Кваліфікація і класифікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах

Предмет:

Тип роботи:

Автореферат

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

обтяжуючих обставинах”. Дослідження умисного вбивства при обтяжуючих обставинах та в порівняльно-правовому аспекті (розділ 1 роботи) свідчить про необхідність систематизації розподілу обставин, що обтяжують вбивство, на класи, групи (види) за певними критеріями. На даний час проблема класифікації обтяжуючих обставин всебічно не досліджувалась. Більш того, за визначенням В. О. Навроцького, “Усі обставини, які обтяжують умисне вбивство, рівноцінні за своїм значенням, класифікація їх має не кримінально-правове, а дидактичне значення, і доцільна для кращого засвоєння таких ознак”. В подальшому В. О. Навроцький все-таки схиляється до традиційного вибору критеріїв для класифікації обставин – за елементами та ознаками складу злочину. Радянська наука кримінального права визнавала в цілому саме такий підхід визначення критеріїв класифікації обставин, обтяжуючих вбивство (М. Й. Коржанський, В. В. Сташис). Дещо інший підхід щодо даної проблеми висловлено С. В. Бородіним, який ми поділяємо. В роботі аргументується, що визнання таким критерієм елементів або ознак елементів складу злочину призводить до недоцільності проводити таку класифікацію за одними й тими ж обставинами та елементами (їх ознаками) складу злочину (В. О. Навроцький, П. П. Андрушко, С. Д. Шапченко). Дослідження судової практики свідчить про те, що за таких підходів суди допускають помилки при кваліфікації вбивства за однаковими обтяжуючими обставинами (ці питання розглядаються в підрозділі 2. 3). Обтяжуючі вбивство обставини (ч. 2 ст. 115) мають відповідати іншим цілям, а не лише вказувати на якусь обставину вбивства. Так, якщо вбивство двох або більше осіб характеризується за ознаками об'єкта і це сумнівів не викликає, то вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності не можна однозначно охарактеризувати, враховуючи лише ознаки, що характеризують саме об'єкт цього злочину. Слід врахувати і суб'єктивний фактор, а саме усвідомлення суб'єктом злочину малолітства дитини або стану вагітності жінки. Таким чином пошукач доходить висновку про визначення двох критеріїв, за якими групуються обставини, що обтяжують умисне вбивство. 1. Об’єктивні характеристики обтяжуючих обставин вбивства. 2. Суб'єктивні характеристики. Такий підхід надасть практичним працівникам слідства та суду більш чіткіше застосовувати ч. 2 ст. 115 КК.

Підрозділ 2. 3. “Загальні правила кваліфікації злочинів та їх використання при кваліфікації умисного вбивства при обтяжуючих обставинах”. Автор схиляється до найбільш поширеної думки, що кваліфікація злочинів – це встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою (В. М. Кудрявцев, Б. О. Курінов, С. А. Тарарухін, С. Д. Шапченко). З цього слідує важливий висновок про те, що кваліфікація може бути правильною лише тоді, коли буде застосовано саме ту норму, яка передбачає саме це діяння, тобто застосовано лише одну конкретну норму, яка містить конкретний (індивідуальний) склад злочину, що найбільш повно описує ознаки певного злочину. Процес кваліфікації злочинів, таким чином, за своєю сутністю полягає в послідовному відмежуванні кожної ознаки вчиненого діяння від ознак інших, суміжних злочинів. Практичне значення при цьому відіграють всі ознаки складу злочину, які виконують розмежувальну функцію. Особливе значення це має при кваліфікації кваліфікованих вбивств, де кожна обтяжуюча обставина, на думку автора, утворює різновид цього злочину. В роботі окрім цього розглядається співвідношення між кваліфікуючими обставинами (ч. 2 ст. 115) та обставинами, які обтяжують покарання (ст. 67 КК). Враховуючи ці обставини, автор аналізує стадії, правила та принципи кримінально-правової кваліфікації. Аналіз літературних джерел по цій проблематиці дає підстави для визначення чотирьох стадій (етапів) кваліфікації злочинів:

1. Визначення ознак злочину.

Встановлення юридичної моделі з урахуванням фактичних обставин.

Встановлення суміжних складів злочинів, які співпадають з фактичними обставинами справи.

Вибір із цієї групи одного складу, ознаки якого відповідають вчиненому злочину.

Автор дослідив правила кваліфікації злочинів, під якими він розуміє певні прийоми, способи застосування кримінально закону. Їх практичне значення полягає в тому, що за їх допомогою визначаються як загальні (обов'язкові), так і спеціальні (окремі) вимоги щодо застосування норм кримінального закону. Вони можуть бути поділені на три види: легальні – закріплені в кримінальному законі; судові; інші (доктринальні). В основу такого поділу автор поклав підстави та принципи кваліфікації злочинів, підтримуючи при цьому позицію В. О. Навроцького.

Розглядаючи кваліфікацію злочинів як кримінально-правову оцінку умисних вбивств при обтяжуючих обставинах, автор, виходячи з того, що лише суд може дати остаточну кримінально-правову оцінку кваліфікованого вбивства, вважає можливим сформулювати наступне: Кримінально-правова кваліфікація вбивства при обтяжуючих обставинах – це результат кримінально-правової оцінки діяння судом, який в процесуальній формі визначає те, що скоєне є злочином, та обирає відповідні норми кримінального (матеріального, процесуального та виконавчого) законодавства, на підставі та у відповідності з якими встановлює відповідальність за скоєне та визначає правові наслідки вчиненого.

Підрозділ 2. 4. “Класифікація та кримінально-правова кваліфікація умисних вбивств при обтяжуючих обставинах за об'єктивними підставами”. Автор розкриває юридичний зміст об’єктивних кваліфікуючих обставин, відображаючи їх місце серед ознак об'єкту та об’єктивної сторони складу кваліфікованого вбивства, що впливають на кваліфікацію скоєного злочину і мають значення для визначення покарання. Це кваліфікуючі обставини з числа названих у ч. 2 ст. 115 КК, а саме умисне вбивство: двох або більше осіб; малолітньої дитини; жінки, яка завідомо для винного перебувала в стані вагітності; заручника; вчинене з особливою жорстокістю; скоєне способом, небезпечним для життя багатьох осіб. Зазначені обставини із