Корекція дисфункції печінки в комплексному хірургічному лікуванні хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки (клініко-експериментальне дослідження)

6. В залежності від ступеня обструктивної кишкової непрохідності та рівня ендотоксикозу вважаємо доцільним у хворих з декомпенсованою чи тривалою субкомпенсованою непрохідністю ободової кишки ракового генезу проводити двохетапні хірургічні втручання з формуванням на першому етапі розвантажувальних колостом і наступною корекцією морфофункціонального стану печінки в поєднанні з церулоплазміном і тільки після стабілізації функціональних показників, через 3-4 тижні після першого етапу, проводити радикальне оперативне втручання.

7. Включення препарату церулоплазмін в дозі 2 мг/кг в схему дезінтоксикаційної терапії у хворих на обструктивний рак ободової кишки в ранньому післяопераційному періоді сприяє покращенню морфофункціонального стану печінки, збільшенню функціональних резервів системи антиоксидантного захисту, що веде до зниження ступеня ендогенної інтоксикації і покращення безпосередніх результатів хірургічного лікування. Зокрема, у радикально прооперованих хворих призначення церулоплазміну супроводжувалось зниженням показника післяопераційної летальності з 14, 3% до 9, 1%, зменшенням частоти післяопераційних ускладнень з 42, 9% до 31, 8%, в тому числі поліорганної недостатності і гнійно-септичних у 2, 1 рази. У хворих, що перенесли симптоматичні операції, летальність знизилась з 37, 5% до 27, 8%, а частота післяопераційних ускладнень – з 70, 8% до 55, 6%.

 

 

1. В якості об’єктивного тесту морфофункціонального стану печінки у хворих на обструктивний рак ободової кишки рекомендується визначення в сироватці крові активності ферментів аргінази, лужної фосфатази, псевдохолінестерази і церулоплазміну.

2. З метою швидкої і об’єктивної оцінки ступеня синдрому ендогенної інтоксикації та контролю його корекції церулоплазміном у хворих на обструктивну непрохідність ободової кишки доцільно визначати в сироватці крові вміст молекул середньої маси, малонового діальдегіду і дієнових кон’югатів.

3. Після виконання радикального або симптоматичного хірургічного втручання у хворих на обструктивний рак ободової кишки доцільно включати в комплекс інфузійно-трансфузійної детоксикаційної терапії препарат церулоплазмін по 2 мг/кг маси тіла, розведеного на 200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, внутрішньовенно крапельно, з швидкістю інфузії не більше 30 крапель на хвилину, протягом 5-7 днів, починаючи з першої післяопераційної доби.

4. У хворих на рак ободової кишки, ускладнений декомпенсованою чи тривалою субкомпенсованою кишковою непрохідністю на фоні вираженої ендогенної інтоксикації, рекомендуємо проводити двохетапні оперативні втручання з формуванням на першому етапі розвантажувальних колостом і наступною корекцією морфофункціонального стану печінки в поєднанні з препаратом церулоплазмін. Після стабілізації функціональних показників, через 3-4 тижні після першого етапу, виконувати радикальне оперативне втручання.

 

 

1. Голотюк В. В. Можливість корекції церулоплазміном ендогенної інтоксикації, що зумовлена обструкцією ободової кишки // Онкологія. – 2001. – Т. 3, № 4. – С. 286-289.

2. Голотюк В. В. Ендогенна інтоксикація у генезі печінкової недостатності при гострій обтураційній непрохідності ободової кишки і корекція її препаратом “церулоплазмін” // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. – 2001. – №14. – С. 3-5.

3. Голотюк В. В. Морфо-функціональний стан печінки та його корекція при обструктивній непрохідності ободової кишки в клініці та експерименті // Шпитальна хірургія. – 2002. – №1. – С. 65-69.

4. Рак ободової кишки в Івано-Франківській області: сучасний стан проблеми та шляхи покращення результатів лікування / А. І. Дацун., Є. М. Нейко., Є. М. Юркевич., В. Г. Гончар., В. В. Голотюк // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8, № 1. – С. 15 – 18.

5. Результати діагностики та хірургічного лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки (за матеріалами лікувальних закладів Івано-Франківської області протягом 1989-1999 рр.) / І. А. Голотюк., В. В. Голотюк., В. Г. Гончар., А. І. Дацун., І. Ю. Костинський., В. Р. Романчук., Є. М. Юркевич // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8, № 2. – С. 84 – 87.

6. Особливості клінічного перебігу та діагностики раку ободової кишки / А. І. Дацун., Є. М. Нейко., І. Ю. Костінський., П. М. Семенів., В. В. Голотюк // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т. 8, № 4. – С. 41-44.

7. Голотюк В. В. Вплив печінки на вміст білкових фракцій, міді, заліза, активність церулоплазміну та насиченість трансферину плазми крові залізом при гострій кишковій непрохідності // Тези доповідей 66 підсумкової студентської наукової конференції. – Івано-Франківськ, 1997. – С. 18.

8. Голотюк В. В. Морфофункціональний стан печінки у собак при обтураційній кишковій непрохідності // Тези доповідей 68 студентської наукової конференції. – Івано-Франківськ, 1999. – С. 22.

9. Голотюк В. В., Решетило В. А. Результати хірургічного лікування хворих на обструктивний рак ободової кишки // Тези доповідей 69 студентської наукової конференції. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 17-18.

10. Голотюк В. В. Механізми і корекція ендогенної інтоксикації церулоплазміном при обструкції ободової кишки пухлиною та в експерименті // Тези доповідей ІV Республіканської науково-практичної конференції молодих онкологів України “Сучасні проблеми експериментальної та клінічної онкології” – Київ, 2001. – С. 13.

11. Голотюк В. В. Морфофункціональні зміни в печінці при обструктивному раку ободової кишки і корекція їх церулоплазміном // Матеріали Х з’їзду онкологів України. – Київ, 2001. – С. 103.

12. Golotyuk V. Influence of Operation for Intestinal Permeability Restoration on Liver Structure and Content of