Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ

У результаті проведеної дослідницької роботи сформульовано комплекс положень та висновків, що виносяться на захист, а саме:

дослідження дисертантом системи конституційних екологічних прав дозволило дійти висновку про те, що зазначеними правами доцільно вважати закріплену нормами Конституції якісно нову, самостійну групу можливостей, спрямовану на задоволення екологічних потреб та інтересів. Виходячи з цього, зміст конституційних прав становить собою можливості людини і громадянина проживати в безпечному для життя і здоров’я довкіллі та відшкодовування завданої порушенням цього права шкоди, вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, право на поширення зазначеної інформації та заборону її засекречення;

обгрунтовано думку про те, що зазначена система прав не є сталою та незмінною. Автор вважає можливим її розширення з урахуванням міжнародно-правових стандартів прав людини, доповнення існуючих новими видами екологічних прав та свобод, з метою забезпечення нормального існування людини, як біосоціального організму;

зазначивши, що концепцію права людини і громадянина на безпечне навколишнє середовище більш грунтовно відображено в українському законодавстві, ніж у міжнародному праві (Ю. С. Шемшученко) а це, в свою чергу, об’єктивно стримує процес закріплення зазначеного права за умов орієнтації на загальносвітові цінності, зумовлює невиправдане різночитання стосовно його розуміння та тлумачення, дослідник звертає увагу не необхідності приведення екологічного законодавства України у відповідність до близько 300 законодавчих актів Європейського союзу та міжнародних документів;

найбільш актуальним завданням, яке повинно сприяти реалізації конституційних екологічних прав, дисертант визначає підвищення ефективності законодавчої та правореалізаційної діяльності державних органів і, зокрема, органів внутрішніх справ у галузі забезпечення зазначеного виду прав;

відповідниий авторський аналіз дозволив виділити в системі нормативно-правового забезпечення органів внутрішніх справ конституційних екологічних прав людини і громадянина положення, які: а) розкривають зміст конституційних екологічних прав; б) стосуються особливостей діяльності зазначених органів; в) встановлюють види відповідальності за порушення згаданої категорії прав;

- обгрунтовано висновок про те, що особливостями діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню реалізації конституційних екологічних прав є такі: діяльність зазначених органів, що визначається компетенцією всіх їх функціональних підрозділів, повинна бути чітко сформульована та визначена законодавством; вказана компетенція визначається у відповідних сферах, серед яких розрізняють сферу охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, дізнання, виконання судових рішень та постанов тощо;

основними напрямками розвитку компетенції органів внутрішніх справ, як частини юридичних гарантій реалізації конституційних прав та свобод, автор вважає: створення умов для дійсної реалізації громадянами своїх прав та свобод; забезпечення їх безпосередньої реалізації; профілактика правопорушень, що посягають на екологічні права та свободи громадян; охорону (захист) зазначених прав та свобод людини і громадянина та їх відтворення у випадку порушення;

комплексний аналіз форм і методів діяльності органів внутрішніх справ по забезпеченню конституційних екологічних прав, характеристика їх змісту, дозволяє поділити форми на правові та неправові; доповнити доповнити існуючі форми діяльності міжнародно-правовою та інформаційно-правовою; до методів зазначеної діяльності запропоновано віднести способи, прийомим та засоби, які використовуються для досягнення поставленої мети і становлять зміст цієї діяльності (правова пропаганда, інформування, профілактичні заходи, заохочення громадян) ;

дослідження аналізу форм та методів діяльності зарубіжних правоохоронних структур дозволило дійти висновку про практику покладення обов’язку боротьби з порушеннями природоохоронного законодавства на спеціальні підрозділи, що наділені широкими повноваженнями, працівники слідства яких проходять регулярну підготовку та тренування з навичок розслідування екологічних злочинів. Автор робить висновок, що кваліфіковано виявляти та розслідувати екологічні правопорушення здатні лише спеціально підготовлені працівники органів внутрішніх справ, не обтяжені завданням попередження та боротьби з іншими видами правопорушень;

обґрунтовується пропозиція створення підрозділів екологічної міліції в системі місцевої міліції; підрозділи місцевої міліції запропоновано підпорядковувати відповідним управлінням (відділам) внутрішніх справ;

пропонується, з метою координації та взаємодії органів внутрішніх справ, створити спеціальний механізм а саме: у складі Міністерства внутрішніх справ, управлінь в областях створити структурні підрозділи по забезпеченню конституційних екологічних прав та екологічні комісії, під час планування державної програми з екологічної безпеки розширити поле діяльності органів внутрішніх справ, вивести її за межі суто природоохоронної, організувати її на підставі комплексного підходу до забезпечення екологічної безпеки, як складової конституційних екологічних прав; удосконалити спеціально-освітній рівень підготовки працівників органів внутрішніх справ;

автором внесено й інші конкретні пропозиції щодо змін і доповнень до чинного законодавства України, а також щодо прийняття нових нормативних актів, які забезпечать повнішу й ефективнішу реалізацію конституційних екологічних прав людини й громадянина та забезпечення їх діяльністю органів внутрішніх справ.

Наукове і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертаційному дослідженні, можуть сприяти процесу вдосконалення Основного Закону та національного законодавства в галузі регулювання конституційних екологічних прав людини і громадянина взагалі, а також удосконалення діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері правовідносин.

Крім того, сформульовані в дисертації висновки і пропозиції як теоретичні, так і практичні, можуть бути використані:

- в науково-дослідницькій діяльності – для подальшої розробки та вдосконалення теорії конституційного статусу людини і громадянина, забезпечення реалізації конституційних екологічних прав;

- у законотворчій роботі – як теоретичний матеріал для вдосконалення системи нормативно-правових актів, що регулюють діяльність правоохоронних органів, і передусім органів внутрішніх справ у зазначеній галузі;

- в навчальному процесі