Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 

і намірам (П. С. Матишевський). Виходячи з того, що об'єкт злочину – це цінності (блага, законні інтереси), що охороняються кримінальним законом та на які спрямоване злочинне діяння і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду, зроблено висновок: об'єктом вбивства є життя людини як природне абсолютне право. Стосовно вбивства при обтяжуючих обставинах, об'єкт злочину, окрім вказаних вище ознак, має свої специфічні особливості, які притаманні саме потерпілому від злочину. Наприклад, вбивство двох або більше осіб, чи жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності, або особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку. Юридичні ознаки, що характеризують потерпілих від цих злочинів, вимагають при кримінально правовій оцінці вчиненого врахувати їх як такі, що суттєво збільшують ступінь тяжкості злочину, а тому не є рівнозначними з деякими іншими обтяжуючими обставинами. Таким чином, об'єкт злочину кваліфікованого вбивства повинен визначатись з урахуванням всіх ознак, які характеризують потерпілого.

Об'єктивна сторона вбивства при обтяжуючих обставинах полягає в позбавленні життя іншої людини. Її характеризують три обов'язкові ознаки: дія (бездіяльність), злочинний наслідок та причинний зв'язок. Об'єктивна сторона вбивства може виконуватися винуватою особою як безпосередньо, так і опосередковано, з використанням неосудних осіб та осіб, що не досягли віку кримінальної відповідальності. Стосовно дії (бездіяльності) слід враховувати те, що їх сутність обумовлюється способом, яким потерпілий позбавляється життя. Під способом цього злочину слід розуміти особливо небезпечне насильство (фізичне або психічне), змістом якого є реальна і об'єктивна загроза життю. На думку пошукувача, особа, яка вчиняє цей злочин, в повному обсязі усвідомлює не лише характер своєї дії (бездіяльності), а і спосіб вчинення злочинних дій та характерні особливості злочинних наслідків – смерті потерпілого. Так, фізичне насильство характеризується не лише застосуванням суспільно небезпечних предметів (зброя, вибухівка, отрута, радіоактивні матеріали та ін.), а і самими рухами, діями суб'єкта злочину (застосування прийомів, використання знань з анатомії людини, тяжкості хвороби та ін.).
Психічне насильство стосовно вбивства має свою юридичну специфіку. Як правило винна особа використовує відомі їй певні обставини (час, місце злочину), інші чинники (емоційний стан потерпілого, стан здоров'я тощо) для впливу на свідомість та волю потерпілого з метою доведення до тяжкого психічного розладу, який би реально і об'єктивно сприяв настанню смерті потерпілого.
Наслідком (шкодою) вбивства є насильницька біологічна смерть. Цей наслідок слід розглядати в двох площинах: 1. У площині об'єктивно виявленого злочину. 2. У площині конкретно виписаного в законі складу злочину (П. С. Матишевський). Виходячи з того, що при вбивстві злочинні наслідки у вигляді смерті потерпілого є обов'язковою ознакою, а тому готування до вбивства, замах на вбивство утворюють незакінчений склад незакінченого злочину, що вимагає обов’язкове посилання на ст. ст. 14, 15 КК України.
Причинний зв'язок між дією (бездіяльністю) і злочинним наслідком – смертю потерпілого є третьою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вбивства. Автор приєднується до позиції українських криміналістів, згідно якої при вбивстві та його різновидах причинний зв'язок може бути як прямим (безпосереднім), так и опосередкованим. За наявності такого зв'язку час, що минув між посяганням на життя та смертю потерпілого, значення не має.
Стосовно вбивства при обтяжуючих обставинах юридичні ознаки, дії (бездіяльності), злочинні наслідки та причинний зв'язок між ними мають певні специфічні ознаки, які впливають на відповідальність за ці злочини, а тому їх детальний розгляд здійснено в підрозділах другому і третьому роботи.
Суб'єктивна сторона вбивства при обтяжуючих обставинах характеризується умисною формою вини (ст. 24 КК), мотивом і метою злочину. Ці різновиди вбивства можуть вчинятися як з прямим так і з непрямим умислом.
Автор, виходячи з юридичної природи вбивства, вважає, що суб'єкт злочину, вчиняючи умисне вбивство з прямим умислом, усвідомлює суспільно небезпечний характер діяння (рухів, прийомів, створення певних обставин, обираючи час, місце, знаряддя тощо) як такого, що реально несе в собі причинно обумовлений. усвідомлений і передбачений наслідок – смерть потерпілого (інтелектуальний момент). Стосовно вольового моменту, то суб'єкт вбивства бажає настання смерті або свідомо припускає такий наслідок. Стосовно вбивства при обтяжуючих обставинах, має місце деяка специфіка щодо дії (бездіяльності), а також злочинних наслідків, які обумовлені мотивами та цілями цього злочину.
Суб'єкт злочину вбивства при обтяжуючих обставинах – фізична осудна особа, якій до моменту вчинення злочину виповнилося 14 років, та яку характеризують специфічні психологічні та психіатричні ознаки: агресивність та насильницька мотивація.
Автор погоджується з позицією вчених, які вважають, що осудність і вік суб'єкта злочину не відносяться до числа ознак складу вбивства (А. Н. Трайнін, С. В. Бородін), тому що вони відносяться до юридичних ознак, які характеризують будь – який злочин. Проте слід зазначити, що вони є обов'язковими при вирішенні питання щодо настання кримінальної відповідальності (ст. 5, ч. 5 ст. 6 та ст. 7 -3 КПК), стосовно віку та осудності (неосудності, обмеженої осудності) (ст. ст. 18, 22, 19, 20 КК, ст. ст. 416-421 КПК).
Вивчення судової практики, дослідження літературних джерел дає підстави для висновку про необхідність розгляду цього елемента складу злочину за ознаками спеціального суб'єкта вбивства при обтяжуючих обставинах з урахуванням певних спеціальних ознак, викладених в розділі другому роботи.
Підрозділ 2. 2. “Визначення підстав класифікації умисних вбивств при
Фото Капча