Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Логістика та фактори її розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
79
Мова: 
Українська
Оцінка: 

розташування спиць  в  колесі.

2. Направлений, коли напрямки потоків утворюють сектор кола. 
 
9.3. Системи розподілу
Розрізняють чотири системи розподілу елементів запасу з точки  А в  Б.
Точки А і Б – це учасники розподілу.  Розглянемо один з варіантів розподілу, коли точками А і Б можуть бути наступні пункти зупинки потоку:
-  А — ПЗ підприємства що займається торгівлею, а    Б — центр розподілу (склад, що належить цьому підприємству, і знаходиться на деякій відстані від ПЗ).
-  А — вказаний центр розподілу, а точки  ,   ....   — точки роздрібної торгівлі, які також належать даному підприємству.
У точках А і Б робота базується на системах управління запасами (див. п. 8.3).
Отже, перерахуємо чотири системи розподілу елементів запасу: 
1. Система “точка замовлення ” – система має фіксований момент часу видачі замовлення із т. А в т. Б, використовується система управління запасами із фіксованим (однаковим) інтервалом часу між замовленнями.
2. Система “швидкого реагування ” -   дозволяє видавати замовлення з т. А в т. Б, коли поточний запас досягає порогового рівня.
3. Система “безперервного поповнення запасу» – коли використовується комбінована система управління запасами “мінімум — максимум ”.
4. Система “автоматичного поповнення запасів” -  використовує комп’ютерну технологію. Робота цієї системи аналогічна роботі системи МRP (див. п. 6.3), за  виключенням того, що управляють запасами елементів збуту. 
Інформаційна база системи «автоматичного поповнення запасів» містить наступні дані: 
- асортимент елементів збуту;
- величини поточного і страхового запасів в т. Б;
- файли моментів і обсягів поставок в т. Б із т. А;
- щоденні обсяги реалізації елементів збуту в т. Б за минулі періоди;
- коефіцієнти, які враховують сезонність торгівлі, кон’юнктуру ринку тощо.
Комп'ютер в автоматичному режимі видає сигнал в т. А із т. Б при необхідності постачання  в розрахованих обсягах та інтервалах часу.
 
Тема 10. Роль і місце складу в логістичній системі
10.1.  Функції складів
10.2.  Види складів
10.3.  Логістичний процес на складі
 
10.1. Функції складів
Склад -  місце знаходження запасу. 
На функції складу впливає вид потоку, що зберігається, для МП такими функціями можуть бути: 
1. Географічне розташування елементів потоку.
2.  Зберігання елементів потоку,  що включає в себе наступні дії:
- захист від впливу зовнішнього середовища;
- охорону;
- комплекс складських ЛО по переміщенню елементів запасу в середині складу;
- облік і контроль кількості і якості елементів запасу.
3. Інтеграція потоків, наприклад, оптові склади торгових організацій.
4. Комплектація замовлень споживачам.
Персонал складу здійснює ЛО з трьома різновидами мікрологістичного МП:
1. Вхідний -  потік, що утворюється з макрологістичного потоку за допомогою межової ЛО «відкрити борт автомобіля, двері вагону тощо». Місце виникнення вхідного МП -  кузов автомобіля, підлога вагону, трюм судна і т. ін.; місце припинення існування -  підлога, стілаж  та інше на  складі.
2. Внутрішній - потік, який рухається в межах об’єму складу. Межова логістична операція, яка перетворює вхідний потік на внутрішній, - «зрушення елементу запасу з місця його зберігання для виконання внутрішньоскладських ЛО (сортування, контроль і т. ін)».
3. Вихідний  - потік, що утворився з внутрішнього потоку.  Виникає при застосуванні до нього межової логістичної операції «зрушення елементу запасу з місця його зберігання для виконання логістичної операції «завантаження транспортного засобу».
Надалі зовнішній МП може стати макрологістичним МП, якщо це склад елементів збуту (на відміну від складів, де зберігаються елементи постачання, предмети праці, інструменти тощо), і межовою логістичною операцією буде логістична операція «закрити борт автомобіля, двері вагона і т. ін».  
 
10.2. Види складів
Розглянемо класифікацію складів за деякими основним ознаками:
1. Форма власності.
1.1 Склади, які являються власністю того, кому належить потік.
1.2  Склади, що орендуються.
    2. Габарити.
    3. Ступінь захищеності від зовнішнього середовища.
3.1. Закриті.
 
 
 
 
3.2. Напіввідкриті — склади, які мають лише дах або дах з однією (двома, трьома) стінами.
3.3. Відкриті.
4. Конструкція складу.
5. Місцезнаходження відносно рівня землі.
5.1. Наземні.
5.2. Підземні.
6. Ступінь механізації і автоматизації.
7. Місцезнаходження відносно транспортних магістралей.
7.1. Пристанційні (автомобільні, залізничні).
7.2. Припортові (річкові, морські, повітряні).
8. Асортимент елементів запасу.
8.1. Спеціалізовані.
8.2. Універсальні.
9. Якість елементів потоку.
9.1. Склади для зберігання крупногабаритних технічних виробів.
9.2. Контейнерні майданчики.
9.3. Продовольчі.
9.4. Склади для промислових товарів.
 
    
 
 
 
10.3. Логістичний процес на складі
Логістичний процес на складі — це відповідна послідовність ЛО, які виконуються над елементами запасу трьох матеріальних потоків (вхідним, вихідним і внутрішнім) в зонах складу: приймання, видачі, зберігання, комплектації, технічної.
Логістик-менеджер повинен застосувати до логістичного процесу на складі енергетичний аспект ЛС (див. п.
Фото Капча