Корекція дисфункції печінки в комплексному хірургічному лікуванні хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки (клініко-експериментальне дослідження)

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень дисертаційної роботи оприлюднені на: підсумкових студентських наукових конференціях Івано-Франківської державної медичної академії (1997, 1999, 2000) ; Міжнародній медичній конференції студентів і молодих лікарів (Люблін, Польща, 1998) ; V Всесвітньому медичному конгресі студентів і молодих лікарів (Катовіце, Польща, 2000) ; обласній науково-практичній конференції “Виявлення, діагностика і лікування передракових захворювань і злоякісних пухлин органів травлення” (Івано-Франківськ, 2000) ; Міжнародній конференції хірургів “Деякі питання ургентної хірургії” (Ужгород, 2001) ; ІV республіканській науково-практичній конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології” (Київ, 2001) ; звітній науково-практичній конференції лікарів-інтернів (Івано-Франківськ, 2001) ; Науково-практичній конференції “Застосування препаратів Державного Київського підприємства по виробництву бактерійних препаратів “Біофарма” в клінічній практиці” (Яремче, 2001) ; X з’їзді онкологів України (Ялта, 2001) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції “Гнійно-септичні ускладнення в хірургії. Нові технології хірургії ХХІ століття” (Яремче, 2002) ; засіданні обласного наукового товариства хірургів Івано-Франківської області (Івано-Франківськ, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових робіт: 6 – у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 – в матеріалах і тезах наукових конференцій і з’їзду. Із них – 8 самостійних робіт і 5 – у співавторстві.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 218 сторінках комп’ютерного тексту і складається із вступу, 7 розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який охоплює 293 першоджерела, і додатків. Робота містить 41 таблицю і 45 рисунків. Бібліографічний опис літературних джерел, таблиці, ілюстрації та додатки займають 82 сторінки.

 

 

Матеріал та методи дослідження. Оскільки в умовах клініки прослідкувати динаміку морфофункціональних змін в печінці в процесі розвитку, перебігу і хірургічного лікування ОРОК практично неможливо, нами проведено експериментальні дослідження на 57 собаках. З цією метою опрацьовано нову методику моделювання ОНОК (Рац. пропозиція № 30/2457 від 26. 12. 2001), суть якої полягає в тому, що одною спеціально сплетеною лавсановою смужкою через отвір в брижі двічі обкручували ОК по типу удавки таким чином, щоб між кишкою та ниткою без особливих зусиль проходив кінець кровоспинного затискача.

Хірургічне відновлення прохідності ОК проводили через 72 години після моделювання ОНОК шляхом резекції обтурованої ділянки кишки з наступним формуванням міжкишкового анастомозу бік-в-бік.

Всі тварини були розподілені на 6 серій: Інтактні собаки – 10 здорових тварин; І гр. – контроль на лапаротомію – 9 тварин; ІІ гр. – перебіг ОНОК без відновлення її прохідності – 11 тварин, які спостерігались в динаміці перебігу змодельованої КН до 204 год. захворювання; ІІІ гр. – тварини з ОНОК після відновлення прохідності кишки – 9 собак, яких спостерігали протягом 240 год. післяопераційного періоду; ІV гр. – перебіг ОНОК на фоні щоденного довенозного введення препарату ЦП в дозі 4, 5-5 мг/кг – 9 тварин; V гр. – тварини з ОНОК після відновлення прохідності кишки на фоні щоденного довенозного введення препарату ЦП в дозі 4, 5-5 мг/кг протягом 7 днів післяопераційного періоду – 9 собак.

Рівень біохімічних показників крові визначали через 12, 36, 60, 108, 204 год. перебігу ОНОК і через 72, 144, 240 годин після відновлення прохідності кишки. Структурні зміни печінки вивчали через 60 і 144 год. перебігу ОНОК і через 240 год. після відновлення прохідності кишки.

В основу клінічної частини роботи покладено аналіз медичної документації на 1547 хворих з вперше встановленим діагнозом РОК, взятих на облік Івано-Франківським обласним онкологічним диспансером за період 1989-1999 рр. При цьому вивчали показники розповсюдження РОК, безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих. Власні спостереження ґрунтуються на результатах клініко-лабораторних, інструментальних методів дослідження та безпосередніх результатів комплексного хірургічного лікування 135 хворих на ОРОК, які були прооперовані на базах Івано-Франківського обласного і Коломийського міжрайонного онкологічних диспансерів за період 2000-2001рр. Згідно класифікації Э. Г. Топузова (1989), компенсовану КН діагностували у 35 (25, 9%) хворих, субкомпенсовану КН у 48 (38, 5%) і декомпенсовану КН у 52 (38, 5%) хворих. Серед усіх обстежених чоловіків було 80 (59, 3%), а жінок 55 (40, 7%), середній вік складав 66, 810, 4 років.

За характером хірургічного втручання хворих розділили на 2 групи: 1) радикально прооперовані; 2) симптоматично прооперовані. В залежності від застосування препарату ЦП в післяопераційному періоді кожна з груп також була поділена на 2 підгрупи (Табл. 1).

 

Таблиця 1

Розподіл хворих на ОРОК за методами лікування

 

Препарат ЦП в дозі 1, 5-2, 0 мг/кг маси тіла 62 хворим підгруп А і В вводили протягом 5-7 днів післяопераційного періоду, розведеним на 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, довенозно крапельно 1 раз на день.

З метою