Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах

Названі проблеми постійно досліджувались відомими як вітчизняними, так і зарубіжними вченими-криміналістами. На Україні цією проблематикою займались: Александров Ю. В., Андрушко П. П., Бажанов М. І., Борисов В. І., Глушков В. О., В. Т. Дзюба, Кобзаренко П. В., Коржанський М. Й., Матишевський П. С., Мельник М. І., Навроцький В. О., Смітієнко В. М., Сташис В. В., Тарарухін С. А., Фесенко Є. В., Шапченко С. Д., Яценко С. С., а в Російській Федерації: Аніянц М. К., Антонян Ю. М., Бородін С. В., Загородніков М. І., Кузнєцова Н. Ф., Побєгайло Є. Ф., Шаргородський М. Д.

Проте слід зазначити, що ці дослідження проводилися в іншій політико-правовій ситуації за умов соціалістичної системи права. Нове кримінальне законодавство України, яке має іншу філософську та концептуальну природу, вимагає дослідження проблем класифікації та кваліфікації умисних вбивств при обтяжуючих обставинах на нових правових та наукових засадах.

Це в першу чергу стосується визначення поняття вбивства, об'єкту злочинів проти життя, з'ясування тих фактичних даних, які враховані при визначенні нових обтяжуючих обставин, та які, в подальшому, повинні бути враховані законодавцем при вдосконаленні кримінального законодавства. Подальша розробка цієї проблеми позитивно впливатиме на правотворчу та правозастосову діяльність, сприятиме кращому розумінню механізму вчинення вбивства, в тому числі і кваліфікованого. Проблема полягає і в тому, що в Україні не проводилось монографічного дослідження, яке в комплексі охоплює проблему кримінальної відповідальності за умисне вбивство та його різновиди. Також відсутні щодо нового законодавства роз'яснення Пленуму Верховного Суду України з питань кваліфікації вбивств при обтяжуючих обставинах. Окрім цього, навіть саме нове законодавство України про кримінальну відповідальність за посягання на життя людини має бути приведено у відповідність до норм міжнародного права щодо прав людини, а в силу цього, відповідно, вдосконалено архітектоніку відповідних кримінально-правових норм тощо. Цим і пояснюється вибір теми дисертації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення юридичної природи умисних вбивств при обтяжуючих обставинах; розробка критеріїв (підстав) класифікації обтяжуючих обставин цього різновиду вбивства; більш чітке визначення та вдосконалення правил кваліфікації умисних вбивств; розробка пропозицій з поліпшення практики застосування законодавства (ст. 115 КК) та вдосконалення чинного законодавства.

Враховуючи наведене, об'єктом дослідження є кримінально-правова категорія – вбивство, тобто діяння (дія або бездіяльність), під час вчинення якого потерпілий (фізична особа) протиправно і свавільно позбавляється життя, в тому числі й такий різновид цього злочину вбивства як вбивство при обтяжуючих обставинах.

Предметом дослідження є норми кримінального законодавства, якими передбачена відповідальність за вбивство; слідча та судова практика застосування норм КК України про відповідальність за вбивства при обтяжуючих обставинах; доктринальне тлумачення та розуміння слідчими, прокурорами, адвокатами, суддями юридичної природи та змісту норм КК України за кваліфіковане вбивство.

Методологічні основи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, з яких основними є:

історичний – вивчення нормативних матеріалів, літературних та інших джерел з питань правової природи умисних вбивств;

діалектичний – як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ в їх протиріччях, розвитку та змінах;

метод порівняльного правознавства – аналіз та співставлення нормативних матеріалів національного та зарубіжного права, зокрема, англо-саксонської та романо-германських систем (сімей) права тощо;

інші методи – формально-логічний, системно-структурний, статистичний та інші.

Використання різних методів дослідження, джерел інформації (національного та зарубіжного законодавства, наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, положень, висновків та пропозицій, висловлених окремими юристами-правниками на сторінках наукових видань, аналіз слідчої та судової практики розгляду справ про умисні вбивства та результатів її узагальнення) дало можливість автору виявити ряд нових кримінально-правових проблем, що стосуються умисного вбивства та його різновиду – кваліфікованого вбивства, та запропонувати способи їх розв'язання.

У роботі використовувались довідкова література та словники.

Нормативно-правовою базою дисертаційного дослідження є Конституція України, Кримінальний кодекс України 2001 року, міжнародно-правові акти.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є першим монографічним дослідженням в Україні питань кримінальної відповідальності за умисні вбивства при обтяжуючих обставинах та їх кваліфікації. На основі комплексного дослідження історичних, нормативних та доктринальних аспектів проблеми кваліфікації вбивства при обтяжуючих обставинах, автор сформулював нове бачення основного змісту кримінальної відповідальності за ці злочини.

У дисертації виноситься на захист ряд нових у теоретичному плані та важливих у правозастосовчий діяльності положень, зокрема:

1. Пропонується власне визначення поняття вбивства, під яким розуміється “протиправне умисне позбавлення життя іншої особи, народженої людиною (вбивство) ”.

2. Автор пропонує доповнити коло обтяжуючих (кваліфікуючих) обставин, що визначені ч. 2 ст. 115 КК України, наступними видами:

- вбивство, яке поєднане із викраденням людини;

вбивство з метою вилучення органів або тканин потерпілого;

вбивство, що вчинене злочинною організацією;

вбивство при розбої, вимаганні та бандитизмі;

вбивство родичів, близьких, рідних з ганебних мотивів або нешанобливого ставлення до них;

вбивство особою, яка переховувалась від слідства та суду з метою уникнення відповідальності;

вбивство з залученням жінки, неповнолітнього а також особи, яка не підлягає кримінальній відповідальності.

Пропонується також доповнити пункт 4 частини 2 статті 115