Лекції з курсу "Міжнародна економіка"

З іншого боку, якщо Рw  200, країні В вигідно купувати імпортний цукор. Чим нижче буде Рw, а отже, в умовах вільної торгівлі і внутрішня ціна, тим більшим буде DB на цукор, але одночасно SВ . Таким чином, обсяг попиту на цукор на світовому ринку (DA) визначається різницею між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку країни В, що виникає в умовах падіння цін на цукор: DM = DВ – SВ.

З розвитком торгівлі РA , S цукру на зовнішньому ринку , а РB  і D на імпорт .

На Мал. 7 (б) Dm – крива попиту на імпорт і Sm – пропозиція експорту, Рw – рівноважна ціна. У нашому прикладі рівновага на світовому ринку досягається при Р = 150 дол. за т. При такій ціні надлишковий попит в країні В (80-20 = 60) відповідає надлишковій пропозиції в країні А (90-30 = 60). При більш високій ціні пропозиція цукру на світовому ринку перевищить попит, що має сприяти падінню ціни. При більш низькій ціні, навпаки, попит перевищить пропозицію, і світова ціна буде зростати, поки не досягне рівноважного стану.

Торгівля і її вплив на споживачів.

Хоча торгівля є взаємовигідною для обох країн, в межах кожної країни певні групи населення виграють, інші програють.

Розглянемо вплив зовнішньої торгівлі на інтереси споживачів.

Без торгівлі: країна В: Q* = 50 тис. т цукру, P = 200 дол. за 1 т; країна А Q* = 60 тис. т цукру, P = 120 дол. за 1 т.

Купуючи цукор за такими цінами, споживачі отримують певний виграш (надлишок споживача), тобто різниця між максимальною сумою, яку споживачі готові заплатити за цукор, і сумою, яку вони фактично заплатили. На Мал. 7 це площа між кривою попиту і лінією ринкової ціни: для споживачів в країні В він дорівнює площі d, для споживачів в країні А – (g + h + k).

В умовах торгівлі: країна В – імпортер цукру, РВ  з 200 до 150 дол. за 1 т. Споживання зростає з 50 до 80 тис. т, їх сукупний виграш тепер = a + b + c + d, де a + b + c – чистий виграш від торгівлі.

Країна А – експортер цукру, внутрішня ціна РА  з 120 до 150 дол. за 1т  DA , споживання також . Надлишок споживача тепер в країні А = лише k, (g + h) – чисті втрати від зовнішньої торгівлі.

Таким чином, в результаті розвитку міжнародної торгівлі споживачі в країні-імпортері виграють, оскільки можуть купити більше продукту, який їм необхідний, за більш низькою ціною. З іншого боку, споживачі в країні-експортері програють, оскільки в результаті зростання ціни вони змушені скорочувати покупки.

Вплив торгівлі на виробників.

Виграш виробника – різниця між виручкою від продажу продукції за ринковою ціною (у нашому прикладі 50 х 200 в країні В і 60 х 120 в країні А) і сумою, яку вони отримали б, якщо продавали свій продукт за мінімально можливою ціною.

Виграш для виробників у країні В до встановлення торговельних відносин – а + е, для виробників у країні А – f + j.

В умовах торгівлі: країна А виробники отримують стимули для розширення обсягів виробництва у вигляді більш високих цін та більш широких ринків збуту. Отже, виграш складе (f + j + g + h + і), а (g + h + і) – чистий виграш від торгівлі.

Країна В – її конкурентноздатність у виробництві цукру , SВ . Їх сукупний виграш складає тепер лише е, а чисті втрати – а.

Таким чином, в результаті розвитку міжнародної торгівлі виробники в галузях, продукція яких заміщає імпорт, програють, а виробники експортних галузей – виграють.

Чистий виграш країни від міжнародної торгівлі

Країна А: чистий виграш виробників (g + h + і), а втрати споживачів – (g + h). Отже, чистий ефект для добробуту країни-експортера = (g + h + і) – (g + h) = і.

Країна В: чистий виграш споживачів (a + b + c), а чисті втрати виробників – a, тоді сукупний ефект для країни в цілому = (a + b + c) – а = (b + c).

Звичайно, слід мати на увазі певну некоректність такого безпосереднього порівняння втрат та виграшу різних груп населення, оскільки їх суб’єктивні оцінки можуть суттєво розрізнятися (один долар втрат для бідної людини важать набагато більше, ніж 1 долар для багатої). Тому тут мова йде про первісний чисто вартісний підхід до дослідження наслідків зовнішньої торгівлі, який може поглиблюватися і розширюватися соціально-економічним, політичним та іншими аналізами.

Отже, ми ще раз пересвідчилися, що міжнародна торгівля дає виграш усім країнам, що беруть в ній участь. Однак, якщо в країні-імпортері він виникає в результаті того, що вигода споживачів перевищує втрати виробників, то