Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Направлення хворих на МСЕК проводиться у всіх випадках (при первинному і повторному освідченні) лікувально-профілактичними закладами за місцем проживання хворого або за місцем лікування.

При визначенні у хворого в ЛГЗ ознак стійкої втрати працездатності заповнюється «Направлення на МСЕК» (ф. 088/о), яке затверджується ЛКК. З метою правильного визначення трудового прогнозу, вирішення питання направлення, хворого на МСЕК, крім всебічного медичного обстеження, ЛКК лікувально-профілактичних закладів повинна детально вивчити професійно-виробничі дані працюючого хворого.

«Направлення на МСЕК» та інщі документи про результати спеціальних досліджень і аналізів, .що підтверджують і обґрунтовують ознаки інвалідності і клініко-трудовий прогноз, направляється ЛПЗ безпосередньо на МСЕК.

Видавати на руки хворим акти обстежень, виписки із історій хвороби і інші медичні документи для МСЕК, забороняється.

Освідчення хворих, які за станом здоров'я, згідно із заключениям ЛПЗ не можуть з'явитися на МСЕК, проводиться на дому або в ЛПЗ за місцем лікування хворого. 

 

Розділ. 5.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МЕДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ПРИНЦИПИ ФОРМУЛЮВАННЯ КЛІНІКО-ЕКСПЕРТНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ДІАГНОЗУ .ПРИ НАПРАВЛЕННЯХ ХВОРИХ НА МСЕК

Згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 22.02.1992 р. №83 медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм або природжених дефектів, які обмежують їх життєдіяльність (розділ І п.2).

Експертне рішення;, що виноситься МСЕК є підсумком спільної діяльності ДПЗ та МСЕК. Його якість, обґрунтованість залежать від якості спільної роботи на етапах ЛКК і МСЕК Виходячи з цього, можна виділити низку вимог та умов.

На етапі лікувально-профілактичного закладу.

Відповідно до пунктів 23, 24 розділу IV «Положения про медико-соціальну експертизу», на ЛПЗ покладається обов'язок повного, всебічного обстеження хворого, що підтверджує стійкий або незворотній характер захворювання: «Медико-соціальна експертиза повинна проводитися після повного і всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, встановлення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професіонально-трудового прогнозу, отримання результатів відновного, лікування, соціально-трудової реабілітації та.:, інших даних, що і підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання».

Одним з основних документів, що використовуються МСЕК при винесенні експертного рішення, є «Направлення на МСЕК» (ф. 088/о). В «Направленні на МСЕК» повинні, бути і чітко викладені дані, що клінічно та параклінічно обґрунтовують необхідність вирішення питань про встановлення групи інвалідності. При направленні на МСЕК хворого з вперше встановленим діагнозом, повинно бута проведене необхідне лікування у стаціонарних умовах; виписка з історії хвороби повинна бути додана до форми 088/о

В стаціонарі необхідно провести:

- об’єктивну реєстрацію основних проявів захворювання, а також параклінічні дослідження, що підтверджують діагноз і уточнюють його функціональну частину;

- реєстрацію век супутніх захворювань з формулюванням діагнозів відповідно до прийнятих сучасних класифікацій і віддзеркалення ступеня функціональних порушень.

На перше місце виноситься діагноз, що дає підставу, для встановлення інвалідності. Всі супутні діагнози повинні бути оформлені відповідно до вимог медико-соціальної експертизи:

Особливо важлива функція по експертиз і стійкої втрати працездатності в ЛПЗ відводиться ЛКК.

Задачі ЛКК:

1)контроль правильності встановлення діагнозу;

2)контроль якості обстеження;

3)контроль якості лікування у кожному конкретному випадку;

4)аналіз ефективності лікування;

5)встановлення наявності ознак інвалідності;

6) дотримання єдиних із МСЕК принципів обстеження та діагностичних висновків, ЛКК несе юридичну відповідальність за достовірність даних, представлених у формі 088/о та якість оформлення іншої медичної документації.

Типові помилки ЛКК при направленні хворих до МСЕК:

1)відсутність повного параклінічного обстеження супутньої патології;

2)відсутність повного обсягу лікування;

3)відсутність ознак інвалідності;

4)відсутність обліку соціальних критеріїв; 

5) невикористовування раціонального працевлаштування, перепрацевлаштування, профорієнтації до направлення хворих на МСЕК;

Дефекти в заповненні посильної документації до МСЕК можуть викликати:

1)необхідність дообстеження;

2)відмови у визначенні інвалідності;

3)винесення МСЕК неадекватних трудових рекомендацій;

4)невиправдане подовження термінів експертизи;

. 5) збільшення кількості обґрунтованих скарг та звернення хворих.

Задачі МСЕК при прийомі документів:

1)контроль повноти обстеження в ЛПЗ;

2)контроль формулювання діагнозів в ЛПЗ;

3)контроль якості «Направлення на МСЕК».

5.1. Оформлення направлення на МСЕК.

Бланки    «Направлення    на    МСЕК»    виготовляються органами   охорони    здоров'я,    зберігаються    її   лікувально-профілактичних    закладах    і    повинні    точної    відповідати встановленій формі (ф. № 088/о), що затверджена МОЗ України. «Направления на МСЕК» заповнюється членами ЛКК і затверджується  головою  ЛКК  В «Направленні  на  МСЕК» відображаються наступні дані:

Пункт 1. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю).

Пункт 2. Дата народження.

Пункт 3. Стать.

Пункт 4. Повна адреса проживання хворого. 

Пункт 5. При     повторному    переогляді     вказується     група інвалідності.

Пункт 6. Місце роботи (вказується організація,  завод  і т.д., а також відділ, цех і т.д.). 

Пункт 7. Адреса місця роботи. 

Пункт 8. Основна    професія    (спеціальність),     посада    при направленні на МСЕК. 

Пункт 9. Назва ЛГО, який направляє хворого на МСЕК.

Пункт 10. З якого часу хворий знаходишся під наглядом даного ЛПЗ.

Пункт