+3 8(066) 185-39-18
fвипускної щілини у фазі зближення конусів становить 3/4.
Продуктивність дробарки. Площа горизонтальних перетинів робочої зони конусної дробарки на різних рівнях по висоті різна, неоднакова також і швидкість просування матеріалу. Тому пропускна здатність різних перетинів неоднакова, у не профілях, що забиваються, робочої зони вона збільшується зі зниженням рівня перетину.
Продуктивність дробарки визначається горизонтальним перетином, що має об'ємну найменшу пропускну здатність. Такий критичний перетин звичайно виявляється на рівні входу матеріалу в паралельну зону. Але в даній дробарці перетин близько до рівня завантаження. Варто також ураховувати різне розпушення матеріалу в робочій зоні в міру зниження рівня перетинів, у не профілях, що забиваються, коефіцієнт розпушення безупинно зростає до розвантажувального рівня.
Отже, максимальна продуктивність дробарки визначається добутком об'ємної пропускної здатності критичного перетину й насипної щільності матеріалу, що дробить. Якщо критичний перетин перебуває на рівні входу в паралельну зону, то продуктивність повинна залежати від площі цього перетину й, отже, від ширини випускної щілини. По каталогах заводу виготовлювача продуктивність дробарки ставиться в пряму залежність від ширини випускної щілини й тому для даної дробарки можна говорити про питому продуктивність на 1 cм ширини щілини.
Спрощено, об'ємну теоретичну продуктивність можна розрахувати на підставі наступних допущень. Якщо позначити просування матеріалу в робочій зоні за один оберт ексцентрика х, то із дробарки випадає кільце матеріалу обсягом (рис.2.5):
(2.1)
де:в – ширина вихідної щілини;
– діаметр окружності описуваної центром ваги прямокутником АВСД.
Для спрощення можна прийняти Dc=D, де D - діаметр підстави конуса, що дасть незначну погрішність. Якщо прийняти, що довжину паралельної зони матеріал проходить за один або два оберти, тобто х=1 або 1/2, а I пропорційна діаметру конусах, L=k Рис 2.9.
Рис. 2.9 - Схема роботи дробарки
де Dc - конструктивний параметр дробарки, тоді теоретично об'ємна продуктивність дробарки:
м3/ч(2.2)
де: п - частота хитань конуса. Т=243 об/хв. (с. 139, ф 63 [4])
С- ширина вихідної щілини, м.
D-діаметр підстави конуса, м.
К- коефіцієнт пропорційності, k= 1.1. (с. 107 таб. 17 [4])
Перехід до масової продуктивності утруднений невідомістю коефіцієнта розпушення в момент розвантаження. Дійсна продуктивність дробарок типу КМД - 2200 коливається в широких межах залежно від міцності й розміру руди, її вологості й т.п.
2.3.2 Опис кінематичної схеми привода конусної дробарки
Визначення ККД привода.
Кінематична схема привода конусної дробарки наведена на мал.2.6, і складається з наступних елементів: вісь нерухомого конуса 1, вісь рухливого конуса 2, крапка терапії 3, вертикальний вал дробарки 4, з напресованим на ньому конусом 5, обертається ексцентрично, кінець вала одержує початковий рух наближаючи й видаляючи тим самим конус, що дробить, від нерухомої поверхні, що дробить, 6 й одночасно обкатуючи її; вал 4 приводитися в обертання ексцентриковою втулкою 7, на якій укріплено конічне колесо 8, зчеплене з конічною шестернею 9 приводного швидкохідного вала 11, установленого на підшипниках ковзання 10, приводиться в дію через пружну муфту 12 електродвигуном 13.
Визначаємо ККД (коефіцієнт корисної дії)привода конусної дробарки, уважаючи, що горизонтальний вал з конічною шестернею з'єднаний пружною муфтою з електродвигуном:
(2.3)
де: =0,96 - ККД зубчатої конічної пари (с. 13, [1])
=0,99 - ККД пружної муфти (с. 13, [1]).
=0,99 -ККД, що враховує втрати в парі підшипників ковзання (с. 13, [11]).
2.4 Розрахунок потужності привода механізму
Вихідні дані
1.Режим роботи: середній
2.Характер роботи: постійний
3.Рід струму: змінний
4.Напруга =6000 В.
5.Частота струму: промислова 50 Гц
6.Число обертів: =500 об/хв
7.Число хитань конуса: =243 об/хв
8.Статичний момент на валу двигуна: Мст=4500Н. м.
Визначаємо розрахункову статичну потужність привода конусної дробарки (с. 13, ф.1.6,[1]).
кВт(2.4)
де: =4500Нм - статичний момент на валу двигуна
N=500об/хв - число обертів двигуна
9750-переказний коефіцієнт
Визначаємо необхідну номінальну потужність електродвигуна:
кВт(2.5)
де: =0,932-ККД привода конусної дробарки
Вибираємо двигун з каталогу [6, с.98 табл.65] АОК2-560.
Умови вибору ~[n]
Тип двигуна: АОК2-560.
Характеристика двигуна:
Потужність [N]=250квт
Напруга [V]=6000B
Струм [I] =452 А
Число обертів [n] =500об/хв
ККД% =94,6%
Cos = 0,89
Маховий момент 107 кг/м3
Вага двигуна m=1950 кг.
кВт
об/хв ~[n=5002,05об/хв
2.5 Силовий і кінематичний аналіз механізму
1) Визначаємо передаточне число конічної передачі
(с. 19, [1])(2.6)
де: =500 об/хв - число обертів двигуна;
=243 об/хв - число хитання конуса;
2) Визначаємо момент обраного електродвигуна, що він розів'є при максимальній статичній потужності (с. 12, [1]).
Нм(2.7)
3) Визначаємо момент на швидкохідному валу конічної шестерні з урахуванням втрат у швидкохідній муфті й підшипниках ковзання:
Нм(2.8)
4) Визначаємо момент на конічному колесі зубчатої пари (на ексцентриковій втулці):
Нм(2.9)
2.6 Розрахунок елементів кінематичної схеми
1) Розрахунок і вибір швидкохідної муфти
Вихідні дані
1. Розрахунковий крутний момент Нм,