Лекції з курсу "Міжнародна економіка"

Оскільки Країна А відносно більш забезпечена робочою силою порівняно з капіталом, то ціна робочої сили в цій країні є меншою, ніж в Країні В (де відносно більше капіталу), таким чином, виробництво трудомісткого товару 1 в країні А з використанням більш дешевої робочої сили дає цій країні порівняльну перевагу в його виробництві порівняно з Країною В. І навпаки, виробництво капіталомісткого товару 2 у країні В, яка відносно більш забезпечена капіталом, буде дешевшим, що дає цій країні порівняльну перевагу у виробництві товару 2.

Сутність теорії: відносно більш трудонасичена країна має експортувати трудомісткі товари, а імпортувати – капіталомісткі, а відносно більш капіталонасичена країна має експортувати капіталомісткі товари, а імпортувати – трудомісткі.

Отже, країна А має більше виробляти та експортувати товар 1, оскільки він відносно більш трудомісткий, а робоча сила – надлишковий фактор виробництва в цій країні. Відповідно, країна В має більше виробляти та експортувати товар 2, оскільки він є відносно більш капіталомістким, а капітал – надлишковий фактор в цій країні.

Досягнення теорії Хекшера-Оліна: торгівля заснована на порівняльних перевагах, а причина цих переваг – різниці в забезпеченості країн факторами виробництва.

Недоліки теорії: Деякі зроблені припущення не відповідають сучасній практиці.

Теорія вирівнювання цін на фактори виробництва або теорія Хекшера-Оліна-Самуельсона

Сутність: міжнародна торгівля веде до вирівнювання відносних і абсолютних цін на однорідні фактори виробництва (через вирівнювання товарних цін) в країнах партнерах у торгівлі.

Іншими словами, ставки зарплати за працю однакової кваліфікації і продуктивності, а також процентні ставки на капітал з однаковою продуктивністю і ступенем ризику мають бути приблизно однаковими в усіх торгуючих країнах.

Доведення теореми:

З теорії Хекшера-Оліна відомо, що відносна ціна товару 1 в країні А нижче, ніж в країні В, оскільки в країні А нижче відносна ціна праці або ставка зарплати.

Спеціалізація країни А на виробництві трудомісткого товару 1   відносного попиту на працю  ставка зарплати . Одночасно відносний попит на капітал буде   процентна ставка .

В країні В – протилежні результати – зростання процентної ставки та зменшення ставки зарплати.

Отже, в ході міжнародної торгівлі різниця в цінах на фактори виробництва буде скорочуватися. В кінцевому рахунку можливе їх повне вирівнювання.

P1/P2 – відносна ціна товару 1 в країні А; w/i – відносна ціна праці, тобто ставка зарплати, виражена через процентну ставку;

т. А і т. А’ визначають відносні ціни на товари та фактори виробництва до початку торгівлі відповідно в країні А і в країні В.

Початок торгівлі: Країна А – виробництво товару 1 , а товару 2   w , і , а відносна ціна праці (w/i) . Зростання факторіальної ціни означає зростання відносної ціни трудомісткого товару 1. Отже, почнеться рух з т. А в напрямку т. С.

Країна В: спеціалізація на виробництві товару 2  виробництво товару 1 . В кінцевому рахунку – відносна ціна товару 1 , відносна ціна фактору праця (w/i) також . Рух з т. А’  до т. С.

У т. С – повне вирівнювання товарних і факторних цін, а міжнародна торгівля має припинитися.

Зрозуміло, що подібна ситуація можлива лише в теорії. На практиці ціни на однорідні фактори виробництва в окремих країнах суттєво відрізняються і далекі від збалансованого стану. Причина розбіжностей між теорією і практикою – припущення, зроблені в моделі Хекшера-Оліна, містять значні відступи від дійсності.

Альтернативні (сучасні) теорії міжнародної торгівлі

Причина виникнення: суттєві зрушення у напрямках і структурі міжнародної торгівлі, які важко пояснити за допомогою класичних та неокласичних теорій торгівлі. До цих зрушень відносимо:

а) перетворення технічного прогресу на провідний фактор міжнародної торгівлі;

б) зростання у світовому товарообороті внутрішньофірмової торгівлі;

в) зростаюча питома вага зустрічних поставок схожих промислових виробів з країн з приблизно однаковою забезпеченістю факторами виробництва.

Більшість сучасних теорій заперечують (є альтернативними) теорію Хекшера-Оліна, тобто пояснюють торгівлю між країнами приблизно однаковими (а не різними як в теорії Хекшера-Оліна) товарами, і торгуючі країни теж характеризуються схожістю (а не різницями) у забезпеченості факторами виробництва.

Теорія ефекту масштабу (початок 80-х рр. ХХ ст. ; Кругман, Ланкастер).

Одним з припущень теорії Хекшера-Оліна було існування постійної дохідності незалежно від обсягів виробництва. Якщо припустити існування економії масштабу або зростання доходу із зростанням обсягів виробництва, то взаємовигідна міжнародна торгівля матиме місце, навіть якщо країни є дуже схожими.

Ефект масштабу – скорочення довгострокових середніх витрат із зростанням обсягів вироблюваної продукції, тобто виникнення економії, обумовленої масовим виробництвом. Економія масштабу полягає у тому, що при збільшенні обсягу використання факторів виробництва, наприклад, у 2 р., обсяги виробництва збільшаться більш, ніж у 2 р.

Можливі причини економії масштабу:

• підвищення продуктивності праці;
• поглиблення спеціалізації операцій;
• застосування більш ефективного обладнання.

Опис моделі: більшість промислово розвинутих країн (а саме вони є основними партнерами на світовому ринку) забезпечені основними факторами