Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності

Розділ «Діагнози  МСЕК» заповнюється ,  в загальноприйнятих класифікаціях. Першим виноситься діагноз основного, інвалідизуючого захворювання (дефекту), далі- діагнози супутніх захворювань. Діагноз повинен повністю підтверджуватись даними, які описані в акті огляду.

Патофункціональний клінічний діагноз усіх захворювань (дефектів) хворого є основою експертного висновку.

Діагноз повинен відображати ступінь функціональної недостатності, досліджуваної системи організму.

У випадках захворювань, які перебігають нападоподібно, описується їх частота, та характер нападу. Наприклад, «Епіленсія з частими нападами до 1-2 разів на тиждень з вираженим зниженням інтелекту».

Приклади діагнозів при захворюванні опорно-рухового апарату:

«Анкілоз лівого колінного суглоба в функціонально вигідному положенні під кутом .180 градусів і вкорочення кінцівки на 7 см після резекції суглоба з приводу туберкульозного процесу»;

«Хронічний остеомієліт дистального епіфіза правої плечової кістки з частими загостреннями із норицею і значною атрофією м'язів кінцівки,   різко виражена контрактура правого ліктьового суглоба під кутом 120 градусів»;

Винесення рішень МСЕК регламентується «Положенням про медико-соціальну експертизу» від 22.02.1992 р. №83 та "Інструкцією про встановлення груп інвалідності, від 07.04.2004 р. №183.

Залежно, від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють І, II, ІІІ групу інвалідності.

Рішення про інвалідність базується на оцінці комплексу клінічних, психологічних, соціальних і професійних факторів. При цьому враховується характер захворювання, ступінь порушення функцій організму, ефективність лікування та реабілітаційних заходів, стан компенсаторно-адаптаційних можливостей організму, клінічний та трудовий прогноз, здатність до соціальної адаптації, потреба в різних видах. соціальної допомоги, особисті установки, конкретні умови і зміст праці, освіта та професійна підготовка, вік, необхідність працевлаштування та інше. З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації, при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться опитування хворого, аналіз необхідних документів, комплексний; огляд всіх систем організму, вивчення даних лабораторних та функціональних методів дослідження. Звертається увага на соціально-побутові умови особи, яка-оглядається, її установки, економічний стан у районі мешкання, вивчається можливість соціальної адаптації. Огляд базується на принципі медичної етики і деонтології. Діагнози МСЕК повинні містити в собі повноцінну функціональну характеристику захворювання згідно з сучасними класифікаціями.

Важливо також, щоб у висновку МСЕК буди охарактеризовані такі критерії обмеження життєдіяльності, як: здатність до навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування та участі в трудовій діяльності. Рішення обласних, центральних міських медико-соціальних експертних комісій (у тому числі при огляді в складних випадках) приймаються більшостю голосів членів комісії. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням, викладає свою окрему думку в письмовому вигляді, яка додасться до акту огляду. При наполяганні цього члена комісії акт огляду надсилається до Міністерства охорони здоров'я України. Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого. Інвалідність встановлюється до першого числа місяцяj наступного за місяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.

5.3. Зразки оформлення медичної документації при направленні на МСЕК та зразки оформлення рішення МСЕК

 

НАПРАВЛЕННЯ НА МСЕК 

Дата видачі «12 січня 2005 р.

1.Прізвище, ім'я по батькові хворого К….....І......,...І……….

2.Дата народження 1970 14 січня 3. Стать: ч.-1. ж, -2

(число, місяць, рік);

4.Адреса хворого: жилий масив Тополь 2. вул. Нова 2. кв 7.

5.Інвалід ІІІ ГРУПИ, заг. захвор. б. Місце роботи: ОПСО Бабушкінський ВВС.

7. Адреса місця роботи: Дніпропетровськ, вул.. .Перемоги 5 

8. Спеціальність: технік-будівельник. Посада: охоронник.

9. Найменування лікувально-профілактичного закладу, який направив хворого: 4 міська поліклініка м. Дніпропетровська

10.Під наглядом лікувально-профілактичного закладу

З «01» січня 1990 р_____________________________________________

11.Історія даного захворювання (початок, розвиток, перебіг дати загострень, проведені лікувально-профілактичні заходи):

Вважає себе хворим з 1988. коли раптово виник інтенсивний біль в животі;, різка слабкість. Лікар швидкої медичної допомоги діагностував «гострий живіт», а при обстеженні в 16 міській лікарні м. Дніпропетровська була діагностована виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки., ускладнена перфорацією виразки. Проведена резекція шлунка до методу Більрота-ІІ. Післяопераційний період перебігав тяжко, ускладнився Демпінг-синдромом тяжкого перебігу, гострим панкреатитом. Відновне лікування було малоефективним і в 1989 роді хворий був визнаний інвалідом II груди. З 1990 року постійно лікується в поліклініці №4 м. Дніпропетровська, а також 1—2 рази на рік стаціонарно в різних лікувальних закладах. Дніпропетровська. З 2000 р. інвалід ІІІ груди.

Амбулаторне і стаціонарне лікування малоефективне. Інтенсивність проявів Демпінг-синдрому дещо зменшилась, але в 1992 роді був діагностований хронічний калькульозний холецистит, панкреатит набув хронічного рецидивуючого характеру з помірною секреторною недостатністю.

12.Частота і тривалість тимчасової непрацездатності (за останні 6 місяців).

 

З якого і по яке число місяцяНайменування хвороби

З 30.04.04 по 21.05.04 стац. лікування в терапевтичному відділенні 7 міської м.Дніпропетровська Гостра вогнищева плевропневмонія в нижній доні.  лівої легені. Хвороба оперованого шлунка (резекція по Більроту-ІІ в 1988