Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів

 

 

У дисертаційній роботі проведені теоретичне обґрунтування і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування хворих із ХЗЗПМ в аспекті патогенетично обґрунтованого застосування ЕМВ мм діапазону як немедикаментозного доповнення до традиційної протизапальної терапії на підставі оцінки клінічного стану хворих, функціонального стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету в динаміці здійснюваного лікування та у віддалені терміни спостереження.

1. У хворих із ХЗЗПМ мають місце зміни в системі загального і місцевого антиінфекційного захисту, які полягають у зниженні загальної кількості лімфоцитів до рівня 57, 3%, зниженні коефіцієнта CD4/CD8 до 1, 6. Спостерігається підвищення вмісту лімфоцитів, що несуть пан-В-клітинні антигени до значень CD19 – 16, 6% і CD20 – 18, 7%. Наявне підвищення рівнів ІgA й ІgE у цервікальному слизові до 3, 1 г/л і 3, 6 мг/мл відповідно.

2. У хворих із ХЗЗПМ відзначаються порушення функціонування гіпофізарно-яєчникової системи, які полягають у підвищенні рівнів ЛГ і ФСГ у І фазу менструального циклу до 7, 6 МО/л і 9, 4 МО/л відповідно, а також у ІІ фазу менструального циклу до значень 14, 3 МО/л і 6, 3 МО/л відповідно. Наявне зниження вмісту Е2 у першу фазу менструального циклу до рівня 41, 7 пг/мл, а також зниження сироваткової концентрації П до 6, 1 нг/мл у ІІ фазу менструального циклу.

3. Комплексна із застосуванням ЕМВ мм діапазону терапія у хворих із ХЗЗПМ призводить до нормалізації функціонального стану імунної системи. Відзначено підвищення загальної кількості лімфоцитів до рівня, характерного для здорових жінок, а також коефіцієнта CD4/CD8 до 2, 2, нормалізація вмісту пан-В-клітинного пула лімфоцитів; зниження рівня ІgA до значень, наявних у практично здорових жінок, яке зберігається до віддаленого періоду спостереження; зниження вмісту ІgE, що зберігається до шостого місяця спостереження.

4. Комплексна з використанням ЕМВ мм діапазону терапія хворих із ХЗЗПМ призводить до повернення рівнів ЛГ і ФСГ до нормальних значень, яке зберігається протягом не менше шести місяців спостереження. Крім того, відбувається достовірне підвищення рівнів Е2 в першу до 71, 6 пг/мл і П до 12, 8 нг/мл у другу фазу оваріально-менструального циклу.

13

5. Позитивна динаміка у клінічному, імунному й ендокринному статусі хворих під впливом проведеного комплексного лікування із застосуванням ЕМВ мм діапазону зберігається до шостого місяця спостереження, з наступним поверненням до вихідного рівня у віддалений термін спостереження, що клінічно супроводжується підвищенням частоти загострень запального процесу.

6. Використання ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ призводить до поліпшення загального самопочуття, нормалізації психоемоційного статусу і більш швидкого купування больового синдрому, зменшення частоти загострень запального процесу, а також до нормалізації менструальної і сексуальної функцій, порівняно з пацієнтками, які одержували традиційну протизапальну терапію, підвищуючи, таким чином, ефективність лікування хворих із ХЗЗПМ.

 

 

1. Тумасян К. П., Грушецька О. В., Вороновська І. В. Застосування електрофорезу з бішофітом у комплексному лікуванні хворих на внутрішній ендометріоз у поєднанні з запальними захворюваннями жіночої статевої сфери // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. – 1999. – №2 (18). – С. 54-56.

2. Грушецкая Е. В. Частота выявления инфекций у женщин, обращающихся за гинекологической помощью // Вісник морської медицини. – 2000. – №1. – С. 3-5.

3. Грушецька О. В. Роль превентивного протигерпетичного лікування в програмі підготовки до допоміжних репродуктивних технологій // ПАГ. -2001. – №1. – С. 130-131.

4. Запорожан В. Н., Беспоясная В. В., Грушецкая Е. В. Иммунологические аспекты патогенеза воспалительных процессов придатков матки // Лікарська справа. – 2001. – №3. – С. 21-24

5. Грушецька О. В. Вплив електромагнітного випромінювання міліметрового діапазону на стан імунної системи у жінок із хронічними запальними захворюваннями придатків матки // Одеський медичний журнал. – 2001. – №6. – С. 84-86.

6. Зелинский А. А., Дегтяренко В. И., Рожков В. С., Грушецкая Е. В. Применение электрофореза пеловита для лечения больных с хроническими воспалительными заболеваниями придатков матки // Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції по немедикаментозним методам лікування в акушерстві та гінекології. – Одеса. – 2000. – С. 93-95.

7. Диагностика и лечение инфекций женских половых органов: Метод. рекомендации / В. Н. Запорожан, Н. Н. Низова, Н. Н. Рожковская, И. З. Гладчук, Ю. С. Мозговой, Е. В. Грушецкая, А. Г.

8. Волянская, В. Г. Дубинина, Л. М. Попова, Л. И. Артеменко, Н. Н. Белявский, Т. А. Лунько, А. В. Шевчук, С. А. Князев, В. Л. Кожаков / М-во здравоохранения Украины. – Одеса: Одеський гос. мед. університет, – 2002. – 33 с.

9. Деклараційний патент на винахід. Запорожан В. М., Беспоясна В. В., Бубнов В. В., Грушецька О. В. Одеський державний медичний університет. Спосіб індивідуального підбору довжини хвилі при ВВЧ-терапії. (11) 33580 А, (51) 6 А61N 1/06. 15. 02. 2001. Бюл. №1.

10. Деклараційний патент на винахід. Запорожан В. М., Беспоясна В. В., Бубнов В. В., Грушецька О. В. Одеський державний медичний університет. Спосіб