Комплексне лікування хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки з використанням немедикаментозних факторів

4. Розробити методику комплексного лікування хворих із ХЗЗПМ із застосуванням ЕМВ мм діапазону.

Об'єкт дослідження – хронічні неспецифічні запальні захворювання придатків матки у жінок.

Предмет дослідження – клінічний стан хворих із ХЗЗПМ, функціональний стан ендокринної, імунної систем і системи місцевого імунітету у зазначеної категорії хворих.

Методи дослідження – загальноклінічні методи, інструментальні, імунофлюоресцентні, імуноцитохімічні, імуноферментні, бактеріологічні, бактеріоскопічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено динаміку показників імунного гомеостазу, системи місцевого імунітету у хворих із ХЗЗПМ при комплексному лікуванні із застосуванням ЕМВ мм діапазону.

Вперше вивчено динаміку показників ендокринного гомеостазу хворих із ХЗЗПМ під впливом комплексного протизапального лікування із застосуванням ЕМВ мм діапазону у певних режимах.

Вперше вивчено клінічну ефективність комплексного із застосуванням ЕМВ мм діапазону лікування у хворих із ХЗЗПМ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних даних розроблено методику комплексного лікування хворих із ХЗЗПМ із застосуванням ЕМВ мм діапазону у сполученні з традиційною протизапальною терапією.

Для адекватної оцінки використовуваного методу лікування і підвищення його ефективності, рекомендовано вивчення стану ендокринної, імунної і системи місцевого імунітету як до застосування комплексного протизапального лікування, так і через 6 місяців після його закінчення.

Теоретичні положення і практичні рекомендації дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри акушерства і гінекології №1 Одеського державного медичного університету для лікарів акушерів-гінекологів, лікарів-інтернів і студентів.

Методика, розроблена в результаті проведених досліджень, використовується при лікуванні хворих із зазначеною патологією в МКЛ № 2, м. Одеса, НДІ Здоров'я сім'ї, м. Одеса, а також в НДІ Нових медичних технологій і проблемних захворювань ОДМУ.

Особистий внесок здобувача. Автор здійснила відбір 110 хворих із ХЗЗПМ, диспансерне і стаціонарне їх спостереження, обстеження пацієнток, як до початку лікування, так і в подальші терміни спостереження. Проведено традиційне (55-ти хворим) і комплексне (55-ти хворим) протизапальне лікування з використанням ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ. Автор самостійно провела аналіз одержаних даних, сформулювала висновки, розробила практичні рекомендації щодо використання ЕМВ мм діапазону у хворих із ХЗЗПМ.

Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи повідомлені на симпозіумі з міжнародною участю “Безплідність: допоміжні репродуктивні технології 2000” (Київ, 1999), на науковій конференції Асоціації репродуктивної медицини “Актуальні питання сучасної репродуктивної медицини” (Одеса, 2000), на конференції з курортології і фізіотерапії (Одеса, 2000). Матеріали дисертаційних досліджень використовуються в лікувально-педагогічній практиці кафедри акушерства і гінекології Одеського державного медичного університету.

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 6 наукових праць, 5 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, з них самостійно – 3, одержано 2 державних патенти на винахід, тези опубліковані у збірниках науково-практичних конференцій, видано методичні рекомендації.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 166 сторінках машинописного тексту і містить 24 таблиць і 6 ілюстрацій. Складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій і списку використаної літератури, що містить 160 вітчизняних і російськомовних, а також 53 закордонних джерел.

 

 

Матеріали і методи досліджень. Під нашим спостереженням перебували 140 жінок, у тому числі 110 хворих із ХЗЗПМ. 30 практично здорових жінок склали контрольну групу. Усі жінки були в репродуктивному віці. Хворих на ХЗЗПМ було розбито на 2 групи: І групу (порівняльну) склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким було проведено традиційне протизапальне лікування, ІІ групу (основну) – склали 55 хворих із ХЗЗПМ, яким до комплексу протизапальних заходів включали ЕМВ мм діапазону.

В обстежених хворих вивчали скарги, анамнез захворювання, частоту загострень запального процесу, стан менструальної, сексуальної і генеративної функцій. Здійснювався загальний огляд, огляд шийки матки в дзеркалах, бімануальне гінекологічне і кольпоскопічне обстеження. Проводили ідентифікацію піхвової мікрофлори. Усім пацієнткам проводили лабораторні дослідження крові, сечі.

При спеціальному обстеженні використовувалися наступні методи: УЗД органів малого таза, діагностична лапароскопія і гістероскопія.

Усі хворі були проліковані з використанням традиційних курсів протизапальної терапії, рекомендованих посібниками і методичними рекомендаціями МОЗ України (1998) і включали антибіотики за показаннями, нестероїдні протизапальні, десенсибілізуючі препарати, анальгетики, седативні препарати, антикоагулянти й антиагреганти, а також вітамінно-мікроелементні комплекси.

Вплив електромагнітним полем мм діапазону здійснювали з 8-10 дня менструального циклу по 45 хвилин раз на добу, на ділянку грудини в місці прикріплення 2 ребра, протягом 10 днів. Довжина хвилі випромінювання 7, 1 мм, потужність впливу до 10 мвт/см2. Клінічний стан хворих досліджувався через 1 місяць після проведеної як традиційної, так і комплексної протизапальної терапії, через 6 місяців та у віддаленому періоді спостереження (12±2 місяці).

У ці ж терміни вивчався стан ендокринної системи по сироваткових концентраціях гонадотропних гормонів гіпофіза і стероїдних гормонів яєчників імунофлюоресцентним методом за допомогою готових наборів “Delfia”, тест-реагентів фірми “LKB Pharmacia” (Фінляндія) на 5-8 і 20-24 дні менструального циклу.

Стан імунної системи оцінювали у періовуляторному періоді імуноцитохімічним методом за допомогою моноклональних антитіл виробництва компанії “DAKO” (Фінляндія) до антигенів кластерів диференціювання лімфоцитів крові обстежуваних. Визначали загальну кількість Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій. Для оцінки стану місцевого імунітету визначали вміст Ig основних класів (A, M, G, E) у цервікальному слизові