Логістика та фактори її розвитку

Предмет:

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

відрізок перпендикуляру з т. Д (знаходиться на осі ОХ, що відповідає останньому моменту використання запасів) до т. Сn (величина запасу в даний момент, постачання не було)

- ламана лінія (відрізки прямих), що з’єднують точки та ; та і т. д.

3. Будуємо прямокутник ОАВД. Точка Д знайдена, продовжуємо перпендикуляр за т. , до т. В, ордината якої приблизно становить середнє арифметичне постачань. Точка О – початок координат. Точка А знаходиться на осі ОХ, її отримали як точку перетину осі ОУ та прямої, що проведена з т. В паралельно осі ОХ .

Відрізок прямої ДВ і є шуканим(середнім рівнем запасу).

Для визначення його справжної величини запишемо рівність площ прямокутника і фігури М формулою:

де Sі – площі прямокутних трапецій, які складають фігуру М, у яких основи - це довжина відрізку на осі ОХ від постачання до постачання, причому кількість трапецій дорівнює кількості поставок;

N - кількість прямокутних трапецій.

Зменшену рівність площ визначають, використовуючи формулу площ прямокутника і прямокутної трапеції. Наприклад, для трьох поставок це буде формула:

= • + • + • ,

де - середній рівень запасів;

… - періоди часу від постачання до постачання ;

… - величини ординат, що відповідають обсягу постачання і залишків запасу;

… - величини ординат, що відповідають кількості запасів до постачання.

Розв’язуємо наведене рівняння, розділивши його праву та ліву частини на вираз + + , знайдемо .

Оборотність запасів в днях визначається діленням середнього рівня запасів на щоденну норму видачі запасів. Ефективно управляти запасами – означає що підсистема постачання повинна знаходитись в постійній готовності задовольнити у повному обсязі запити ПВ та ПЗ за рахунок вчасних постачань і визначеного запасу, в т.ч. і страхового.

8.2. Види запасів

Запаси ЛС в залежності від призначення поділяються на види:

1. Виробничі (запаси ПП та ПВ).

2. Товарні (запаси ПЗ).

В залежності від місця зупинки потоку запаси бувають:

1. Запаси на складах.

2. Запаси в дорозі.

Запаси можна класифікувати за функціями, які вони виконують в ЛС:

1. Поточні запаси – це запаси, величина яких визначається на момент обліку.

2. Підготовчі запаси – запаси, елементи яких необхідно готувати до процесу виробництва, наприклад, сушка деревини при виготовленні столярних виробів.

3. Страхові запаси – це запаси, які залишаються недоторканними до настання форс-мажорних обставин (затримка в дорозі автомобіля з елементами постачання, недопоставка необхідної кількості елементів потоку тощо).

4. Сезонні запаси – це запаси, що утворюються при сезонному характері виробничих процесів, наприклад, заготовка восени і подальше зберігання в спеціальних камерах ягід журавлини для виробництва в майбутньому кондитерських виробів.

5. Перехідні запаси – це залишки елементів запасу на кінець звітнього періоду.

6. Неліквідні запаси – це запаси, які не використовувались довгий час, внаслідок погіршення їх якості або морального старіння.

В теорії управління запасами можна виділити рівні :

1. Оптимальний – це величина запасу, що економічно обґрунтована як бажана.

2. Пороговий – це величина запасу, яка використовується для визначення часу замовлення на постачання. Тобто, коли запас досягає цього рівня, логіст- менеджер у відповідності з контрактом робить замовлення контрагенту на постачання. З цього моменту починається відлік часу доставки.

3. Страховий – це величина запасу, яка фіксує момент початку термінових дій по збільшенню рівня запасів.

4. Поточний – це величина запасу на момент їх обліку.

Слід зазначити, що рівні запасів – це лінії, які є горизонтальними до осі OX графіку управління запасами; черговість їх розташування (зверху – вниз): оптимальний, пороговий , страховий, поточний . Поточний може знаходитись будь-де, але він завжди нижче оптимального.

Рівень запасів залежить від величини поставок. Оптимальний розмір замовлення розраховується за формулою Вільсона:

ОРЗ = ,

де А – витрати на поставку елемента постачання;

S – кількість елементів постачання, що необхідні на період і які замовляються;

І – витрати на зберігання елемента постачання на період між постачаннями.

Ефективне управління запасами досягається шляхами:

- систематичного обліку рівня запасу;

- визначенням страхового запасу;

- розрахунком оптимального розміру замовлення;

- визначенням інтервалу часу між замовленнями.

Число постачань за період – це фактор, який впливає на величину середнього рівня запасу ( ). Якщо обсяг замовлення зменшити вдвічі, а кількість постачань вдвічі збільшити, то обсяг постачань за період не зміниться, але зменшиться на 10…20 %.

8.3. Основні системи управління запасами

Розглянемо основні моменти при побудові графіків управління запасами в декартовій системі координат:

- наносимо прямокутну систему координат у необхідному масштабі;

- на осі ОY відкладаємо максимальне значення величини запасу (_т.., кг, , кВт • год) і розбиваємо цей відрізок на рівні частини;

- ділимо вісь ОХ на рівні відрізки, які відповідають годинам, дням, тижням тощо;

- знаходимо