Логістика та фактори її розвитку

- лінії постачань зображаємо вертикальними лініями, а лінію витрат запасів -  прямою ,  кривою тощо;  

- коли лінія витрати запасів перетнула _орогів рівень, то це є початком процесу замовлення;   позначимо його на осі ОХ   точкою  ;

    - наприклад, машина з замовленням прибула до ПП,  то це буде час прибуття,  позначимо його -  ;

- відрізки на осі ОХ:- час в дорозі; - час між першою і другою поставками; - час між першим і другим замовленнями; 

- затримка в дорозі -  коли існує запланований період часу доставки ( ), з’являється нерівність: 

  >  .

- затримка в дорозі зменшує страхові запаси ЛС.

В теорії існує дві основні системи управління запасами:

1. Система управління запасами з фіксованим (однаковим) інтервалом часу між замовленнями (система I).

Для даної системи характерна рівність:

    === … = const.

Точки  на осі ОХ відкладаються у відповідності до часу поставок, який вказується в контрактах на поставку, через ці точки проводяться вертикальні лінії (лінії періоду). Точки перетину ліній періоду і витрачання запасів вказують на величину запасу, що залишився на момент замовлення, обсяги кожної поставки різні, тому що встановлена верхня межа запасів (оптимальна) в системі.

2. Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення (система II). 

На відміну від системи І систему з фіксованим розміром замовлення можна визначити  нерівністю:   

    ≠≠≠… ≠ const.

Але  обсяги постачання  кожного разу будуть  однаковими.

Застосування на практиці однієї з систем може обумовлюватись наступними основними критеріями:

- видом елемента постачання;

- інтенсивністю МП на вході в систему;

- надійністю поставок;

- стабільністю планів виробництва і / або реалізації.

На практиці можуть застосовуватись і комбіновані системи управління запасами, які об’єднують елементи управління двох вищезазначених систем. Одна із таких комбінованих систем -  це система «мінімум – максимум», яка використовує для визначення часу замовлення як точки перетину лінії періоду і лінії витрати запасів (система І), так і додаткові точки: точки перетину порогового  рівня і лінії витрачання запасів (система ІІ). 

Комбінована система управління запасами «мінімум – максимум» дозволяє оперативно реагувати на зміну інтенсивності споживання запасу.

 

Тема 9.  Логістика розподілу

9.1. Канали розподілу в логістиці

9.2. Розміщення центрів розподілу в каналах товароруху

9.3. Системи розподілу

 

9.1. Канали розподілу в логістиці

Логістика розподілу – це частина логістики, яка займається організацією і управлінням матеріальними потоками на напрямку  «ПЗ логістичної системи – ринок збуту».

Як вказувалось в п. 6.1, елемент збуту – це елемент запасу, до якого застосовуються ЛО «завантаження, транспортування, розвантаження». 

Розрізняють два види каналів в розподільчій логістиці:

1. Канал розподілу – це сукупність юридичних і фізичних осіб, які приймають на себе  право власності на елемент потоку або на потік на шляху його руху від виробника до кінцевого споживача.

2. Канал товароруху – це траєкторія руху потоку в макрологістичній системі (його фізичне переміщення в просторі і  часі), де напрямками виступають дороги, а пунктами зупинки – склади учасників каналу розподілу.

Кількість пунктів зупинки потоку в каналі товароруху не завжди співпадає з кількістю учасників каналу розподілу, бо товар може залишатися на складі в нерухомому стані, в той час, як власники змінюються.

Існують наступні канали розподілу :

1. Канал нульового рівня, коли товар реалізується кінцевому покупцю ПЗ виробника.

2. Канал n - го  рівня, коли МП проходить через  n  учасників; тобто  бувають канали першого, другого та вищих рівнів.

Чим вище рівень каналу розподілу, тим можлива  більша остаточна ціна реалізації товару кінцевому споживачу. Це знижує конкурентну цінову перевагу товару, але одночасно розширює коло споживачів. З точки зору логістики, збільшення рівня каналу розподілу збільшує кількість логістичних операцій в ІП, і формує додаткові ФП.

Також розрізняють канали розподілу:

1. Вертикальний -  коли елемент потоку послідовно рухається від учасника до учасника в  макрологістичній  системі.

2. Горизонтальний -  коли МП ділиться на найменші потоки в рамках мікрологістичної системи.

Умовами  ефективного функціонування ПЗ є:

1. Максимальне приближення точок роздрібної торгівлі до споживачів.

2. Витрати на виконання ЛО на шляху руху МП від ПЗ виробника до кінцевого споживача необхідно робити мінімальними.

3. Дотримання учасниками каналів розподілу і товароруху виконання шести правил, трьох положень та чотирьох принципів логістики.

9.2. Розміщення центрів розподілу у каналах товароруху

Центр розподілу – точка товароруху, де потік перетворюється в запас і де цей потік ділиться на найменші за обсягом потоки, які йдуть до наступного учасника каналу товароруху. 

Логістичний полігон – це сукупність центрів розподілу в межах визначеної території.

Є два варіанти розміщення центру розподілу до точок оптової та роздрібної торгівлі:

1. Центральний -  коли напрямки потоків від центра розподілу до точок торгівлі мають вид