Лекційний курс з дисципліни "Гідроботаніка" (О. М. Гроховська)

механізмів переживання стресу. Експлеренти – види-волоцюги, або «шакали», мають високу насіннєву продуктивність, здебільшого посилену інтенсивним вегетативним розмноженням. Як правило, це рослини з укороченим життєвим циклом. Експлеренти володіють слабкою конкурентною здатністю, мешканці порушених місцезростань, формують найперші стадії автогенних сукцесій.

У 1979 році Дж. Грайм, не знаючи про попередню роботу Раменського, заново описує ці ж три типи стратегій під назвою конкурентів (К-статегів), стрес-толерантів (S-статегів) і рудералів (R-статегів). Дж. Грайм виділив три типи стратегій і назвав їх первинними, вказавши, що існують вторинні типи стратегій, і через це поділ рослин досить умовний. На даний час типи стратегій Раменського-Грайма – це один з найпопулярніших варіантів системи стратегій рослин.

Існує система стратегій рослин, яка базується на співвідношенні витрат енергії на репродуктивне зусилля і підтримання вегетативного стану рослин – типи стратегій Мак-Ліода–Піанки. Мак-Ліод був першим ученим, який у 1884 році підійшов до питання про існування у рослин типів стратегій і виділив категорії «пролетаріїв» і «капіталістів». Англійський дослідник Е. Піанка у 1970 р. практично перевідкрив типи стратегій Мак-Ліода, розробивши концепцію двох полярних типів K i r, які виділяються відносно частки життєвої енергії, яка використовується на розмноження. У першому випадку (К), основна життєва енергія рослини йде на підтримання вегетативної активності (на ріст і підтримання організму в дорослому стані), а в другому (r) – велика кількість енергії використовується на розмноження, на «виробництво» великої кількості потомства, яке викидається навмання, і вид виживає завдяки потужному «банку насіння».

Найпоширеніші в Україні вищі водні рослини можна віднести до таких типів:

 К-стратеги (віоленти) – очерет звичайний, рогіз широколистий, глечики жовті, рдесники блискучий і плаваючий;

S-стратеги (патієнти) – ряска мала, латаття біле, комиш озерний;

R-стратеги (експлеренти) – рдесник кучерявий, спіродела багатокоренева, частуха подорожникова.

Багато видів перехідні між двома або навіть трьома стратегічними типами. Наприклад, кушир занурений і водопериця колосиста – S-R-стратеги, а рдесник пронизанолистий потрапляє в змішану групу KRS.

 Контрольні запитання та завдання

1. Система життєвих форм рослин К. Раункієра.
2. Що називають стратегіями рослин?
3. Які типи стратегій водних рослин виділяють?
4. Що називають фітоценозом? Назвіть ознаки фітоценозу.
5. Що таке флористичний склад і структура фітоценозу?
6. Що називають життєвістю виду?
7. Які види називають домінантами, співдомінантами, едифікаторами і асектаторами?
8. Поясніть значення термінів: синузія, рясність, покриття, ярусність, аспект.

Тести поточного (модульного) контролю

(змістовий модуль 2)

Кожна правильна відповідь оцінюється у 1 бал. Максимальна сума балів – 30.

1. Клітини цих живих організмів містять справжнє ядро, відокремлене від цитоплазми подвійною мембраною

а) еукаріоти; б) прокаріоти; в) мезокаріоти; г) віруси.

2. Твердження, що до нижчих рослин належать одно- і багатоклітинні організми, вегетативне тіло яких (слань або талом) не­має органів (кореня, стебла, листків).

а) вірне; б) невірне.

3. До вищих не належать рослини

а) покритонасінні; б) плауноподібні; в) хвощеподібні; г) лишайники;

4. Твердження, що мохоподібні – це нижчі спорові рослини, тіло яких не розчленоване на органи, а являє собою талом, або слань, вони містять у своїх клітинах хлорофіл і живуть переважно у воді

а) вірне; б) невірне.

5. Екологічна група водоростей усередині вапняного субстрату

а) аерофітон; б) геофітон; в) едафон; г) ендолітофітон.

6. Відділ трав’янистих рослин з членистими підземними кореневищами та надземними пагонами з прямим борозенчастим простим, або кільчасто розгалуженим стеблом з недорозвиненими листками:

а) мохоподібні; б) плауноподібні; в) хвощеподібні; г) папоротеподібні.

7. Правильне наступне твердження: «Водорості - …»:

а) це нижчі рослини, тому що вони не мають органів і тканин;

б) це нижчі рослини, тому що вони розмножуються спорами;

в) це нижчі рослини, тому що вони мають переважно маленькі розміри;

г) це взагалі не рослини, тому що вони живуть тільки у воді й не мають квіток.

8. У водоростей гамети утворяться шляхом:

а) мейозу; б) прямого поділу; в) мітозу; г) кон’югації.

9. Це найдревніші водорості, прокаріоти. За відсутністю оформленого ядра і хроматофорів близькі до бактерій:

а) зелені; б) синьозелені; в) червоні; г) бурі.

10. У цих сучасних трав’янистих рослин листки (вайї) за розмірами переважають стебло, яке часто буває повзучим, і тоді його називають кореневищем:

а) мохоподібні; б) плауноподібні; в) хвощеподібні; г) папоротеподібні.

11. Містять кремній у складі клітинної стінки водорості:

а) червоні; б) діатомові; в) зелені; г) бурі.

12. Бурі водорості: