Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Лекції з курсу "Міжнародна економіка"

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
88
Мова: 
Українська
Оцінка: 

перевагою, якщо виготовляє певний товар з відносно меншими витратами, ніж інша країна, тобто альтернативна ціна його виробництва в даній країні є меншою.

Альтернативна ціна (поняття введене Рікардо) – робочий час, необхідний для виготовлення одиниці одного товару, виражений через робочий час, необхідний для виробництва одиниці іншого.
У цьому прикладі абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє обидва товари за меншу кількість часу). За Смітом, торгівля між цими країнами не можлива. Рікардо довів  що можлива, причому взаємовигідна.
В умовах відсутності зовнішньої торгівлі, кожна країна споживає лише ті товари і лише стільки, скільки сама виробляє, а відносні ціни цих товарів на внутрішньому ринку визначаються відносними витратами їх виробництва.
Нам відомо, що Країна А виготовляє 1 т зерна за 5 год., а 1 т цукру за 10 год. зерно до цукру ми прирівняти не можемо, а от години до годин – можемо, але не 5 год. = 10 год., а 10 год. =10 год.
За 10 год. Країна А може виробити 2 т зерна і 1т цукру, отже відносні ціни цих товарів:
1 т цукру = 2 т зерна або
1 т зерна = 0, 5 т цукру
1 т зерна = 5/10 т цукру = 0, 5 т цукру
1 т цукру = 10/5 т зерна = 2 т зерна
Аналогічно, для Країни В:
1 т зерна = 4/2, 5 т цукру = 1, 6 т цукру
1 т цукру = 2, 5/4 т зерна = 0, 625 т зерна
Отже, виробник зерна в Країні А на внутрішньому ринку може обміняти 1 т зерна лише на 0, 5 т цукру, у той час як в країні В цей же товар коштує 1, 6 т цукру (в 3 р. дорожче). Таким чином, країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна (виготовляє його з відносно меншими витратами).
Так само, виробник цукру Країни В на внутрішньому ринку може обміняти 1 т цукру на 0, 63 т зерна, а на зовнішньому ринку (в країні А) на 2 т зерна.  Країна В володіє порівняльною перевагою у виробництві цукру.
Що ж до альтернативної ціни, то альтернатива в тому, що Країна А, відмовившись від виробництва 1 т цукру може додатково виробити 2 т зерна, тобто вивільнивши робочу силу з виробництва цукру, країна більш ефективно зможе її використовувати у виробництві зерна. Аналогічно для Країни В.
Розглянемо інший приклад. 
У цьому прикладі також абсолютною перевагою у виробництві і зерна і цукру володіє країна В (виготовляє за одиницю витрат більше обох товарів порівняно з Країною А).
З умов маємо, що Країна А, втрачаючи 1 год., виготовляє 2 т зерна і за ту ж 1 год. вона може виготовити 4 т цукру. Отже, відносні внутрішні ціни країни А: 2 т зерна = 4 т цукру = 1 год. 
1 т зерна = 2 т цукру;
1 т цукру = 0, 5 т зерна
Країна В: 3 т зерна = 10 т цукру = 1 год. 
1 т зерна = 3, 33 т цукру;
1 т цукру = 0, 3 т зерна
Отже, альтернативна (відносна) ціна 1 т зерна менша в Країні А, а цукру – в Країні В.  Країна А володіє порівняльною перевагою у виробництві зерна, а Країна В – у виробництві цукру.
Порівняльні переваги, як і абсолютні вказують напрями зовнішньої торгівлі: Країні А вигідно спеціалізуватися на виробництві та експортувати зерно, а імпортувати – цукор; Країні В  спеціалізуватися на виробництві та експортувати цукор, а імпортувати – зерно.
Щоб торгівля була взаємовигідною, ціна товару на зовнішньому ринку має бути вищою, ніж внутрішня ціна рівноваги на цей товар в країні-експортері, і нижчою, ніж в країні-імпортері. У нашому прикладі світова ціна має встановитися в межах:
2 т цукру < 1 т зерна < 3, 3 т цукру
0, 3 т зерна < 1 т цукру < 0, 5 т зерна
Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.
Неокласичні теорії міжнародної торгівлі
Теорія Хекшера-Оліна
Опис моделі (припущення) :
  • 2-факторна модель: для виробництва товарів використовуються 2 фактори виробництва – праця і капітал;
  • 2 країни виготовляють по 2 товари, один з яких трудомісткий, інший – капіталомісткий;
  • фактори використовуються повністю, обсяг факторів обмежений;
  • існують розбіжності в забезпеченості країн факторами виробництва;
  • повна мобільність факторів в межах країни і немобільність між країнами;
  • досконалість конкуренції, свобода торгівлі;
  • транспортні витрати дорівнюють нулю;
  • в обох країнах використовується однакова технологія.
Основний здобуток цієї теорії – пояснення причини існування порівняльних переваг у країнах, а саме – різниці у забезпеченості країн факторами виробництва.
Специфічні поняття теорії Хекшера-Оліна: капіталонасиченість або трудонасиченість країни; капіталомісткість або трудомісткість товару.
Країна А є відносно більш трудонасиченою, ніж країна В, якщо співвідношення наявної робочої сили і наявного капіталу в цій країні більше, ніж в іншій: L /К > L’/К’.
Товар 1 є
Фото Капча