функціональний стан ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету у пацієнток із ХЗЗПМ.
2. Вивчити вплив ЕМВ мм діапазону на функціональний стан ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету у досліджуваної категорії хворих.
3. Оцінити клінічну ефективність комплексного
Фото Капча