Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Логіка

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
91
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМIСТ
 
Вступ
1. 1 Логiка як наука
1. 2 Логiка як навчальна дисциплiна
1. 3 Структура курсу
2 КЛАСИЧНА ЛОГIКА ВИСЛОВЛЮВАНЬ
2. 1 Логiчна форма висловлювань
2. 2 Логiчна iстиннiсть висловлювань
2. 3 Логiчнi вiдношення
2. 4 Еквiвалентнi перетворення
2. 5 Логiчне слiдування
2. 6 Завдання для практичного розв’язання
3 ЛОГIЧНИЙ АНАЛIЗ ПОНЯТТЯ
3. 1 Поняття та термiни
3. 2 Вiдношення мiж поняттями за обсягом
3. 3 Означення понять
3. 4 Методика означення понять
3. 5 Подiл понять
3. 6 Завдання для практичного розв’язання
4 ПРОСТI АТРИБУТИВНI ВИСЛОВЛЮВАННЯ
4. 1 Структура простих атрибутивних висловлювань
4. 2 Класифiкацiя ПАВ
4. 3 Логiчний аналiз ПАВ
4. 4 Завдання для практичного розв’язання
5 СИЛОГIЗМ
5. 1 Структура силогiзму
5. 2 Семантичний аналiз силогiзму
5. 3 Виведення висновкiв з посилок
5. 4 Завдання для практичного розв’язання
Бiблiографiя
 
Предмет i завдання логiки як науки
 
Логiка – наука про форми i методи правильних мiркувань.
Засновником логiки вважається Аристотель (IV ст. до н. е.). Але це не означає, що Аристотель винайшов логiку, – вiн систе- матизував наявне на той час логiчне знання, звiв його в єдину си- стему i побудував першу дедуктивну систему, яка дозволяла отри- мувати iстиннi висновки з iстинних посилок. Науку, метою якої стало дослiдження способiв отримання вивiдного знання, Аристо- тель називав <аналiтикою>. Слово <логiка> для позначення науки про форми i методи правильних мiркувань ввели стоїки на поча- тку III ст. до н. е. Вважається, що слово <логiка> походить вiд багатозначного давньогрецького слова <логос>, що може означа- ти розум, iдею, закон, порядок, принцип, слово, думка, поняття.
Зараз термiн <логiка> також використовується у декiлькох смислах:
  • необхiдний та закономiрний зв’язок явищ, зв’язку наступно- го i попереднього (логiка речей, логiка подiй тощо) ;
  • закономiрнiсть, послiдовнiсть у мiркуваннях (<залiзна логi- ка>, <переконлива логiка> тощо) ;
  • наука про форми i методи правильних мiркувань (некласи- чна логiка, модальна логiка, традицiйна логiка).
Часто кажуть, що логiка вивчає мислення, – це не зовсiм так; логiка звичайно має вiдношення до мислення, але опосередкова- не. Предметом логiки є вираженi у мовi результати iнтелектуаль- ної дiяльностi людини. При цьому логiка не займається з’ясува- нням фiзiологiчних чи психологiчних особливостей мислення, а розглядає лише його результати, що можуть будти представленi у мовi. Отже, логiка тiсно пов’язана з мовою i цей зв’язок прояв- ляється у двох аспектах:
  • логiка дослiджує лише тi результати мислення, що мають вираження у мовi;
  • логiка дослiджує способи представлення результатiв мисле- ння у мовi та їх властивостi.
На початку свого виникнення, та й певним чином зараз логiка отримала тiсний зв’язок з риторикою – мистецтвом красномов- ства й еристикою – мистецтвом суперечки, тому може здатися, що логiка являє собою щось на зразок мистецтва переконувати. Здається, щоб пiдтвердити свою думку, або погодитись з дум- кою iншого, нам достатньо визнати ї ї логiчною. Та, разом з тим, людина так само часто вiдмовляється вiрити у неприємнi або не- прийнятнi для неї речi, навiть визнаючи їх логiчними. Методи пе- реконань, в основi яких лежать логiчнi прийоми, дослiджуються спецiальним напрямком логiки – теорiєю аргументацiї. У межах теорiї аргументацiї розглядаються й психологiчнi аспекти переко- наностi, що тiсно пов’язанi зi змiстом мiркування, на вiдмiну вiд такого пiдходу, логiка – це наука, що дослiджує формальнi осо- бливостi мiркувань, незалежно вiд їх змiстовної наповненостi.
Iнтелектуальна дiяльнiсть людини неможлива без оперуван- ня абстракцiями. Логiка виявляє загальнi закономiрностi, фор- ми i прийоми iнтелектуальної дiяльностi, тим самим створюючи основний iнструментарiй абстрактного мислення. Якщо на чуттє- вому рiвнi людське сприйняття дiйсностi органiзується у виглядi почуттiв, сприйняттiв та уявлень, то на рацiональному рiвнi знан- ня про дiйснiть представленi у виглядi понять, висловлювань, те- орiй. Свого часу I. Кант назвав логiку <цензурою думки>, маючи на увазi, що логiка забезпечує впорядкованiсть, структурованiсть та узгодженiсть iнтелектуальної дiяльностi. Дiйсно, впорядкува- ти вiдчуття та емоцiї дуже важко й, можливо, не варто, але ра- цiональнi форми пiзнання повиннi мати особливу <логiчну> стру- ктуру. Адже не маючи чiтких понять, впорядкованих висловлю- вань та струнких теорiй, людина не тiльки втрачає здатнiсть до рацiонального пiзнання та пояснення свiту, а й лишається можли- востi звичайного спiлкування. Можливо, якби людство володiло телепатичними здiбностями й могло безпосередньо обмiнюватись образами та емоцiями, логiка не набула б такого широкого роз- витку, та необхiднiсть оформляти знання про свiт за допомогою мови, приводить людство до логiчного аналiзу, що безпосередньо стосується форми викладення знань i обгрунтування отриманого результату.
Логiка вивчає структуру i зв’язки рацiональних форм знан- ня, вiдношення мiж ними, способи отримання iстинного знання з уже наявних знань. До рацiональних форм пiзнання вiдносять поняття, висловлювання та теорiї.
Поняття – абстрактна конструкцiя, що є результатом узагальне- ння предметiв чи явищ деякого класу i виокремлення цього класу за певною сукупнiстю ознак.
Наприклад: <дощ> – це поняття, яке не вiдсилає нас до кон- кретного дощу, що був
Фото Капча