Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Корелятивні зв’язки біометричних показників гібридів та ліній соняшника в різних умовах вирощування

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 

пари ознак мають сталі кореляції у тих самих зразків. Тоб то місце, або густота вирощування не впливають на кореляційний зв’язок ознак, він буде інший тільки, якщо взяти для вивчення інший матеріал. Кореляційний зв’язок зумовлений тільки генетичною природою вивчаємого матеріалу. Але це не відноситься до самих показників вони все ж таки дуже залежать від умов вирощування.

Для легшого сприйняття впливу на врожай результати приведені в окремій таблиці 3. 11.
Ці дані свідчать про наявність досить вагомого впливу густоти стояння та умов вирощування на різні селекційні лінії. Так лінія ЗЛ-102А збільшує врожайність з підвищенням густоти стояння рослин в обох екологічних середовищах, та при вирощуванні з однією густотою в більш сприятливих умовах Запоріжжя. Така ж тенденція спостерігається у лінії ОД-3369, простого гібриду ОД1036х3369, та батьківський лінії КЛВ-80/1. Батьківська лінія ЗЛ-678 не дає збільшення врожаю при зміні як густоти стояння так і умов вирощування.
 
Таблиця 3.11 – Вплив густоти стояння та місця вирощування на врожайність ліній. 
Назва лінійПрибавка з підвищенням густоти стояння рослин у Херсонський _бл.... Прибавка з підвищенням густоти стояння рослин у Запорізький _бл.... При густоті 40 тис. га прибавка врожаю в Запорізьська _бл... порівняно з ХерсонськоюПри густоті 56 тис. га прибавка врожаю в Запорізьська _бл... порівняно з Херсонською
ЗЛ-102А0, 37*0, 61*0, 140, 38*
ОД-33690, 29*-0, 080, 68*0, 31*
Од (1036х3369) 0, 30*0, 63*0, 010, 34*
Кубанський 93-0, 69*----0, 19----
КЛВ-80/1-0, 070, 28*0, 32*0, 72*
ЗЛ-678В-0, 06-0, 03-0, 010, 02
Примітка: *- достовірно з вірогідністю 95%
 
За цими даними можливо зробити наступній висновок: для більш врожайного матеріалу більшим є і вплив умов вирощування на врожайність, а лінії з меншою врожайністю і страждають від умов менше, а іноді і зовсім несприятливі умови не ведуть до зменшення урожайності.
Вирощування гібридів, сортів та селекційних ліній впливає на розміри насіння та їх врожайність. Врожайність більшості вивчених зразків значно підвищилась при вирощуванні в більш сприятливих агротехнічних та кліматичних умовах Запоріжжя.
Більш пристосованими до складних екологічних умов є сорти соняшнику, ніж гібриди. Вирощування гібридів потребує належної кількості опадів та інших екологічних умов.
 
Висновки
 
Встановлена суттєва кореляція між ознаками маса 1000 сім’янок та довжина сім’янки.
Встановлена відсутність кореляції між врожайністю гібридів та розмірами сім’янки.
Для врожаю соняшника серед гібридів важливою є довжина сім’янки, тому що варіабельність інших розмірів сім’янки не досить велика. Тому стає цікавим пошук збільшення цих параметрів.
Вирощування гібридів, сортів та селекційних ліній впливає на розміри насіння та їх врожайність. Врожайність більшості вивчених зразків значно підвищилась при вирощуванні в більш сприятливих агротехнічних та кліматичних умовах Запоріжжя.
Більш пристосованими до складних екологічних умов є сорти соняшнику, ніж гібриди. Вирощування гібридів потребує належної кількості опадів та інших екологічних умов.
Місце, або густота вирощування не впливають на кореляційний зв’язок всіх можливих пар між ознаками: урожай, висота рослин, лушпинність, олійність, вихід олії та маса 1000 насінин; він буде інший тільки, якщо взяти для вивчення інший матеріал.
 
ПРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ
 
Пустовойт Г. В., Слюсарь А. Л. Использование диких видов Helianthus в селекции // Бюл. ВИР. – 1977. – Вып. 69. – С. 11-19.
Плачек Е. М. Подсолнечник // Труды саратовской областной сельско-хозяйственной опытной станции. Отчёт Селекционного Отдела. – Выпуск У-й, – Саратов. – 1915. -C. 58-74.
Стебут А. Сортоводство: Селекция сельскохозяй-ственных растений. – Харьков: Харьковское общество сельского хозяйства, 1910. – 220с.
Сапегин А. А. Научные основы селекции. -М., 1924. – 104с.
Пустовойт Г. В. Селекция и семеноводство подсолнечника во ВНИИМК // Бюллетень Научно-технической информации по масличным культурам, Выпуск!!, Краснодар 1972г., С. 67-73.
Пустовойт Г. В., Суровикин В. И., Илатовский В. П., Галкина Н. С. Результаты и перспективы селекции на скороспелость // Селекция и семеноводство- 1982, №12, С. 25-27.
Кириченко В. В. Селекція і насінництво перехреснозапильних культур в Україні// Вісник аграрної науки. – 2000. – №12. – С. 42-45.
Дьяков А. Б. Идиотип растений и параметри создаваемых гибридов подсолнечника // Масличные культуры, 1985. – №3. – С. 30-33.
Дьяков А. Б. Продолжительность вегетации генотипов подсолнечника и реализация их урожайного потенциала в разных условиях // Науч. -техн. Бюл. ВНИИМК. – 1987. – Вып. 4 (99). – С. 3-7.
Бурлов В. В. Идиотип гибридов подсолнечника для степных засушливых регионов // Масличные культуры, 1985. – №5. -С. 29-32.
Antoine Mezzarobba, Jean-Louis Laffont, Jean-Louis D’Hautefeuille, Gilberto Sosa Dominguez, Herbert J. Schmidt, and S. Thirhamallappa. Heterotic Groups in Sunflower // 15-th International Sunflower Conference, 12-15 June 2000. Toulouse-France, Actes proceedings, 2000. – Tome II. – P. 13-17.
Yves Griveau, FilicityVear, Michel Tersac, Patrick Vincourt. Combining abilities of sunflower gene pools issued from crosses between populations and inbred lines // 15-th International Sunflower Conference, 12-15 June 2000. Toulouse-France, Actes proceedings, 2000. – Tome II. – P. 7-12.
Васильев Д. С Подсолнечник. – М. : Агропромиздат, 1990. – С. 3-10
Васильев Д. С. Агротехника подсолнечника. – М. : Колос, 1983. – С. 3-10
Машкевич Н. И. Растениеводство. – М. : Высшая школа, 1969
Якушин И. В. Растениеводство (растения полевой культуры). М., 1947. -671 с. 156
Алейников В. И. Послеуборочная обработка семян подсолнечника – М. : ”Колос”, 1979. – С. 9-14
Камышник Л. Д. Сушка и хранение семян подсолнечника. – М. : Агропромиздат, 1989. – С. 22-25.
Морозов В. К. О селекции подсолнечника на урожайность. – 1971, С. 18-25.
Фурсова А. К. Биология семяобразования подсолнечника. – Харьков, 1993. – С. 18-20
Практическое руководство по освоению интенсивной технологии возделывания подсолнечника. – М., 1987. -С. 9-14
Espuny Alvaro El aceite de girasol “Alto Oleico”: un gran avance tecnologico Agricultura. – 1993. – 62, N727. – C. 154/
Вавилов Н. И. Генетика и селекция: Избр. соч. – М. Колос. 1966. – 559с.
Коньюктурная информация «На рынке Украины и мировом рынке масличных культур в 2003-2004гг» // Запорожье 2004г.
Литун П. П., Корчинский А. А. Проблема создания функционально ориентированных сортов и гибридов и гибких экологически ориентированных технологий селекционного процесса // Сборник научных трудов «Урожай и адаптивный потенциал экологической системы поля. – Киев, 1991, – с. 20-23.
Созинов А. А., Корчинский А. А., Литун П. П. Генетический аспект стабильности производства зерна // Урожай и адаптивный потенциал экологической системы поля: Сб. науч. трудов / Под общ. ред П. П. Литуна. – Киев: УААН, 1991. – С. 2-13.
Кириченко В. В., Литун П. П. Гетерозис в теории и практике селекции гибридного подсолнечника // Харьков, 2003. – С. 186.
Літун П. П., Кириченко В. В., Петренкова В. П., Коломацька В. П. Теорія і практика селекції на макроознаки. Методологичні проблеми. / Харків, 2004., с. 157.
Жученко А. А. Эколого-генетические основы адаптивной селекции растений //Селекция и семеноводство. -М., 1999. – №4. – С. 5-16.
Кильчевский А. В., Хотылева Л. В. Генотип и среда в селекции растений. – Минск: Наука и техника, 1989. – 191с.
Алтухов Ю. П. Генетические процессы в популяциях. – М. : Наука, 1989. -328с.
Шмальгаузен Н. И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. – М. : Наука, 1982. – 383с.
Мазер К., Джинкс Дж. Биометрическая генетика. – М. : Мир, 1985. – 483с.
Майр Э. Популяции, виды и эволюция. -М. : Мир, 1968. -597с.
Литун П. П., Коломацкая В. П., Белкин А. А., Садовой А. А. Генетика макропризнаков и селекционно-ориентированные генетические анализы в селекции растений. / Учебное пособие// Харьков, 2004. – с. 134.
Кириченко В. В. Методологические проблемы адаптивной селекции растений // Сборник тезисов международной конференции 11-14 ноября 2002года «Адаптивная селекция растений теория и практика // Харьков, 2002, – с. 3-5.
Кузьминишна Н. В. Адаптивный потенциал простых и трёхлинейных гибридов подсолнечника // Сборник тезисов международной конференции 11-14 ноября 2002года «Адаптивная селекция растений теория и практика // Харьков, 2002, – с. 86-87.
Редько В. В. Связь между скороспелостью гибридов подсолнечника и их продуктивностью в условиях недостаточного увлажнения южной степи Украины //Сборник научных трудов «Проблемы селекции и семеноводства подсолнечника для засушливых условий степи», – Одесса, 1985, – С. 25-31.
Дьяков А. Б. Влияние условий внешней среды на генотипическую и экологическую изменчивость продуктивности подсолнечника // Взаимодействие генотип-среда у растений и его роль в селекции. – Краснодар, 1988. – С. 61-93.
Осипова Л. С. Экологическая изменчивость продолжительности вегетационного периода и продуктивности самоопыленных линий подсолнечника // Селекция и семеноводство. – 1989. – Вып. 66. – С. 38-41.
Гуменюк А. Д., Сытник М. С. Раннеспелые сорта и гибриды подсолнечника – на поля. – Масл. культуры, №5. – М., Колос, 1982, С. 34-35.
Плытникова Т. Г., Галкина Н. С. Создание сортов подсолнечника с повышенной натурой семян. – Селекция и семеноводство масличных культур. – Краснодар, 1980, С. 35-39.
Ростова Н. С., Анащенко А. В., Рожкова В. Т. Сравнительный анализ корреляций, признаков продуктивности у подсолнечника// Сельскохозяйственная биология, 1984, № 12, С. 64-72
Baez, M. I. ; Luduena, P. ; Sanguinetti, A. Correlaciones fenotipicas, geneticas y ambientales entre caracteres de girasol y podredumbre del tallo (Macrophomina phaseoli (Maub.) Ashby). // Proc. Vol. 3. 1988. 519-524// 12 Intern. sunflower conf. Nov. Sad. 25-29. 07. 1988
Diaz Carrasco H., Velazouez Oel, Lopez Maria Teresa, Garcia Omaida, Gonzales Mauri Jorge. Correlaciones fenotipicas y coeficientes de sendero en caracteres agronomicos del girasol. / Cienc. agr., 1986, №29, 55-58.
Воскобойник Л. К., Марин И. В. Корреляция основных элементов продуктивности у линий и гибридов подсолнечника // Селекция и семеноводство, 1989.! : – 16-18
Марин И. В. Оценка мнений подсолнечника на основные элементы продуктивности с целью использования её в селекции межлинейных гибридов. Краснодар, 1987
Лакин Г. Ф. Биометрия. – М. : Высшая школа, 1990. -С. 208-215
Ростова Н. С. Изменчивость корреляций у культурного подсолнечника, 1986, вып. 2. С. 44-47
Рокицкий П. Ф. Введение в статическую генетику. – Минск: Высшая школа, 1987. -448 с.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. – М. : Колос, 1965. -224с.
Фото Капча